- •Тема 1: радіонукліди в навколишньому середовищі план
- •1. Предмет і завдання сількогосподарської радіоекології
- •2. Історія розвитку радіобіології та радіоекології
- •3. Джерела радіоактивних випромінювань
- •4. Міграція радіонуклідів у біосфері
- •5. Радіоактивність
- •6. Види ррадіоактивних випромінювань
- •7. Типи радіоактивного розпаду
- •Тема 2: дозиметрія та радіометрія план
- •1.Дозиметрія
- •2. Дози випромінювання, одиниці випромінювання
- •3.Потужність дози, види опромінення
- •4. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Класифікація дозиметричних приладів, будова їх та призначення
- •Прилади загального дозиметричного контролю
- •5. Дозиметричні прилади, їх класифікація
- •6 Радіометрія іонізуючого випромінювання. Методи радіометрії. Радіометричні прилади
- •Тема 3: включення радіоактивних продуктів поділу в сільськогосподарське виробництво план
- •Локальні і глобальні осадження радіонуклідів
- •2.Міграція радіонуклідів в об єктах сільськогосподарського виробництва
- •3. Взаємодія радіонуклідів з грунтом
- •4. Шляхи надходження радіонуклідів у рослини
- •Розміри первинного затримання розчину 90Sr рослинами вівса і вики у різні фази розвитку
- •5. Хімічні аналоги радіонуклідів, їх роль
- •6. Вплив біолоГіЧних особливостей рослин на засвоєння радіонуклідів
- •7.Надходження радіонуклідів в організм с-г тварин
- •Періоди напіврозпаду та напіввиведення деяких радіоактивних елементів з організму людини.
- •8. Прогнозування надходження радіонуклідів у сільсько- господарські рослини та у організм тварин
- •9.Чорнобильське законодавство про правовий режим території, забрудненої радіонуклідами
- •Тема 4: основи уражаючої дії іонізуючих випромінювань план
- •1.Механізм дії іонізуючих випромінювань на організм
- •2. Дія іонізуючих випромінювань на живу клітину
- •3. Радіобіологічні ефекти
- •Морфологічні зміни
- •4. Радіочутливість тварин
- •5.Метаболізм та токсикологія радіонуклідів
- •6. Критичні органи
- •Тема 5: профілактика радіаційних уражень план
- •1. Фізичний, фармакологічний та біологічний способи захисту від радіаційних уражень
- •2. Діагностика радіаційних уражень
- •3. Ветеринарна обробка тварин, забруднених радіо- активними речовинами
- •4. Передзабійне обстеження тварин, що зазнали радіаційного впливу
- •Тема 6: радіометричний ветеринарно-санітарний контроль план
- •1 Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин.
- •2 Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції .
- •3 Дезактивація та використання с-г продукції.
- •Кіршин в. А., ст 96- 126
- •1. Експрес – методика прижиттєвого визначення радіонуклідів в організмі с-г тварин
- •2.Ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції
- •3. Дезактивація та використання с-г продукції
- •Тема7: оптимізація структури і організація агропромислового виробництва на територіях радіоактивного забруднення план
- •¨ Література: Гудков і. М., ст 134 - 159
- •1.Основні принципи організації ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях
- •Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях
- •2. Перепрофілювання господарств
- •3.Ведення приватного господарства в районах радіоактивного забруднення
- •4. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •Засоби зниження надходження радіонуклідів в організм сільськогосподарських тварин
- •5. Організація кормовиробництва і годівлі с-г тварин
- •6. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою
- •Очищення продукції рослинництва
- •Тема 8: гігієна праці при роботі на радіоактивно забруднених територіях план
- •1.Принципи радіаційної безпеки
- •2. Допустимі рівні опроміненні різних категорій осіб
- •3. Основні принципи захисту при роботі із закритими і відкритими джерелами радіоактивного опромінення
- •4. Способи дезактивації обладнання, спецодягу, сільськогосподарської техніки, ферм
- •5. Заходи індивідуального захисту і особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами
- •6. Правила безпеки при веденні сільськогосподарських робіт на забруднених територіях
- •7. Заходи безпеки під час роботи в радіологічній лабораторії
5. Дозиметричні прилади, їх класифікація
Для індивідуального дозиметричного контролю (ІДК) використовують прилади, які відрізняються один від одного експлуатаційними параметрами, принципом будови, конструкційним виконанням. Вони призначені для вимірювання експозиційної, поглинутої, або еквівалентної, дози, одержаної людиною за час перебування її в полі іонізуючого випромінювання. Сумарна доза, що реєструється індивідуальним дозиметром, складається з доз, отриманих за послідовні проміжки часу. Індивідуальні дозиметри дають змогу оцінювати радіаційний вплив, у який потрапила людина за робочий день, місяць, рік.
Серед приладів індивідуального дозиметричного контролю широко застосовують конденсаторні іонізаційні камери, люмінесцентні і фотодозиметри, рідше — хімічні дозиметри.
