Міністерство освіти і науки України.

Криворізький коледж Національного авіаційного університету.

Затверджую

Заступник начальника коледжу

з навчально-методичної роботи

________Г.В.Даниліна

«__»______2014р.

Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи

з навчальної дисципліни

« Пілотажно-навігаційне обладнання ПС».

Для курсантів денної та заочної форми навчання

Спеціальності:

5.05110302 «Експлуатація авіаційних електрифікованих комплексів».

Кривий Ріг 2014р.

Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни « Пілотажно-навігаційне обладнання ПС».

Для курсантів денної та заочної форм навчання за спеціальністю 5.05110302, «Експлуатація авіаційних електрифікованих комплексів».

Укладач: викл. Стадник В.В.

Методичні вказівки обговорено на засіданні циклової комісії: Погоджую

«Авіаційних приладів та електроустаткування». Завідувач

навчально-методичним кабінетом

Протокол № _____________ _______________

Від ______ ___2014р. ____________ 2014р

Голова циклової комісії

­­­­­­______ __________

1. Загальні методичні вказівки.

Курсова робота відноситься до заключної стадії вивчення предмету «Пілотажно-навігаційне обладнання ПС» і ставить за мету поглиблену підготовку до державної атестації студентів.

При виконанню курсової роботи студент повинен в підсумку має розуміти зв'язок між пілотажно-навігаційними параметрами і технічною реалізацією обладнання, що працює з цими параметрами.

Питання завдань варіантів однотипні і мають 3 напрями діяльності при відповідях:

• теоретичний, що розкриває знання студента по пілотажно-навігаційним параметрам;

• практичний, що розкриває знання студента по побудові і функціонуванню навігаційного комплексу;

• практичний, що розкриває знання студента по побудові і функціонуванню пілотажного комплексу;

Робота над курсовою роботою дає студенту змогу:

• розвити уміння застосовувати теоретичні і практичні знання з загальноосвітніх та спеціальних дисциплін при вивченні систем повітряного судна, а також при вирішенні інженерних задач;

• закріпити знання з дисципліни «Пілотажно-навігаційне обладнання повітряних суден»;

• закріпити знання і навички по використанню експлуатаційної документації.

Завдання №1. Його виконання можливе при засвоєнні навчального матеріалу викладеному відповідно рис. 1.

Рис.1. Основні навігаційні напрями.

о - ортодромічний курс, це кут між північним напрямом ортодромічного меридіану Р_ПО та проекцією повздовжньої вісі літака на площину горизонту; ψ_І - істинний курс, це кут між північним напрямом географічного меридіану Р_ПІ та проекцією повздовжньої вісі літака на площину горизонту; ψ_М - магнітний курс, це кут між північним напрямком магнітного меридіану Р_ПМ та проекцією повздовжньої вісі літака на площину горизонту; ППМ- початковий пункт маршруту; ККР - курсовий кут радіостанції, це кут між продовжною віссю літака та напрямом на радіостанцію; А_РМІ – азимут радіомаяка істинний, це кут між північним напрямом істинного меридіану що проходить через літак і напрямом на радіостанцію; А_ЛІ - азимут літака істинний; - кут сходження меридіанів; М магнітне схилення; КПМ - кінцевий пункт маршруту.

Всі кути напрямів відраховуються у градусах за годинниковою стрілкою. Головні співвідношення при навігаційних розрахунках визначаються за формулами:

ψ_М =ψ_К ±ΔК; ψ_І =ψ_М +(±ΔМ); ψ_І =ψ_К + (±ΔК) +(±ΔМ); ЗМШК = ЗИШК + ( );

А_РММ =ψ_М +КУР; А_ЛМ = А_СМ ± 180°.

В завданні розрахунки повинні вестись не на основі формул, а на основі рисунка з відповідними умовами, наприклад:

Дано: Ψ_м= 40^○; ККР=20^○; ΔМ= 5^○ . Визначити азимут літака істинний (А_лі). Навести означення параметрів.

Як видно з рисунка Алі = 65º.

