4. Передзабійне обстеження тварин, що зазнали радіаційного впливу

При зовнішньому опроміненні в любій дозі всі види тварин можуть бути використані на м’ясо, але харчова придатність його залежить від часу, що пройшов після початку променевої дії.

При забої тварин, підданих зовнішньому опроміненню, проводять ретельний , із обов’язковою термометрією і радіометричною експертизою, передзабійний огляд, ветеринарно-санітарну оцінку туш і органів. Для забою не направляють тварин сильно виснажених і в агональному стані. Сортування тварин по характеру і ступеню радіаційного ураження – один із основних заходів, які проводять з метою ліквідації наслідків радіаційного ураження. Тварин розділяють на 2 групи: ті, що мають забруднення вище допустимих норм і нижче чи рівне. Тварин, що мають забруднення вище допустимих норм, піддають одно- двократній обробці.

Групу тварин із радіоактивним забрудненням нижче допустимої величини піддають клінічному огляду і індивідуальній дозиметрії. По даних обстеження формують групи клінічно здорових і хворих тварин. По результатах сортування визначають шляхи оптимального використання тварин, відповідно до діючих рекомендацій.

s Питання для самоконтролю

1. Що таке протипроменевий біологічний захист

2. В чому суть кисневого ефекту

3. Що являють собою радіопротектори

4. Як класифікують радіопротектори

5. Як діагностують радіаційні ураження

6. Як обробляють тварин перед забоєм

Тема 6: радіометричний ветеринарно-санітарний контроль план

1 Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин.

2 Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції .

3 Дезактивація та використання с-г продукції.

¨ Література: Гудков І. М., ст

Кіршин в. А., ст 96- 126

Основні теоретичні поняття: завдання дозиметричного і радіометричного контролю, експрес-методики прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі тварин., дезактивація продукції.

1. Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі с-г тварин

У всіх випадках радіаційного забруднення ветеринарна служба господарства , після повідомлення у відповідні органи і СЕС, приступає до обстеження ветеринарних об’єктів, встановлення гама-фону на місцевості і в приміщеннях ферм. Одночасно визначають зовнішнє радіоактивне забруднення об’єктів. В цих умовах методи дозиметрії та радіометрії повинні бути прискореними, досить точними, доступними та зручними в роботі. Досить перспективними є використання експрес методів для визначення гама-фону і радіоактивності об’єктів. Для виконання експрес-методів дозиметрії і радіометрії існують польові прилади СРП-68-01 (сцинтиляційний радіометр пошуковий) і ДП -5а (б, в.) для лабораторних досліджень використовують прилади ДП-100, КРК-1, КРВП-3АБ, РКБ4-1еМ,

Головним завданням дозиметричного контролю є визначення дози випромінювання як міри поглинутої різними речовинами енергії, особливо тканинами організму, в яких іонізуючі випромінювання спричинюють різні радіобіологічні ефекти. Тому кількісне визначення дози як зовнішнього, так і внутрішнього опромінення живих організмів необхідне для виявлення, оцінки можливої радіаційної небезпеки для людини та запобігання їй. Поза цим зв'язком дозиметричні дослідження не мають сенсу.

Без науково обґрунтованого дозиметричного забезпечення неможливе ефективне використання іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин в дослідницькій та практичній роботі.

Радіометричний контроль, або радіометрія іонізуючого випромінювання – це визначення концентрації радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища та різних біологічних системах, що важливо для пізнання міграції радіонуклідів по біологічних ланцюгах, виявлення закономірностей їх поведінки в рослинних і тваринних організмах, для проведення радіаційної експертизи, впровадження в сільськогосподарську радіобіологію методу мічених атомів та ін.

Дані дозиметричного й радіометричного контролю потрібні також для оцінки радіаційної обстановки, зумовленої наявністю джерел іонізуючого випромінювання в біосфері. При оцінці радіаційної обстановки потрібні результати комплексних досліджень, які полягають у визначенні: потужності дози гамма-фону; рівнів забруднення різних об'єктів, устаткування і техніки радіоактивними речовинами; концентрації радіоактивних речовин у продуктах сільськогосподарського виробництва, ґрунті та воді; ізотопного складу радіонуклідів методом радіохімічного аналізу та гамма-спектрометрією; в організації та проведенні вимірів ,індивідуальних доз зовнішнього опромінення.

Оволодіння методами дозиметричного та радіометричного контролю передбачає виконання практичних робіт з використанням сучасних дозиметричних приладів.

Методика контролю радіоактивного забруднення племінних тварин при вивезенні їх за межі забрудненої території здійснюється за допомогою приладів СРП- 68-01 і РКБ4-1ем, КРВП-3АБ або СЕГ-06. метод оснований на визначенні зовнішнього забруднення шкіряного покриву, радіоактивності тіла,, щитоподібної залози, крові і калу.

Заміри по визначенню зовнішнього забруднення шкіряного покриву і об ємної радіоактивності проводять з допомогою СРП-68-01 в області3-4 поперекових хребців одночасно із правої і лівої сторони від остистих відростків і м язів лівого і правого плеча, біля верхнього краю середньої частини плечової кістки. Для розрахунку беруть середню величину по всім 4 вимірам.

Радіоактивність щитоподібної залози визначають через шкіру в області розміщення залози.

Кров для визначення радіоактивності беруть з допомогою голки з вени , надрізаючи край вуха, кінчика хвоста чи ін. При взятті кров гепаринізують. Гемоліз крові не є протипоказанням для її дослідження. При згортанні крові згусток подрібнюють.

