- •Тема 1: радіонукліди в навколишньому середовищі план
- •1. Предмет і завдання сількогосподарської радіоекології
- •2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3. Джерела радіоактивних випромінювань
- •4. Міграція радіонуклідів у біосфері
- •5. Радіоактивність
- •6. Види ррадіоактивних випромінювань
- •7. Типи радіоактивного розпаду
- •Тема 2: дозиметрія та радіометрія план
- •1.Дозиметрія
- •2. Дози випромінювання, одиниці випромінювання
- •3.Потужність дози, види опромінення
- •4. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів, будова їх та призначення
- •Прилади загального дозиметричного контролю
- •5. Дозиметричні прилади, їх класифікація
- •6 Радіометрія іонізуючого випромінювання. Методи радіометрії. Радіометричні прилади
- •Тема 3: включення радіоактивних продуктів поділу в сільськогосподарське виробництво план
- •Локальні і глобальні осадження радіонуклідів
- •2.Міграція радіонуклідів в об єктах сільськогосподарського виробництва
- •3. Взаємодія радіонуклідів з грунтом
- •4. Шляхи надходження радіонуклідів у рослини
- •Розміри первинного затримання розчину 90Sr рослинами вівса і вики у різні фази розвитку
- •5. Хімічні аналоги радіонуклідів, їх роль
- •6. Вплив біолоГіЧних особливостей рослин на засвоєння радіонуклідів
- •7.Надходження радіонуклідів в організм с-г тварин
- •Періоди напіврозпаду та напіввиведення деяких радіоактивних елементів з організму людини.
- •8. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільсько- господарські рослини та у організм тварин
- •9.Чорнобильське законодавство про правовий режим території, забрудненої радіонуклідами
- •Тема 4: основи уражаючої дії іонізуючих випромінювань план
- •1.Механізм дії іонізуючих випромінювань на організм
- •2. Дія іонізуючих випромінювань на живу клітину
- •3. Радіобіологічні ефекти
- •Морфологічні зміни
- •4. Радіочутливість тварин
- •5.Метаболізм та токсикологія радіонуклідів
- •6. Критичні органи
- •Тема 5: профілактика радіаційних уражень план
- •1. Фізичний, фармакологічний та біологічний способи захисту від радіаційних уражень
- •2. Діагностика радіаційних уражень
- •3. Ветеринарна обробка тварин, забруднених радіо- активними речовинами
- •4. Передзабійне обстеження тварин, що зазнали радіаційного впливу
- •Тема 6: радіометричний ветеринарно-санітарний контроль план
- •1 Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин.
- •2 Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції .
- •3 Дезактивація та використання с-г продукції.
- •Кіршин в. А., ст 96- 126
- •1. Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі с-г тварин
- •2.Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції
- •3. Дезактивація та використання с-г продукції
- •Тема7: оптимізація структури і організація агропромислового виробництва на територіях радіоактивного забруднення план
- •¨ Література: Гудков і. М., ст 134 - 159
- •1.Основні принципи організації ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях
- •Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •2. Перепрофілювання господарств
- •3.Ведення приватного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •4. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •5. Організація кормовиробництва і годівлі с-г тварин
- •6. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •Очищення продукції рослинництва
- •Тема 8: гігієна праці при роботі на радіоактивно забруднених територіях план
- •1.Принципи радіаційної безпеки
- •2. Допустимі рівні опроміненні різних категорій осіб
- •3. Основні принципи захисту при роботі із закритими і відкритими джерелами радіоактивного опромінення
- •4. Способи дезактивації обладнання, спецодягу, сільськогосподарської техніки, ферм
- •5. Заходи індивідуального захисту і особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •6. Правила безпеки при веденні сільськогосподарських робіт на забруднених територіях
- •7. Заходи безпеки під час роботи в радіологічній лабораторії
3. Радіобіологічні ефекти
Радіобіологічний ефект — це реакція живого організму на дію іонізуючого випромінювання, що характеризується зміною деяких його ознак та властивостей. Звичайно виділяють два класи радіобіологічних ефектів — соматичні й генетичні. Соматичними радіобіологічними ефектами є зміни, що відбуваються в організмі протягом його онтогенезу – періоду індивідуального розвитку; генетичними — ушкодження, що передаються нащадкам, тобто реалізуються в наступних поколіннях.
Серед соматичних ефектів розрізняють такі 5 основних типів: радіаційна стимуляція, морфологічні зміни, променева хвороба, прискорення старіння, що призводить до скорочення тривалості життя, і загибель. Генетичні, або мутагенні, ефекти утворюють самостійний клас.
Радіаційна стимуляція
Радіаційна стимуляція — це прискорення росту та розвитку організму при дії на нього іонізуючого випромінювання в дозах, в десятки, а іноді й сотні разів нижчих за ті, що спричинюють гальмування цих процесів.