Конденсаторні іонізаційні камери. Конденсаторна іонізаційна камера являє собою струмопровідну трубку невеликого розміру, заповнену повітрям, всередині якої змонтовані інтегруюча іонізаційна камера і конденсатор. Іонізаційна камера і конденсатор мають спільний центральний електрод, який несе позитивний заряд, а внутрішня поверхня іонізаційної камери є носієм негативного заряду. Перед роботою іонізаційну камеру і конденсатор заряджають за допомогою зарядного пристрою до певного потенціалу (180 – 220 В).
Під дією випромінювання повітря в робочому об'ємі іонізаційної камери іонізується, виникає іонізаційний струм, який зменшує початковий заряд конденсатора і камери, а значить, і потенціал внутрішнього центрального електрода. Зміна потенціалу центрального електрода пропорційна дозі випромінювання. Змінюючи робочий об'єм іонізаційної камери і використовуючи конденсатори різної ємності, збільшують або зменшують діапазони вимірювання дози.
За конструкцією конденсаторні іонізаційні камери поділяють на прямовказуючі, які мають шкалу безпосереднього відліку дози (ДК-02, ДКП-50-А, ІД-І), і прямоневказуючі, або «сліпі», які мають переносне вимірювальне обладнання (К.ИД-1, КИД-2 та ін.).
Дозиметр ДК-02 — прямовказуюча конденсаторна іонізаційна камера, призначена для вимірювання експозиційної дози гамма-випромінювання в діапазоні 0— 200 мР, при енергії гамма-квантів 0,2—2,0 МеВ і потужності дози, яка не перевищує 1,67 мР/год. Дозиметр виконаний у вигляді авторучки з дюралюмінію.
Потенціал дозиметра вимірюють за допомогою мініатюрного електроскопа, вмонтованого в його корпус. Відхилення рухливої системи електроскопа — платиново-кварцевої нитки — визначається через оптичний окуляр дозиметра, на який нанесені поділки шкали.
Для зарядження дозиметра використовують зарядний пристрій ЗД-6, який працює на основі п'єзоелектричного ефекту. Самозаряд дозиметра не перевищує 10 % значення шкали за добу. Похибка вимірювань дози +20 %.
Дозиметр ДК.П-50-А — прямовказуючий прилад, аналогічний дозиметру ДК-05, який порівняно з ним має . більшу конденсаторно-іонізаційну систему. ДК.П-50-А призначений, для вимірювання експозиційної дози гамма-випромінювання в діапазоні 0–50 Р при енергії гаммаквантів 0,2—2 МеВ і потужності 0,5–200 Р/год. Самозаряд дозиметра не перевищує 4 Р за добу, похибка вимірювань ±30 %. Входить до комплектів ДП-22-В і ДП-24, оснащених зарядним пристроєм ЗД-5 або ЗД-6.
Дозиметр ІД-І призначений для вимірювання поглинутих доз гамма- і нейтронного випромінювання в діапазонах 0–500 рад з потужністю дози від 10 до 3,6Х 105 рад/год. Самозаряд дозиметра не перевищує 1 % значення шкали за тиждень, похибка вимірювання ±10 %. Прилад аналогічний дозиметрам ДК-02 і ДКП-50-А і призначений для аварійних ситуацій. Як зарядний пристрій використовують ЗД-6.
Комплект індивідуальних дозиметрів КІД-І складається з прямоневказуючих дозиметрів та зарядно-вимірювального пристрою, призначений для реєстрації експозиційних доз рентгенівського і гамма-випромінювання в діапазоні 0–1 Р. Дозиметр, виготовлений у вигляді авторучки, має дві самостійні іонізаційні камери з діапазоном вимірювань 0—0,05 Р (при потужності дози не більш як 1,67 мР/с) і 0–1 (при потужності дози не більш як 33 мР/с).
Для заряду дозиметра і вимірювання напруги на обох камерах призначено зарядно-вимірювальний пульт. Живлення пульта здійснюється від мережі змінного струму або гальванічних батарей. Самозаряд дозиметра не перевищує 2 % значення піддіапазону вимірювальної шкали за добу. Похибка вимірювання в першому діапазоні ±10, у другому ±15%.
КІД-2, КІД-4, КІД-6 є модифікаціями КІД-1 і відрізняються тільки чутливістю і діапазоном вимірювання.
Дозиметр КІД-4 – прямоневказуючий, призначений для вимірювання експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань в діапазоні 0—50 при енергії квантів 30–50 кеВ. Діапазон вимірюваних доз розділений на піддіапазони 0–0,5; 0–5 і 0–50 Р. Показники знімаються за допомогою зарядно-вимірювального пульта.
