3. Основи створення і функціонування зберігачів на фондовому ринку

Якщо ж емітент випускає цінні папери в бездокументарній формі, то на загальний обсяг зареєстрованого випуску оформляється глобальний сертифікат і передається на збереження в депозитарій на основі договору про обслуговування емісії цінних паперів між емітентом і обраним їм депозитарієм.

Депозитарій - юридична особа, що проводить винятково депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг і розрахунки по угодах з цінними паперами.

Зберігач - це комерційний банк чи торговець цінними паперами, що має дозвіл на збереження й обслуговування обігу цінних паперів і операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах.

Депозитарна діяльність депозитарію цінних паперів - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперів на рахунках зберігачів цінних паперів, а також операцій емітента щодо випущених ними цінних паперів.

Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперів на рахунках власників цінних паперів.

Для знерухомлених цінних паперів у документарній формі зберігачу у реєстратора може відкриватися свій рахунок, як номінальному утримувачу.

Номінальний утримувач – юридична особа, якій цінні папери передані за дорученням і в інтересах власників цінних паперів. При цьому право власності до номінального утримувача (зберігач чи депозитарій) не переходить. І якщо відбувається рух цінних паперів усередині одного зберігача, то це не знаходить ніякого відображення в реєстрі, а якщо має місце угода між клієнтами (депонентами) різних зберігачів, то цінні папери списуються з рахунка одного зберігача і зараховуються на рахунок іншого.

В Україні кліринг представляє особливий вид депозитарної діяльності, що здійснюється на основі отриманих ліцензій винятково депозитаріями, що при цьому одержують статус клірингових депозитаріїв.

Відповідно до українського законодавства, кліринг – одержання, звірення і поточне відновлення інформації, підготовка бухгалтерських і облікових документів, необхідних для виконання угод по цінних паперах. Сюди так само відноситься визначення взаємних зобов'язань, що передбачають взаємозалік, забезпечення і гарантування розрахунків по угодах щодо цінних паперів.

Розрахунково-клірингова діяльність - діяльність з визначення взаємних зобов'язань за договорами щодо цінних паперів і розрахунків за ними.

Висновки

В Україні фондовий ринок має свою структуру з визначеним набором елементів. Не всі структурні елементи ринку розвиваються рівномірно. Для підвищення ефективності фондового ринку в цілому повинні бути приведені у відповідність усі його складові, щоб уникнути «вузьких місць». Кожен учасник ринку має свої індивідуальні особливості як створення, так і технології діяльності.

Результати аналізу розвитку вітчизняного фондового ринку показали, що це ринок, який динамічно розвивається, однак зрушення, що відбуваються, не завжди приводять до якісних поліпшень, здатних підвищити ефективність функціонування суб'єктів господарювання. Насамперед, це зв'язано з тим, що на даному етапі цінні папери практично не використовуються для реального залучення коштів.

Основними причинами цього є: відставання і суперечливість законодавчої бази; недостатнє використання боргових цінних паперів (насамперед, облігацій підприємств) і практично повна відсутність похідних фінансових інструментів; декларативність створення деяких суб'єктів господарювання (мова йде про практику створення номінальних закритих акціонерних товариств, що не виконують властивих функцій); нерозвиненість розрахунково-клірингової системи; недостатня ефективність системи регулювання, у тому числі двох її рівнів: прямого державного і саморегулювання.

Таким чином, фондовий ринок є важливою організаційно-економічною умовою підвищення ефективності функціонування суб'єктів господарювання, тільки в тому випадку, коли він являє собою складну систему взаємозалежних елементів. Кожний з елементів виконує властиві йому функції, що в остаточному підсумку сприяє підвищенню ефективності випуску і обігу цінних паперів. Суб'єкти господарювання і держава можуть залучати кошти, використовуючи потенціал первинного ринку, однак без існування ліквідного вторинного ринку ефективність розміщення перших і повторних емісій може бути знижена.

ЗМІСТ

ВСТУП...…………………………………………………………..…… Блок змістових модулів № 1 ВИДИ ЦІнних паперів та оСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИПУСКу В УКРАЇНІ		3
Змістовий модуль 1.	Поняття і види цінних паперів……………………………....	3
Змістовий модуль 2.	Основи емісії цінних паперів………………………………..	12
Блок змістових модулів № 2 - СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
Змістовий модуль 3.	Фондовий ринок України……………………………………	14
Змістовий модуль 4.	Професійні учасники фондового ринку…………………….	19
Змістовий модуль 5.	Фондова біржа й організований ринок позабіржової торгівлі..………………………………………………	25
Змістовий модуль 6.	Національна депозитарна система України………………...	30

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 33

1 Рынок ценных бумаг: Учебник / Под ред. В.А.Галанова, А.И.Басова. – М.: Финансы и статистика, 1999. – С. 93.

2 Мендрул О.Г., Шевчук И.А. Ринок цінних паперів: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. – С. 9.

3 Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. – М.: Перспектива, 1995. – С. 99.

4 Лисенков Ю., Римарук О., Музиченко О. Фондовий ринок: Термінологічний словник-довідник. – К.: Діалог-Прес, 1997. – С. 124.

5 Тьюлз Р., Брэдли Э., Тьюлз Т. Фондовый рынок. – 6-е изд.: Пер с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 16.