План

Запровадження ……………………………………………………………………… 2

Глава 1. Конфлікт і конфліктна ситуація: засадничі поняття ………… 3

Глава 2. Функція конфлікту ………………………………………………... 6

Глава 3. Дозвіл конфліктним ситуаціям ……………………………… 8

Укладання …………………………………………………………………... 11

Список літератури ………………………………………………………….. 12

Запровадження

В усіх життєвих сферах людської діяльності під час вирішення різноманітних завдань у побуті, на роботі чи відпочинок доводиться бачити різні за змістом про силу прояви конфлікти. Вони посідають величезне у житті кожної людини, оскільки наслідки деяких конфліктів бувають занадто відчутні уже багато років життя. Вони можуть з'їдати життєву енергію однієї людини групи людей протягом днів, тижнів, місяців, або навіть років.

Коли люди дбають про конфлікті, найчастіше асоціюють його агресивно, погрозами, спорами, ворожістю, війною, і т.п. Через війну, існує думка, конфлікт - явище завжди небажане, що його потрібно, наскільки можна уникати що його слід негайно вирішувати, як він виникне.

Метою даного реферату вивчення конфліктних ситуацій і шляхів її вирішення.

Ділові відносини з праву назвати найбільш конфліктними з усіх можливих. У професійному середовищі з'являються і постійно протікають процеси спілкування типу «керівник – підлеглий», «співробітник – співробітник», «менеджер організації – клієнт (покупець)» тощо. буд., кожен із яких характеризується особливої структурою відносин міжсторонами–участницами і часто значної часткою психологічно визначених протиріч, що цілком закономірно виникатимуть між начальником пересічним співробітником його відділу, конкуруючими колегами, покупцем і продавцем.

І, як і раніше, що у ділової сфері має лише дестабілізуючі, а й функціональні наслідки (багатогранність конфлікту розглядатиметься пізніше), будь-який конфлікт - скоріш негативне явище, оскільки він практично завжди стає причиною зниження трудовий активності людей, ослаблення їх мотивації до праці, виникнення передчасної втоми і стресів.

Глава 1. Конфлікт і конфліктна ситуація: засадничі поняття

Конфлікт (від латів.conflictus — зіткнення) — зіткнення сторін, думок, сил, переростання конфліктної ситуації у відкрите зіткнення; боротьба за цінності й претензії визначений статус, влада, ресурси, у якій цілями є нейтралізація, завдання збитків або винищення суперника.

Як і багатьох понять у конфлікту є чимало визначень і тлумачень. Одне визначає конфлікт як відсутність злагоди між двома чи більше сторонами, які можна конкретними особами чи групами. Кожна сторона робить все, щоб було прийнято її думка чи мета, та заважає боці робити те саме саме.

Різниця людей поглядів, розбіжність сприйняття й оцінок чи інших подій досить часто призводять до спірною ситуації. Якщо при цьому ця ситуація становить загрозу задля досягнення поставленої мети хоча б одного з учасників взаємодії, виникає конфліктна ситуація. Досить часто основу конфліктної ситуації лежать об'єктивні протиріччя, а часом буває достатньо будь-якої дрібниці: невдало сказаного слова, думки, т. е. інциденту – і конфлікт може початися вже.

Конфлікт = конфліктна ситуація + інцидент.

Конфлікти існують стільки, скільки існує людина. Проте загальноприйнятої теорії конфліктів, яка пояснюватиме їх природу, впливом геть розвиток колективів, суспільства, немає, хоча є численні дослідження з питанням виникнення, функціонування конфліктів, управління ними.

Конфлікт – боротьба за цінності й претензії визначений статус, влада, ресурси, у якій цілями є, нейтралізація, заподіяння шкоди або винищення суперника.

У цьому визначенні чітко й ясноуказанни мети конфліктної взаємодії, можливі дії, за опору опонента, причому дії перераховуються гаразд наростання сили.

Конфлікт - зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів двох чи більше людей.

У цьому вся визначенні упор зроблено щодо зіткнення як протилежних цілей, інтересів, а питання методів впливу невідома.

Ознаки конфлікту включають: наявність ситуації, сприймають учасниками як конфліктної; неподільність об'єкта конфлікту, тобто. предмет може бути поділений справедливо між учасниками конфліктної взаємодії; бажання учасників продовжити конфліктне взаємодія задля досягнення своєї мети, а чи не вихід із ситуації.

Основними складовими конфлікту є: суб'єкти конфлікту (учасники конфліктної взаємодії), об'єкт конфлікту (те, що викликає протидія учасники конфлікту), інцидент, причини конфлікту (чому відбувається зіткнення інтересів); методи регулювання конфлікту, й діагностики конфлікту.

Конфліктна ситуація — це суперечливі позиції сторін із якому - або приводу, прагнення протилежним цілям, використання різних коштів за їх досягненню, розбіжність інтересів, бажань, і т.д.

Досить часто основу конфліктної ситуації лежать об'єктивні протиріччя, а часом буває достатньо будь-якої дрібниці: невдало сказаного слова, думки, тобто. інциденту — і конфлікт може початися вже. У конфліктної ситуації вже виявляються можливі учасники майбутнього конфлікту — суб'єкти чи опоненти, і навіть предмет спору чи об'єкт конфлікту.

Конфлікт починається відтоді, коли хоча один із взаємодіючих суб'єктів усвідомлює відмінність своїх і принципів від інтересів і принципів акцій іншого суб'єкта й починає односторонні дії з згладжування їх собі на користь (ще розуміючи чітко, чого вони полягають).

Першою ознакою конфлікту вважатимуться напруженість, яка проявляється через брак чи суперечливості інформації, недостатності знань задля подолання труднощі. Справжній конфлікт часто проявляється під час спроби переконати інший бік чи нейтрального посередника, що “тож він неправий, а моя власна точка зору правильна”.

Людина може спробувати переконати інших прийняти його думку чи заблокувати чужу з допомогою первинних засобів впливу, як-от примус, винагороду, традиція, в експертних оцінках, харизма, переконання або.

Конфлікт має такі фази.

1) Конфронтаційна (військова) – боку прагнуть забезпечити свій інтерес з допомогою ліквідації інтересу чужого (у тому поданні це забезпечується або добровільним чи вимушеним відмовою акцій іншого суб'єкта від своєї інтересу, або позбавленням його права мати свій інтерес, або знищенням носія іншого інтересу, що знищує природним способом мислення й саме цей інтерес, отже, й гарантує забезпечення власного).

2)Компромиссная (політична) – боку прагнуть наскільки можна досягти свого інтересу через переговори, у ході виробляють заміну відмінних кожного суб'єкта спільний компромісний (зазвичай, кожна зі сторін намагається забезпечити у ньому цілковитої свій власний).

3) Комунікативна (управлінська) – вибудовуючи комунікацію, боку досягають згоди, заснованого у тому. Що суверенітетом мають як самі суб'єкти конфлікту, а й їхні інтереси, і прагнуть взаємодоповненням інтересів, ліквідуючи лише незаконні, з погляду суспільства, відмінності.