Розділ ііі: шляхи вдосконалення галузей рослинництва

1.Можливості збільшення урожайності та обсягів виробництва основних видів культур.

Підвищення ефективності галузей рослинництва перш за все пов’язують із збільшенням виробництва продукції, зниженням її собівартості та підвищенням її якості.

Звернемо увагу на збільшення виробництва продукції. Оскільки можливості розширення площ посівів у господарстві вичерпані, то основним фактором збільшення виробництва залишається підвищення урожайності культур. Цього можна досягти різними шляхами і зокрема за рахунок поліпшення земельних угідь шляхом меліорації, боротьби з ерозією, вапнування ( гіпсування ).

Значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур можна дотриманням агротехнічних умов. Проте не всі агротехнічні фактори одинаковою мірою зумовлюють високу урожайність, тому особливу увагу приділяють сортооновленню, хімізації, меліорації, комплексній механізації і автоматизації виробничих процесів.[2]

Досвід передових підприємств і дані науково – дослідних установ показують, що за рахунок поліпшення селекційно – насінницької роботи, впровадження у виробництво врожайніших районованих сортів можна забезпечити приріст урожаю окремих культур на 20%.

Проведемо аналіз урожайності озимої пшениці в НДГ БДАУ. Основними факторами, які впливають на урожайність є метеорологічні і агротехнічні.

Кількісний вплив метеорологічних факторів на врожайність сіяних культур визначають за допомогою дисперсійного або кореляційного аналізу. Результативною ознакою є урожайність. А факторами: температура повітря, кількість опадів, природна родючість. Сукупний вплив природних факторів на результативні показники можна виявити шляхом аналізу урожайності за ряд років, застосувавши прийом аналітичного вирівнювання за прямою:

y t = а + bt

а = ∑y / n; b = ∑yt / ∑t².

Метеорологічні і агротехнічні фактори характеризує загальна дисперсія врожайності, де δ² = ∑y² / n – ( ∑y / n )².

Дисперсія теоретичних значень урожайності характеризується її варіацією під впливом агротехнічних факторів, де δ²1 = ( yt – y )² / n

Отже, варіація врожайності під впливом агротехнічних факторів стоновитеме:

W = δ²1 / δ²/ n * 100

А під впливом метеорологічних факторів: 100 – W.

Т аблиця 3.38– Визначення сукупного впливу факторів на врожайність за прямою yt = а + bt

Роки	Урожайність, ц / га ( y )	y²	t	t².	yt	yt	( yt – y )²
1998	58.6	3433.96	-3	9	-175.8	47.33	14.98
1999	35.8	1281.64	-2	4	-71.6	46.04	6.66
2001	41.3	1705.69	-1	1	-41.3	44.75	1.66
2002	39.7	1576.09	0	0	0	43.46	0
2003	53.0	2809	1	1	53.0	42.17	1.66
2004	27.9	778.41	2	4	55.8	40.88	6.66
2005	47.9	2294.41	3	9	143.7	39.59	14.98
Разом	304.2	92537.6	0	28	-36.2	-	46.6

а = 304.2 / 7 = 43.46; b = -36.2 / 28 = -1.29

δ² = 92537.64 / 7 – 304.2 / 7 = 11331.14

δ²1 = 46.6 / 7 = 6.66

W = 6.66 / 11331.14 / 7* 100 = 0.01 – вплив агротехнічних факторів

100 – 0.01 = 99.99 – вплив метеорологічних факторів.

Зробивши розрахунки можна відразу помітити який вплив справляють природні фактори на урожайність озимої пшениці. Сукупний вплив природних факторів на результативні показники шляхом аналізу урожайності суттєво не відрізняються в останні 7 років. Вплив метеорологічних і агротехнічних факторів становить 11331.14, варіація під впливом агротехнічних факторів становить 6.66. Варіація під впливом агротехнічних факторів становить 0.01, а під впливом метеорологічних факторів становить 99.99. Це зумовлено тим, що агротехнічні фактори є визначеними, передбачуваними, а метеорологічні миттєві, несподівані. Отже, сприятливі метеорологічні фактори сприяють отриманню стабільного, запланованого урожаю, проте потрібно дотримуватися агротехнічних вимог.

Розрахунок по цукровому буряку виконувати немає необхідності, адже результати будуть аналогічними, а нам потрібно виявити тенденцію.

Важливим і практично не вирішеним для господарства залишається питання внесення мінеральних і органічних добрив. За оптимальних умов внесення добрив приріст урожайності становив би 5 – 7 ц / га.

