- •Тема 1: радіонукліди в навколишньому середовищі план
- •1. Предмет і завдання сількогосподарської радіоекології
- •2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3. Джерела радіоактивних випромінювань
- •4. Міграція радіонуклідів у біосфері
- •5. Радіоактивність
- •6. Види ррадіоактивних випромінювань
- •7. Типи радіоактивного розпаду
- •Тема 2: дозиметрія та радіометрія план
- •1.Дозиметрія
- •2. Дози випромінювання, одиниці випромінювання
- •3.Потужність дози, види опромінення
- •4. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів, будова їх та призначення
- •Прилади загального дозиметричного контролю
- •5. Дозиметричні прилади, їх класифікація
- •6 Радіометрія іонізуючого випромінювання. Методи радіометрії. Радіометричні прилади
- •Тема 3: включення радіоактивних продуктів поділу в сільськогосподарське виробництво план
- •Локальні і глобальні осадження радіонуклідів
- •2.Міграція радіонуклідів в об єктах сільськогосподарського виробництва
- •3. Взаємодія радіонуклідів з грунтом
- •4. Шляхи надходження радіонуклідів у рослини
- •Розміри первинного затримання розчину 90Sr рослинами вівса і вики у різні фази розвитку
- •5. Хімічні аналоги радіонуклідів, їх роль
- •6. Вплив біолоГіЧних особливостей рослин на засвоєння радіонуклідів
- •7.Надходження радіонуклідів в організм с-г тварин
- •Періоди напіврозпаду та напіввиведення деяких радіоактивних елементів з організму людини.
- •8. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільсько- господарські рослини та у організм тварин
- •9.Чорнобильське законодавство про правовий режим території, забрудненої радіонуклідами
- •Тема 4: основи уражаючої дії іонізуючих випромінювань план
- •1.Механізм дії іонізуючих випромінювань на організм
- •2. Дія іонізуючих випромінювань на живу клітину
- •3. Радіобіологічні ефекти
- •Морфологічні зміни
- •4. Радіочутливість тварин
- •5.Метаболізм та токсикологія радіонуклідів
- •6. Критичні органи
- •Тема 5: профілактика радіаційних уражень план
- •1. Фізичний, фармакологічний та біологічний способи захисту від радіаційних уражень
- •2. Діагностика радіаційних уражень
- •3. Ветеринарна обробка тварин, забруднених радіо- активними речовинами
- •4. Передзабійне обстеження тварин, що зазнали радіаційного впливу
- •Тема 6: радіометричний ветеринарно-санітарний контроль план
- •1 Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин.
- •2 Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції .
- •3 Дезактивація та використання с-г продукції.
- •Кіршин в. А., ст 96- 126
- •1. Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі с-г тварин
- •2.Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції
- •3. Дезактивація та використання с-г продукції
- •Тема7: оптимізація структури і організація агропромислового виробництва на територіях радіоактивного забруднення план
- •¨ Література: Гудков і. М., ст 134 - 159
- •1.Основні принципи організації ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях
- •Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •2. Перепрофілювання господарств
- •3.Ведення приватного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •4. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •5. Організація кормовиробництва і годівлі с-г тварин
- •6. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •Очищення продукції рослинництва
- •Тема 8: гігієна праці при роботі на радіоактивно забруднених територіях план
- •1.Принципи радіаційної безпеки
- •2. Допустимі рівні опроміненні різних категорій осіб
- •3. Основні принципи захисту при роботі із закритими і відкритими джерелами радіоактивного опромінення
- •4. Способи дезактивації обладнання, спецодягу, сільськогосподарської техніки, ферм
- •5. Заходи індивідуального захисту і особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •6. Правила безпеки при веденні сільськогосподарських робіт на забруднених територіях
- •7. Заходи безпеки під час роботи в радіологічній лабораторії
2. Перепрофілювання господарств
Якщо впровадження цих заходів не забезпечує виробництва продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним нормативам, ведення сільськогосподарського виробництва на цій території припиняється.
Відмінності, у концентрації радіонуклідів в окремих видах сільськогосподарської продукції, вироблюваних на площах з однаковим рівнем радіоактивного забруднення, дають змогу змінювати напрями виробництва, Щоб запобігти перевищенню в ній рівнів вмісту радіонуклідів. Обсяг перепрофілювання виробництва треба визначати як за радіологічними параметрами, так і за економічною доцільністю. В останньому випадку керуються концепцією «ризик — користь» або «користь − шкода».
Особливо велику увагу слід приділяти виробництву так званих критичних сільськогосподарських продуктів, споживання яких формує основну частину дози внутрішнього опромінення (насамперед це стосується молока і м яса). Крайнім заходом щодо забезпечення харчовими продуктами населення забруднених територій може бути вилучення критичних продуктів з раціону при перевищенні в них допустимих рівнів вмісту радіонуклідів. Але це можна робити тільки протягом обмеженого періоду і на обмеженій території, забезпечуючи зону в цей час чистими продуктами.
Виведені із сільськогосподарського обороту угіддя можна залісити. Це дасть змогу у майбутньому використати продукцію, і насамперед деревину, а також деякою мірою обмежити міграцію радіонуклідів із забруднених зон.