Проби калу для радіометрії відбирають звичайним методом, упаковка повинна зберігати вихідну вологість калу.

Експрес - метод прижиттєвого контролю радіоактивного забруднення забійних тварин з допомогою дозиметричних приладів СРП-68-01, ДРГЗ-02, ДП-5 і ін. Оснований на визначенні об ємної радіоактивності тіла тварини.

Заміри радіоактивності проводять в області сідничних м язів і м язів, розміщених біля верхнього краю середньої частини плечової кістки. Для розрахунку беруть середню величину по 2х замірах. Час визначення радіоактивного забруднення м’язової тканини біля 1 хв.

Вимірювання об'ємної та питомої активності здійснюють, занурюючи детектор, вміщений у водонепроникний чохол, у контрольну пробу чи посудину Марінеллі (чаша з колодязем) з розміщеною в ній пробою.

Активність проби визначають у свинцевому захисті з товщиною стінки не менш як 5 см (при рівні фону нижче ніж 25 мкР/год допустиме вимірювання без захисту) .

Для вимірювання фону у свинцевий захист вставляють порожню тару для проби. В середню точку об'єму тари вміщують детектор приладу і знімають показники фону. Фонові виміри з посудиною Марінеллі проводять при надітій на детектор посудині. Дані фонових вимірювань (Рф) заносять у робочий зошит.

Для вимірювання активності проби у свинцевий захист ставлять заповнену пробою тару і занурюють у неї детектор. При використанні посудини Марінеллі її разом з пробою встановлюють на детектор. Дані показників (мкР/год), зумовлені активністю вимірюваної проби (Рпр)» заносять у робочий зошит.

Об'ємну чи питому активність проби (q) обчислюють за формулою

q = К (Р_пр-Р_ф),

де К — коефіцієнт перерахунку, середнє значення якого для деяких продуктів.

Після основних вимірювань треба провести дезактивацію тієї частини детектора, яка була занурена в пробу. При збільшенні показників фону слід провести дезактивацію внутрішньої поверхні свинцевого захисту, тари, де­тектора й замінити на ньому захисний чохол. Для дезактивації використовують мийні засоби, які містять поверхнево-активні речовини, слабкі розчини неорганічних кислот та спирт-ректифікат, яким обробляють детектор і свинцевий будиночок. Під час роботи слід періодично перевіряти вимірювання від контрольного джерела і коригувати результати вимірювань згідно з технічною документацією на прилад.

Прижиттєве визначення радіоактивного цезію в м'язовій тканині великої рогатої худоби (за методикою Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології). На вимірювальному зонді приладу СРП-68-01 замість гумового захисного чохла закріплюють колематор — свинцевий циліндр довжиною 140 мм з товщиною стінки 10—12 мм, оснащений заглушкою – свинцевим диском діаметром 60 мм і товщиною 20 мм; вмикають прилад і перевіряють його роботу відповідно до інструкції з експлуатації.

Перед вимірюванням потужності дози гамма-випромінювання від тварин визначають фонові значення Рф на місці контролю тварин. Для цього зонд з колематором

Коефіцієнт перерахунку (К) для визначення об'ємної та питомої активності харчових продуктів за допомогою радіометра СРП-88-01

Проба Коефіцієнт перерахунку К

Бк/л; Бк/кг Кі/л; Кі/кг

Молоко та інші рідини у трилітровій

банці без захисту 75 2-10^-9

Молоко у відрі без захисту 35 2-10^-9

» в бідоні без захисту 20 5 ^. 10^-10

» в літровій банці без захисту 300 8 ^. 10^-9

» впритул до стінки бідона 11 3 ^. 10-¹⁰

М'ясо, крупа, борошно, цукор, хліб,

картопля у літровій банці, картопля

в пакеті 220 6 ^. 10-⁹

М'ясо, яйця, сир, огірки, томати, редис,

цибуля, часник, гриби, лікарські рослини

у літровій банці, яйця

(10 шт.) у півлітровій банці 75 2 ^. 10^-9

Фрукти, овочі, ягоди, коренеплоди, картопля

у трилітровій посудині Марінеллі 370 1 ^. 10-⁸

Примітка. Враховуючи велику додаткову похибку (до 100 %) вимірювання об'ємної та питомої активності харчових продуктів внаслідок невідомого процентного складу нуклідів, припустиме використання єдиного перерахункового коефіцієнта для наведених у таблиці проб і геометрії вимірювання (крім вимірів у посудині Марінеллі), який дорівнює 220 Бк/л, Бк/кг або 6-10-⁹ Кі/л, Кі/кг.

закривають заглушкою і розміщують на висоті 1,5 м від підлоги чи кузова автомобіля. Показники приладу реєструють у журналі.

Потужність дози від кожної тварини замірюють в надлопатковій ділянці, притискуючи щільно торцеву частину зонда з колематором без заглушки до тіла. Показники приладу Р_т (мкР/год) разом з номером тварини заносять у журнал.

Питому активність (q) м'язової тканини тварин, зумовлену радіонуклідами цезію обчислюють за формулою

q = 96,2 (Р_т — Р_ф), Бк/кг,

Де 96,2 — коефіцієнт, що встановлює зв'язок між потужністю дози випромінювання від тварини і питомою активністю м'язів, Бк/кг.

Похибка прижиттєвого визначення радіоактивного цезію у м'язовій тканині великої рогатої худоби в діапазоні концентрації 370–3700 Бк/кг становить ±50 %.