7.Надходження радіонуклідів в організм с-г тварин

Надходження радіоактивних речовин у організм сільськогосподарських тварин відбувається через органи травлення і дихання, а також крізь шкіру. Аеральний шлях надходження, тобто через органи дихання, має значну питому вагу лише в період випадання радіоактивних опадів. Незначним є також проникнення радіоактивних речовин крізь шкіру. Основним шляхом їх надходження у тваринний організм слід вважати оральний, тобто з кормами. Значно менше надходить їх з водою. Частка радіоактивних речовин в організмі тварин не відрізняється від частки звичайних стабільних хімічних елементів, які входять до складу кормів. Надходячи до органів травлення, кормові продукти піддаються механічній, хімічній і біологічній обробці, перетворюючись на сполуки, які можуть бути засвоєні організмом. У процесі метаболізму радіоактивних речовин в організмі тварин розрізняють два етапи.

Перший етап — перетворення їх у форму, зручну для засвоювання. Для цього в органах травлення існують сприятливі умови: здатність до механічного руйнування та подрібнення їжі; велика кількість різних ферментів, які здійснюють початкові стадії розщеплений білків, жирів та вуглеводів на більш прості сполуки; кисле середовище, що забезпечується за рахунок шлункового соку і сприяє переходу радіоактивних речовин кормів до легкозасвоюваного розчинного стану тощо.

Другий етап — всмоктування радіоактивних речовин у кишках. Встановлено, що вони вбираються практично на всьому протязі кишок, хоча інтенсивність цього процесу неоднакова: в шлунку, сліпій та дванадцятипалій кишках вона мінімальна; у товстій, порожній та клубовій кишках – середня і в тонких кишках – максимальна. Незважаючи на те, що процес всмоктування залежить від дуже багатьох умов, зокрема від корму, його кількості, забрудненості радіоактивними речовинами, їхньої розчинності, виду тварин, їхнього віку та фізіологічного стану, а також від деяких інших факторів. Вже через 24 год після надходження радіоактивних речовин до кишок в них залишається не більш як 10 – 15 % їх первинної кількості.

Радіоактивні речовини разом з кров'ю надходять в органи і тканини тварини, де частково затримуються, вибірково концентруючись в окремих органах. Але більшість їх відразу виводиться з організму.

Частка радіоактивних речовин, що беруть участь в обміні, неоднакова. Як правило, вони затримуються у тих тканинах і органах, у складі яких є стабільні елементи з аналогічними хімічними властивостями. Оскільки хімічний склад тканин більшості видів сільськогосподарських тварин вивчений досить добре, можна передбачити, до яких органів потрапить той чи інший радіонуклід.

Розрізняють три головних типи розподілу радіоактивних речовин в організмі ссавців,: скелетний, ретикулоендотеліальний та дифузний. Скелетний тип властивий насамперед для радіоактивних елементів лужноземельної групи, головними представниками якої є радіонукліди кальцію і його хімічного аналогу – стронцію. У мінеральній частині скелета нагромаджуються також радіонукліди барію, радію, плутонію, урану. Ретикулоендотеліальний розподіл властивий для радіонуклідів рідкоземельних металів: церію, празеодиму, прометію, а також цинку, торію і трансуранових елементів; дифузний — для радіонуклідів лужних елементів: калію, натрію, цезію, рубідію, а також водню, азоту, вуглецю, полонію та ін.

Для деяких радіоактивних елементів властивий дуже високий ступінь нагромадження в окремих органах І тканинах. Так, радіонукліди йоду нагромаджуються у великих концентраціях у щитовидній залозі, що є нач слідком специфіки обміну речовин цього органа.

Для характеристики строків перебування в організмі окремих радіоактивних речовин існує поняття так званого періоду напіввиведення радіоактивного елемента з організму. Це той час, протягом якого кількість на­громадженої в організмі (інколи в окремому органі) радіоактивної речовини зменшується вдвічі внаслідок процесів біологічного виділення. У табл. наведено усереднені дані щодо тривалості періодів напіввиведення з організму людини деяких радіоактивних елементів, які нагромаджуються у різних органах.