З таблиці – Внесення добрив під урожай 2005 року відомо, що під озиму пшеницю було внесено лише 139 ц азотних добрив ( аміачної селітри ), органічні добрива не вносились, що і зумовило урожайність значно нищу від запланованої.

Таблиця 3.39– Розрахунок ефективності використання мінеральних добрив на вирощування озимої пшениці ( в розрахунку на 1 гектар )

Норми внесення	Урожай-ність, ц / га	Витрати вироб- ництва, грн / га	Вартість продукції 1 ц, грн.	Собівартість 1 ц, грн.	Прибуток, грн.	Рівень рентабель- ності,%
1	2	3	4	5	6	7
1.Фактичне внесення добрив (N21)	47.9	1751	43.95	36.55	7.4	20.24
2.N 20 P2O5 20 K2O 20	50.9	1834	43.95	36.03	7.92	21.98
1	2	3	4	5	6	7
3.N 30 P2O5 30 K2O 30	51.4	1850	43.95	35.99	7.96	22.12
4.N 40 P2O5 40 K2O 40	52.1	1909.69	43.95	36.65	7.3	19.92

Із розрахованих даних видно, що оптимальною нормою внесення добрив є азотних 30, фосфатних 30, калійних 30, що дасть змогу підвищити урожайність озимої пшениці на 3.5 ц / гаі отримати додатковий прибуток у розмірі 0.56 грн. на кожному центнері продукції.

Проведемо розрахунок внесення добрив під цукровий буряк.

Таблиця 3.40– Розрахунок ефективності використання мінеральних добрив на вирощування цукрового буряка ( в розрахунку на 1 гектар )

Норми внесення	Урожай-ність, ц / га	Витрати вироб- ництва, грн / га	Вартість продукції 1 ц, грн.	Собівартість 1 ц, грн.	Прибуток, грн.	Рівень рентабель- ності,%
1.Без внесення добрив	118	1430	13.72	12.12	1.6	13.20
2.N 20 P2O5 20 K2O 20	148	1536	13.72	10.38	3.34	32.17
3.N 30 P2O5 30 K2O 30	163	1587	13.72	9.73	3.99	41.0
4.N 40 P2O5 40 K2O 40	178	1638.9	13.72	9.21	4.51	48.96
5.N 60 P2O5 60 K2O 60	208	1741.6	13.72	8.37	5.35	63.92

Як видно з таблиці під цукровий буряк мінеральні добрива не вносилися, тому була одержана врожайність на рівні 118 ц / га, що значно нище від запланованої. Провівши розрахунки видно, що на цукровий буряк мінеральні добрива справляють суттєвий вплив. Так із збільшенням внесення комплексу мінеральних добрив зростає врожайність, а в свою чергу прибутковість і рентабельність виробництва і реалізації культур. Отже. Рекомендованою нормою внесення мінеральних добрив є 60 кг д.р. кожного виду добрив.

Крім недовнесення розрахункової суми добрив на урожайність озимої пшениці і цукрового буряка здійснює вплив і недоотримання технології їх вирощування ( таб.).

По озимій пшениці це недотримання строків культивації, заміна сорту пшениці, сівба не у визначений строк, збільшення глибини загортання насіння, недотримання строку збирання урожаю.

Як відомо з таблиці запланована урожайність по озимій пшениці становила 55 ц / га, фактична 47.9 ц / га. За рахунок збільшення внесення добрив і дотримання технології вирощування культури можна отримати урожайність на рівні запланованої.

По цукровому буряку це зниження якості насіння, норми висіву, недотримання строків збирання врожаю, що в кінцевому підсумку призвело до зниження врожайності цукрового буряка майже в два рази.

Провівши основні розрахунки по збільшенню урожайності озимої пшениці і цукрового буряка можна запропонувати наступні рекомендації:

1. Враховувати вплив на урожайність метеорологічних і агротехнічних заходів.

2. Вносити на один гектар розраховані норми добрив, а саме під озиму пшеницю 30 кг д.р. азотних, 30 кг д.р.фосфатних, 30 кг д.р. калійних добрив, а під цукровий буряк по 60 кг д.р. відповідних добрив.

3. Дотримуватися операцій передбачених технологією щодо вирощування цих культур.

Врахування перерахованих заходів дасть можливість збільшити урожайність озимої пшениці і цукрового буряку до планових обсягів.