Максимальне зменшення поширення радіоактивних речовин за межі забрудненої зони − дуже важливий
принцип ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях. Для цього проводять заліснення і різні меліоративні роботи, причому ці заходи не повинні істотно змінювати родючість ґрунту, якість продукції рослинництва і тваринництва і призводити до інших небажаних наслідків.
До раціонального мінімуму має бути зведене вивезення сільськогосподарської продукції за межі забрудненої зони, хоч це і не повинно бути перешкодою для використання за межами зони продукції, в якій концентрація радіонуклідів відповідає санітарно-гігієнічним нормативам.
Важливою умовою успішної організації ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях і реалізації заходів, що зменшують нагромадження радіоактивних речовин в продукції, є забезпеченість сільськогосподарських підприємств і установ радіологами високої кваліфікації, а також знання спеціалістами основ сільськогосподарської радіобіології і радіоекології.
3.Ведення приватного господарства в районах радіоактивного забруднення
Основні вимоги щодо ведення рослинництва і тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях поширюються і на особисті підсобні господарства. Для безпеки проживання сільського населення при постійному споживанні в їжу місцевих продуктів харчування треба виконувати певні роботи. Так, у рік випадання радіоактивних опадів доречно провести дезактивацію садиби – зняти і поховати верхній 5-сантимстровий шар ґрунту. За допомогою цього заходу вдається знизити радіаційний фон і зменшити в подальшому забруднення рослин інколи в десятки разів. Звичайно, після багаторазового переорювання ґрунту робити це не має рації.
На кислих ґрунтах раз у 4-5 років, краще восени після збирання врожаю, провести вапнування − внести гашене вапно на всю площу присадибної ділянки, саду чи городу з розрахунку 50 кг на 100 м2, після чого ґрунт перекопати або переорати. На ділянках, де планується вирощувати картоплю, рекомендується дозу вапна зменшити в 2 рази. Можна використовувати й інші вапняні матеріали − вапняки, мергель, доломіт, дефекаційний бруд, металургійні шлаки. Але при визначенні дози слід враховувати вміст вапна в тому чи іншому матеріалі.
Треба збільшити норми фосфорних і калійних добрив, але лишити без зміни норми азотних. Найдоцільнішим для забруднених радіонуклідами ґрунтів слід вважати відношення азоту до фосфору і калію як 1 : 1,5 :2 від норм, що рекомендовані для даних умов. Практично це означає, що щорічно слід вносити мінеральні добрива з розрахунку не більш як 1,5 − 2 кг аміачної селітри, 3 − 5 кг подвійного суперфосфату і 4,5 кг хлориду або сульфату калію на 100 м2, рівномірно розподіляючи їх по поверхні ґрунту і перекопуючи на глибину 20−25 см. Під картоплю, яка дуже чутлива до хімічних елементів добрив, треба вносити половину зазначених доз.
Органічні добрива можна застосовувати в будь-яких формах − гній, компости, торф. Дуже корисним у всіх відношеннях є пташиний послід, що містить у великих кількостях не тільки основні елементи живлення рослин, а й багато вапна. Однак при внесенні органічних добрив треба упевнитись, що вони не містять великої кількості радіоактивних речовин. Особливо це стосується гною, який одержано від тварин на забруднених територіях.
Без обмежень можна використовувати торф'яний попіл, а деревинний краще тільки тоді, коли в печах спалюють дрова, а не хмиз, велика поверхня кори якого може містити багато радіонуклідів, що нагромаджуються в ній ще в період випадання радіоактивних опадів.
Навесні або під осінь з городу і садової ділянки слід зібрати рослинні рештки і закопати їх у ямі завглибшки 1 м, яка розташована не ближче 10 м від колодязя, і засипати 25-30-сантиметровим шаром чистої землі. Це зменшить вторинне потрапляння радіонуклідів у ґрунт.
Після проведення цих заходів овочеві культури, картоплю, коренеплоди, а також плодові та ягідні культури вирощують за загальноприйнятими технологіями, а врожай використовують без обмежень.
В особистому підсобному господарстві за таких умов дозволяється вирощування і відгодівля свиней та великої рогатої худоби. Проте за 1,5-3 місяці до забою худобу треба перевести на безвигульне утримання і годувати «чистими» кормами. Не забороняється використання кормів місцевого виробництва, але тільки після перевірки їх на вміст радіоактивних речовин, кількість яких не повинна перевищувати встановленої норми.
При забої тварин на власному подвір'ї бажано, щоб м'ясо і субпродукти пройшли радіологічний контроль. Шлунок, передшлунки, кишки краще поховати.
Використання для відгодівлі тварин природних пасовищ, особливо лісових, небажане, оскільки вони можуть містити багато радіоактивних речовин, що випали під час їх утворення.
Забруднене радіонуклідами молоко треба здавати на переробку. Сироватку і відвійки можна використовувати на відгодівлю молодняка.
Утримання м'ясної птиці не обмежується за умови, що вона за 1-1,5 місяця до забою переводиться на вигульне утримання і годівлю кормами, незабрудненими радіоактивними речовинами. М'ясо птиці використовується у їжу майже без обмежень. Пух і перо можна відмивати у розчинах пральних порошків. Вільне утримання птиці небажане, бо воно може призвести до одержання яєць, забруднених радіонуклідами.