Фотодозиметри. Для проведення індивідуального дозиметричного контролю використовують фотодозиметри ІФК-2,3 й ІФКУ-1, в яких як детектори використовуються різної чутливості фотоплівки, вміщені у світлонепроникні касети. Фотодозиметри призначені для вимірювання експозиційних і поглинутих доз рентгенівського та гамма-випромінювань з енергією 0,1—3 МеВ, бета-випромінювань з енергією 0,02–3 МеВ, а також теплових нейтронів.
Робота ІФК ґрунтується на порівнянні ступеня почорніння робочих фотоплівок з контрольними, які опромінені відомою дозою випромінювань. Проявлення, промивання і фіксацію фотоплівок здійснюють за рекомендаціями заводу-виробника. Оптичну густину почорніння фотоемульсії визначають за допомогою денситометрів, вимірювальна шкала яких відградуйована в рентгенах. Фото-дозиметри ІФК-2,3 й ІФКУ-1 відрізняються за конструкцією касет і призначенням.
Дозиметр ІФК-2,3 використовують для реєстрації експозиційних доз рентгенівського і гамма-випромінювання в діапазоні 0,01 – 50 Р з похибкою вимірювань ±20 %, для визначення поглинутої дози бета-випромінювання в діапазоні 0,05–2 рад з похибкою вимірювань ±30 %, а також для визначення густини потоку як теплових, так і швидких нейтронів.
Фотоплівку типу РМ-5-1, РМ-5-3 або РМ-5-4, яка дає змогу реєструвати фотонне випромінювання в діапазонах 0,02—2; 0,3—13 і 0,1—50 Р відповідно упаковують у щільний світлонепроникний папір і вміщують у касету. Корпус касети розділений на чотири поля, в яких знаходяться фільтри для дискримінації окремих видів випромінювання. Визначаючи денситометром густину почорніння емульсії під фільтрами, дістають значення дозового навантаження різних видів випромінювання.
Дозиметр ІФКУ-1 призначений для визначення експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювання в діапазоні 0,01–2,0 Р при енергії фотонів 0,1–3 МеВ. Як детектор випромінювання використовують дозиметричну плівку РМ-5-1, яка знаходиться у світлонепроникній касеті. Для ліквідації залежності густини почорніння фотоплівки від енергії рентгенівського чи гамма-випромінювання в касету вмонтовані фільтри з алюмінію і свинцю. Касету вміщують у чохол з пластика, який прикріплюють до одягу. Похибка вимірювання не перевищує ±30 %.
У комплект індивідуального дозиметричного фотоконтролю входять: вимірювальний пульт-денситометр, пристрій для нарізування плівки, кювети для обробки плівки і набір касет.
Люмінесцентні дозиметри. Люмінесцентні дозиметри поділяються на дві групи: термо- і фотолюмінесцентні. Найбільш перспективними є термолюмінесцентні дозиметри з точки зору їх чутливості, надійності результатів, зручності в експлуатації і відносно низької вартості. Вони дають можливість проводити контроль в широкому діапазоні доз — від 5-10-3 до 5-103 Р. Зчитування інформації проводиться за допомогою системи КДТ-02. Збереження інформації протягом року становить 97—99,5 %. Після технологічної обробки дозиметр знову готовий до роботи, кратність використання дозиметра — не менш як 20 разів.
При вимірюванні нагромадженої дози детектор вводять у нагрівальний пристрій для термічного звільнення запасеної в уловлювачах енергії. Світловий потік, виділений детектором, перетворюється на фотострум, інтенсивність якого пропорційна дозі. Похибка вимірювань ±10 %.
Дозиметр ІКС-А використовують в аварійних умовах для вимірювання значних доз гамма-випромінювання в діапазоні 500—8000 Р з похибкою ±15%. Діапазон енергії випромінювання від 50 кеВ до 1,25 МеВ. Детектором є термолюмінесцентні алюмофосфатні скельця марки ІС-7 з добавкою оксиду марганцю діаметром 0,8 і товщиною 0,1 см, вміщені у фільтри із свинцевих пластин на алюмінієвій основі.
Хімічні дозиметри. Як хімічні дозиметри використовуються скляні ампули, заповнені різними безбарвними рідинами. Під дією випромінювання рідина в ампулі змінює забарвлення, інтенсивність якого відповідає певній Дозі. Інтенсивність забарвлення порівнюють зі шкалою індикатора або визначають за допомогою фотоколориметрів за градуйованою кривою. Найпоширеніші феросульфатні і церієві дозиметри.
Феросульфатний дозиметр — насичений повітрям 0,1 моль розчин сульфату заліза (FeS04) в 0,1 моль сірчаній кислоті (H2S04). Діапазон вимірюваних доз 20—400 Гр.
Церієвий дозиметр — 0,1 моль розчин <.0'>(S04)3 в 0,4 моль H2S04— призначений для доз близько 103—104 Гр.
Хімічні дозиметри мають низьку чутливість до малих доз випромінювання, тому їх використовують тільки в дослідницькій роботі, для контролю доз при опроміненні насіння рослин, мікроорганізмів, різних матеріалів.
