Державні облігації

Облігації внутрішніх державних позик України – державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам випуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України.

Облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою

доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емісія державних облігацій України регулюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким встановлюються граничні розміри державного зовнішнього та внутрішнього боргу.

5. Ринок похідних цінних паперів

Похідні фінансові інструменти -цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів; (первинних цінних паперів, товарів, матеріальних цінностей та ін.) Базовими можуть бути різні активи: цінні папери, товари, валюта, фондові індекси, банківські депозити, самі похідні інструменти. Як правило, основний фактор існування похідних цінних паперів – це майбутня невизначеність.

Більшість похідних цінних паперів – це угоди на термін, виконання яких відноситься до визначеного періоду (моменту) часу в майбутньому, основне призначення яких – страхування (хеджування) ризику, зв'язаного з непередбаченим коливанням цін.

Усі термінові угоди в залежності від обов'язковості їх виконання можна розділити на два види: термінові й умовні.

Термінові - є обов'язковими для виконання (ф'ючерсні угоди).

Умовні - надають право одній із сторін виконувати чи не виконувати контракт (опціони, тому даний вид термінових угод ще називають опціонним).

Ф'ючерсний контракт являє собою стандартизовану угоду, в основу якої покладено зобов'язання з купівлі чи продажу реального товару на визначену дату в майбутньому за визначеною ціною. Як показує світова практика, ф'ючерсні контракти найчастіше використовуються не з метою здійснення операцій з купівлі (продажу) базового активу, а з метою перепродажу самих ф'ючерсних контрактів. Ф'ючерсний контракт містить ряд обов'язкових реквізитів, таких як кількість, термін і місце постачання базового активу, мінімально і максимально припустимі коливання цін. Ф'ючерси обертаються тільки на біржових ринках.

Позитивними сторонами ф'ючерсних контрактів є: завдяки стандартизованому змісту і обігу на фондовій біржі вони є високоліквідним товаром; можливість використання для зниження ризику й у спекулятивних операціях; виконання ф'ючерсного контракту гарантується розрахунковою палатою фондової біржі.

Негативні сторони ф'ючерсних контрактів: немає можливості придбання іншого, ніж зазначено у ф'ючерсному контракті, активу (також немає можливості придбання активу в іншому місці й іншим часом); можливість зниження доходу (при застосуванні ф'ючерсів для страхування операцій з цінними паперами).

Опціони

Опціонний контракт підкреслює право, але не зобов'язання купити чи продати базовий актив. Право на купівлю чи продаж базового активу має покупець опціону, а продавець несе зобов'язання щодо виконання умов контракту.

У залежності від того, надає опціон право на купівлю або право на продаж базисного активу, виділяються два такі види:

опціон на купівлю – опціон «колл» (сall option);

опціон на продаж – опціон «пута» (рut option).

Якщо покупець опціону погоджується на купівлю чи продаж базового активу, то ціна, за якою буде здійснюватися операція, називається ціною виконання, а час виконання називається моментом виконання.

У залежності від термінів настання прав покупця опціону, виділяють два види опціонів: європейський і американський.

За європейським опціоном купівля (продаж) базового активу відбувається у встановлений момент часу, а за американським опціоном – у будь-який момент часу в період дії терміну угоди.

При оцінці опціонів використовуються наступні параметри:

опціонна ціна – ціна виконання опціону;

спотова ціна – ціна на ринку наявних продажів;

вартість опціону – приріст багатства, що дає володіння опціоном.

Змістовий модуль 2. Основи емісії цінних паперів

1. Класифікація емітентів та інвесторів

2. Сутність та основні цілі емісії цінних паперів

3. Основні етапи емісії цінних паперів

Ключові слова: емісія, емітент, цілі емісії цінних паперів, параметри емісії цінних паперів.

Література, що рекомендується

1. Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок”( Відомості Верховної Ради (ВВР), N 31, 2006 р.

2. Кравченко Ю. Рынок ценных бумаг в вопросах и ответах: Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 528 с.

3. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2000 року №158 “Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства (у новій редакції)”// Офіційний вісник України. – 2000. – №44. – Ст. 1900.

4. Поважный А.С. Ценные бумаги и фондовый рынок: Учебное пособие. – Донецк: Издательство «Лебедь», 2000. – 627 с.

4. Решение ГКЦБФР от 09.02.2001 г., №18 «Об утверждении Положения о порядке регистрации выпуска акций и облигаций предприятий и информации об их эмиссии (07-01/98) (в новой редакции)»// Официальный вестник Украины. – 2001. - №22. – Ст. 1019.

5. Решение Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку от 11.06.2002 г. №167 «Об утверждении Положения о порядке регистрации выпуска акций закрытых акционерных обществ»// Официальный вестник Украины. – 2002. - №29. – Ст. 1393.