Далі по умові завдання.

Завдання №2. Його виконання можливе при засвоєнні навчального матеріалу викладеному відповідно рис. 2.

Рис.2. Лицева панель ПНП-72.

1-шкала поточного курсу; 2-індекс заданого курсу; 3-стрілка заданого шляхового кута; 4-стрілка (планка) відхилення від траєкторії заходу на посадку (рівно сигнальної зони глісади); 5-шкала вказівника відхилення від траєкторії заходу на посадку; 6-стрілка (планка) вказівника відхилення від траєкторії заходу на посадку (рівно сигнальної зони курсу); 7- шкала вказівника відхилення від траєкторії заходу на посадку; 8-індекс польоту «на маяк» (висвічується); 9-лічильник далекості до маяка; 10-лічильник заданого шляхового кута; 11-прапорець (бленкер) сигналізації відмови бокового каналу радіотехнічної системи заходу на посадку; 12- прапорець (бленкер) сигналізації відмови повздовжнього каналу радіотехнічної системи заходу на посадку;13- прапорець (бленкер) сигналізації відмови курсової системи; 14-нерухомий індекс відліку поточного курсу; 15,16-прапорці сигналізації відмови лічильників; 17-силует літака; 18-кнопка тестової перевірки слідкуючих систем приладу; 19-інекс кута зносу; 21-кремальєра вводу заданого курсу; 22-кремальєра вводу заданого шляхового кута; 23-стрілка індикації кутового кута радіостанції або азимуту (по шкалі курсу); 24-шкала курсових кутів радіостанції.

В завданні відобразити лицеву панель ПНП-72 відповідно умов, наприклад:

Відобразити лицеву панель ПНП-72 з вибірковою індикацією: ЗПУ дорівнює 90º, РЗГ – внизу. Дати означення використаних параметрів.

Завдання №3. а). Відносно курсової системи. Його виконання можливе при засвоєнні навчального матеріалу викладеному нижче. Електрофункціональна схема каналу КС типу БСФК-1 наведена на рис.3, а блок схема КС наведена на рис.4. Електрофункціональна схема каналу БСФК-1 розглядалась в предметі.

Тому щоб виконати завдання, необхідно уважно проробити матеріал, що відноситься до блок-схеми курсової системи і скласти блок-схему відповідно питання завдання.

Рис.3. Електрофункціональна схема каналу БСФК-1

Рис.4. Блок схема каналу КС типу БСФК-1

Використані на рис. скорочення: АГ-авіагоризонт; ГВ-гіровертикаль; ГПК-гіронапівкомпас;

ГА-гіроагрегат; БСК-блок узгодження курсу; ПУ-пульт управління; СКС-система кренової стабілізації (в БСФК-1 відсутня); КГ-курсовий гіроскоп; СГК-система горизонтальної корекції; СУДГ-система зменшення дрейфу гіроскопу; БГМК-блок гіромагнітного курсу; ИД-индукційний датчик; ВК-вимикач корекції; ЗК-заданий курс; КК-компасний курс; МК-магнітний курс; ГМК-гиромагнітній курс; ОК-ортодромічний курс; ШК-широтна корекція; ПОТР.-спроживачі.

Основним вузлом каналу є ГПК(ГА), який складається з:

-курсового гіроскопа (КГ), тобто трьохстепеневого гіроскопа з горизонтальною головною віссю;

-системи горизонтальної корекції(СГК), яка складається з маятникового датчика, корекційного мотора на вісі Z-Z гіроскопа (В1,М2 на електрофункціональній схемі курсової системі БСФК-1);

-вузол узгодження і видачі курсу (УСиВК), який складається з сінусно-косинусного трансформатора (СКТ) звязаного с вісью Z-Z гіроскопа, електродвигуна з редуктором, який забезпечує поворот статора СКТ (В1,М2 на електрофункціональній схемі курсової системи БСФК-1);

- системи кренової стабілізації (СКС), яка складється з СКТ-приймача, двигуна відпрацювання. В БСФК-1 не використовується.

