- •Тема 1: радіонукліди в навколишньому середовищі план
- •1. Предмет і завдання сількогосподарської радіоекології
- •2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3. Джерела радіоактивних випромінювань
- •4. Міграція радіонуклідів у біосфері
- •5. Радіоактивність
- •6. Види ррадіоактивних випромінювань
- •7. Типи радіоактивного розпаду
- •Тема 2: дозиметрія та радіометрія план
- •1.Дозиметрія
- •2. Дози випромінювання, одиниці випромінювання
- •3.Потужність дози, види опромінення
- •4. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів, будова їх та призначення
- •Прилади загального дозиметричного контролю
- •5. Дозиметричні прилади, їх класифікація
- •6 Радіометрія іонізуючого випромінювання. Методи радіометрії. Радіометричні прилади
- •Тема 3: включення радіоактивних продуктів поділу в сільськогосподарське виробництво план
- •Локальні і глобальні осадження радіонуклідів
- •2.Міграція радіонуклідів в об єктах сільськогосподарського виробництва
- •3. Взаємодія радіонуклідів з грунтом
- •4. Шляхи надходження радіонуклідів у рослини
- •Розміри первинного затримання розчину 90Sr рослинами вівса і вики у різні фази розвитку
- •5. Хімічні аналоги радіонуклідів, їх роль
- •6. Вплив біолоГіЧних особливостей рослин на засвоєння радіонуклідів
- •7.Надходження радіонуклідів в організм с-г тварин
- •Періоди напіврозпаду та напіввиведення деяких радіоактивних елементів з організму людини.
- •8. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільсько- господарські рослини та у організм тварин
- •9.Чорнобильське законодавство про правовий режим території, забрудненої радіонуклідами
- •Тема 4: основи уражаючої дії іонізуючих випромінювань план
- •1.Механізм дії іонізуючих випромінювань на організм
- •2. Дія іонізуючих випромінювань на живу клітину
- •3. Радіобіологічні ефекти
- •Морфологічні зміни
- •4. Радіочутливість тварин
- •5.Метаболізм та токсикологія радіонуклідів
- •6. Критичні органи
- •Тема 5: профілактика радіаційних уражень план
- •1. Фізичний, фармакологічний та біологічний способи захисту від радіаційних уражень
- •2. Діагностика радіаційних уражень
- •3. Ветеринарна обробка тварин, забруднених радіо- активними речовинами
- •4. Передзабійне обстеження тварин, що зазнали радіаційного впливу
- •Тема 6: радіометричний ветеринарно-санітарний контроль план
- •1 Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин.
- •2 Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції .
- •3 Дезактивація та використання с-г продукції.
- •Кіршин в. А., ст 96- 126
- •1. Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі с-г тварин
- •2.Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції
- •3. Дезактивація та використання с-г продукції
- •Тема7: оптимізація структури і організація агропромислового виробництва на територіях радіоактивного забруднення план
- •¨ Література: Гудков і. М., ст 134 - 159
- •1.Основні принципи організації ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях
- •Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •2. Перепрофілювання господарств
- •3.Ведення приватного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •4. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •5. Організація кормовиробництва і годівлі с-г тварин
- •6. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •Очищення продукції рослинництва
- •Тема 8: гігієна праці при роботі на радіоактивно забруднених територіях план
- •1.Принципи радіаційної безпеки
- •2. Допустимі рівні опроміненні різних категорій осіб
- •3. Основні принципи захисту при роботі із закритими і відкритими джерелами радіоактивного опромінення
- •4. Способи дезактивації обладнання, спецодягу, сільськогосподарської техніки, ферм
- •5. Заходи індивідуального захисту і особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •6. Правила безпеки при веденні сільськогосподарських робіт на забруднених територіях
- •7. Заходи безпеки під час роботи в радіологічній лабораторії
1.Механізм дії іонізуючих випромінювань на організм
Основою взаємодії іонізуючих випромінювань з речовинами клітин живого організму є іонізація, під час якої електрони відриваються від атомів і виникає іонізований стан атомів та молекул, наслідком якого є ініціювання різних хімічних та біохімічних реакцій в тканинах і органах. Якщо всі іонізації виразити у вигляді сумарної теплової енергії, то вона здатна підвищити температуру опроміненої тварини на 0,1 С і в той же час викликає загибель рослин, тварин, людей. Саме ця невідповідність між кількістю переданої живій речовині енергії та відповідною реакцією дістала назву „ радіобіологічного ефекту ”.
На початку 20-х років німецький фізик Ф. Десауер почав досліджувати причини радіобіологічного парадокса.
Десауер висунув сміливу гіпотезу: ушкодження не всякої молекули шкідливе для клітини. От коли воно відбувається в особливо відповідальних місцях, наприклад в молекулах хромосом, то це може призвести до ушкодження всієї клітини. А ушкодження багатьох клітин цілком природно уражує весь організм. Різні органи тварин мають різну радіочутливість: лімфовузли і фолікули, червоний кістковий мозок, щитоподібна залоза, селезінка, статеві залози, шкіра, очі, печінка, легені, нирки, головний мозок, серце, кістки, сухожилки, нервові стовбури. Ступінь післяпроменевих реакцій організму визначається дозою променевої дії: малі дози проявляють стимулюючу дію на обмін речовин, секреторну, видільну та інші функції, середні – гальмують біохімічні процеси, великі – викликають глибокі патологічні порушення, надвисокі – припиняють життєві процеси.
Залежно від проникаючої здатності іонізуюча радіація викликає різні ураження: зовнішнє опромінення альфа- і бета- частинками , які мало проникають в тканини, викликають зміни переважно в шкірі, а рентгенівські і гама- промені чи нейтрони, які володіють високою проникністю, викликають променеву хворобу.
2. Дія іонізуючих випромінювань на живу клітину
Нині відомо, що хромосоми складаються з великої кількості молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) і що саме молекули ДНК є тими чутливими до іонізуючого випромінювання елементами клітини, так званими «мішенями», що відповідають за радіаційне ураження. Але в живому організмі природа зв'язків між окремими молекулами має не тільки характер хімічних зв'язків, як у неживій речовині, а й виявляється ще у вигляді своєрідних міжмолекулярних взаємодій, конкретних узгоджених взаємовідносин. Ще більшою мірою це виявляється на рівні клітин, окремих систем, органів і в цілому зумовлює постійно діючий обмін речовин, що становить суть прояву життя, принципову властивість, що відрізняє живу матерію від неживої.
Кожна з молекул ДНК є так званою матрицею, своєрідним взірцем для синтезу десятків молекул рибонуклеїнової кислоти (РНК). Тому, якщо молекула ДНК дістала ушкодження своєї структури, вона передає його й молекулам РНК. В свою чергу, кожна молекула РНК є матрицею для синтезу десятків молекул білків, яким також передається ушкодження. Таким чином відбувається посилення ушкодження, його множення в сотні і тисячі разів. Більше того, високоенергетичне іонізуюче випромінювання має властивість розривати не тільки зв'язки між електроном і ядром, а й будь-які хімічні зв'язки в молекулах і спричинювати тривалі реакції в клітинах, які залучають у процеси розвитку променевого ураження велику кількість інших біологічно важливих молекул, прямо не зачеплених опроміненням. Це також є шляхом посилення його біологічної дії. Внаслідок цього загальний об'єм молекулярних ушкоджень порівняно з початковим, зумовленим безпосередньо дією випромінювання, збільшується в сотні і тисячі разів, що призводить до ослаблення контролю над окремими процесами, порушення систем обміну речовин і, врешті-решт, до різних радіобіологічних ефектів.