Описаний вперше французькими вченими М. Мальдінеєм та К. Тувіненом ще в 1898 p., усього через 3 роки після відкриття рентгенівських променів, як явище прискорення проростання опроміненого ними насіння, ефект привернув увагу багатьох дослідників, що працювали з іонізуючими випромінюваннями. В наступні роки з'явилась велика кількість праць з питань радіаційної стимуляції. Нині доведено, що в умовах звичайної радіобіологічної лабораторії при наявності якого-небудь джерела іонізуючого випромінювання можна підібрати для насіння, проростків, вегетуючих рослин, мікроорганізмів, комах, лабораторних тварин та інших організмів будь-якого виду дозу, при якій спостерігається ефект радіаційної стимуляції у тій чи іншій формі. Ці дози варіюють у досить широких межах, що залежить від чутливості організмів до випромінювань, їх фізіологічного стану, виду випромінювання та деяких інших факторів. Наприклад, для насіння стимулюючі дози в багато разів вищі, ніж для проростків та вегетуючих рослин, для мікроорганізмів – у десятки і сотні разів вищі, ніж для ссавців та комах. У табл. 4 наведено значення цих доз для деяких видів живих організмів, що дає змогу порівняти ці величини.
Таблиця 4. Стимулюючі дози гамма-опромінення для деяких родів сільськогосподарських рослин та інших організмів, Гр
Рід рослини |
Доза |
Організми |
Доза
|
Боби (насіння) |
1—1.5 |
Клітини людини в культурі |
0,05 |
Боби (проростки) |
0,2
|
Яйця курячі |
0,01—0,05
|
Горох (насіння) |
3 |
Курчата |
0,05—1 |
Горох (проростки) |
0,35—0,5 |
Кури |
0,05 |
Кукурудза (насіння) |
5—10 |
Ікра риби |
0,1—0,5 |
Кукурудза (проростки) |
0,5—1,0 |
Сперма риби |
0,25—0,5 |
Пшениця (насіння) |
5—8 |
Поросята |
0,1—0,25 |
Пшениця (проростки) |
1,0—1.5 |
Лабораторні щури |
0,1—0,3 |
Томати (насіння) |
5—10 |
Лабораторні миші |
0,2—0,4 |
Томати (розсада) |
0,5—1,5 |
Комахи |
10—45 |
Редис (насіння) |
10 |
Найпростіші |
5—50 |
Редис (проростки) |
3,0 |
Мікроорганізми |
10—100 |
Радіаційна стимуляція рослин виявляється в прискоренні проростання насіння, збільшенні енергії проростання, схожості, наступному прискоренні росту рослин, проходженні фаз розвитку, що в цілому приводить до скорочення тривалості вегетаційного періоду, прискорення достигання рослин та збільшення їх урожайності.
Всі ці фізіологічні явища, що спостерігаються візуально, супроводжуються активацією багатьох процесів обміну речовин: прискоренням дихання, фотосинтезу, мінерального та водного обмінів, що зумовлюють посилене нагромадження в продукції цукрів, білків, вітамінів, жирів.
Про стимулюючу дію іонізуючого випромінювання на організм тварин можна зробити висновок за тими самими критеріями, що й при опроміненні рослин, а саме за прискоренням чи посиленням таких функцій, як ріст, розвиток, продуктивність. Найбільш показовими і численними вважаються дослідження опромінення стимулюючими дозами курячих яєць, курчат і дорослих курей. Доведено, що при опроміненні яєць до інкубації, під час інкубації, одночасно або протягом всього періоду інкубації дозами 0,01 – 0,05 Гр помітно підвищується виводимість курчат, зменшується відхід курчат, прискорюється на 10–12 днів початок періоду яйцекладки, збільшується несучість птиці в цілому. Опромінення курчат дозою 0,25 Гр сприяє збільшенню їх живучості, прискоренню процесів росту й розвитку, початку яйцекладки. Опромінення дорослих курок у дозі 0,05 Гр збільшує несучість.
Цілком певних фактів радіаційної стимуляції сільськогосподарських тварин дуже мало. Але численні дані, одержані при роботі з лабораторними щурами, мишами, морськими свинками, свідчать про те, що при малих дозах у ссавців також спостерігаються прискорення росту, збільшення абсолютної маси тіла, підвищення плодючості.
При опроміненні сперми та ікри риби спостерігається прискорення розвитку ембріонів, а при опроміненні мальків – активізація росту й розвитку.
Радіаційна стимуляція спостерігається не тільки при одноразовому, а й при хронічному опроміненні, коли рослини і тварини опромінюються протягом усього періоду розвитку або значної його частини. Так, спостерігалась стимуляція росту рослин кукурудзи і гречки при опроміненні їх протягом вегетаційного періоду при потужності дози опромінення 0,019 Р/доб. Якщо вважати, що потужність радіаційного фону в середньому становить 10 мкР/год або до 0,00024 мкР/доб, то збільшення його десь у 100 разів може зумовити стимуляцію росту рослин. Схожа ситуація з радіаційним фоном тривалий час була в деяких регіонах України протягом весняно-літнього періоду 1986 р. після аварії на Чорнобильській АЕС. Не випадково деякі дослідники схильні пояснювати небувалий урожай зернових і деяких інших культур того драматичного року саме радіаційною стимуляцією.
Є дані про те, що хронічне опромінення щурів при потужності гамма-опромінення 0,002 Гр/рік (23 мкР/год), або всього у 2–4 рази вище фону, підвищує їх плодючість більш як у 2 рази. Описано також збільшення тривалості життя комах, лабораторних тварин в умовах хронічного опромінення. Однак ці дані заперечуються багатьма радіобіологами.