- системи зменшення дрейфу гироскопу. В БСФК-1 на вісі У-У гіроскопу встановлюється електродвигун (на електрофункціональній схемі М3), який є вихідною ланкою системи.

В якості зовнішніх коректорів використовується індукційний датчик (компас) ИД, або БЦОМ (обчислювач зовнішньої корекції ), якщо він є на борту.

Режимами работи курсової системи є:

- «ГПК»-гиронапівкомпаса;

- «МК»-магнітної корекції;

- «ВК»- зовнішньої корекції (при наявності на борту ЦОМ).

Режими включаються з пульта управління.

Основний режим «ГПК», тривалий. В цьому режимі в КС проходить формування для споживачів і індикації сигналів гіромагнітного курсу (ψ_гмк) та сигналів ортодромічного курсу (ψ_о), фізично таким чином:

ИД вимірює компасный курс (ψ_к), який слідкуючою системою передаеться в БГМК і за допомогою компенсатора девіації перетворюється в магнітний курс (ψ_м). Магнітний курс за допомогою також слідкуючої системи передается на споживачі. Нормальна швидкість передачі знаходится в межах 5º/мин за рахунок великого коефіціє нта редукції. Тому, якщо сигнали з ИД коливаються знакоперемінно, то двигун слідкуючої системи не встигає їх відпрацювати і на споживачі вони не пройдуть. Для прискорення процесу видачи сигналів на споживачі в момент включення КС на ПУ використовується кнопка «Согласование», що приводить до збільшення швидкості видачі сигналів на споживачі.

Сигнал гіроскопичного курсу (ψ_г) з ГА перед використанням КС приводиться до нульового значення. При початковому виставленні КС (прив'язка, наприклад, до меридіану), на ПУ використовується задатчик курсу, що приводить до формування в БСК значення потрібного курсу на споживачі. З врахуванням вводу сигналу широтної корекції Ω_зsinφ, ψ_г перетворюється в ψ_гпк (гиронапівкомпасний курс), а при прив'язуванні до меридіану - в ψ_о. При відхиленні ПС від значення ортодромічного курсу, за рахунок курсового гироскопу фіксується відхилення , а швидкість передачі сигналу відхилення через слідкуючі системи БСК має розмірність º/сек.

Однчасно сигнали гиронавівкомпасного курсу поступають в БГМК і при відхиленні ПС по курсу, на споживачах магнітного курсу сигнал відхилення формується не за рахунок зміни сигналів з ИД, а за рахунок КГ. Тому, вводиться поняття гіромагнітного курсу ψ_гмк.

Режим «МК», короткочасний. Використовується для перевірки точності работи каналу ортодромічного курсу. Фізична сутність режиму «МК», є в наступному:

- якщо в поточне значення магнитного курсу ввести кут сходження меридіанів (σ) вихідного пункту маршруту (ИПМ) і поточного пункту маршрута, а магнітний меридіан ИПМ був прийнятий за базовый, то тим самим буде перехід поточного магнітного курсу в ортодромічний.

σ вводиться з ПУ, а БГМК в цьому режимі переключається на споживачі ортодромічного курсу через БСК. Таким чином, якщо в результаті вказаних дій, значення ψ_о на споживачах не зміниться, то це значить канал ортодромічного курсу працює з потрібною точністю і не потрібна корекція положення ПС.

б). Відносно САУ.

Блок – схема каналу САУ в будь-якому режимі в загальному вигляді наведена на рис.5.

Рис.5. Узагальнена блок – схема каналу САУ.

При відповіді на питання завдання, необхідно розкрити узагальнену блок – схему відповідно варіанту. Особливу увагу звернути на обчислювач сервоприводу, де розміщені основні електронні вузли. Принцип роботи обчислювача в режимі варіанту розкритий в Л4.

Функція основних електронних вузлів обчислювача сервоприводу, їх функціональне позначення наведено на рис.6.

Рис.6. Позначення функціональних вузлів обчислювача сервоприводу.