2 Творческое мышление

Существует ряд качеств, которые характеризуют творческое мышление:

1) свобода от стереотипов, т. е. нетривиальность мышления, выражающаяся в поиске новых подходов к решению творческих задач, а не использовании привычных шаблонов;

2) критичность мышления – способность объективно оценивать продукт своей мыслительной деятельности;

3) глубина мышления – степень проникновения субъекта в сущность познаваемых явлений;

4) широта (или эрудированность) – возможность привлечения для решения поставленной задачи знаний из различных областей;

5) независимость мышления, определяемая способностью самостоятельно и оригинально сформулировать задачу и решать ее, не поддаваясь постороннему влиянию, умением отстаивать свою позицию;

6) открытость – доступность мышления к новой информации, не пренебрегая ее источниками по каким-либо субъективным причинам;

7) эмпатичность мышления – умение отождествить себя с другим человеком, чтобы проникнуть в ход его мыслей (качество, необходимое при различных видах мыслительного соперничества – от интеллектуальных игр до раскрытия преступлений);

8) антиципация – способность прогнозировать развитие ситуации, предвосхищать результаты своей деятельности.

3 Психологічні проблеми навчання творчості

Проблема навчання творчості, підготовки до профе­сійної творчої діяльності досить незвичайна — як навчити того, чого сам не знаєш, тобто нового, творчого Звідси виникла ідея «вільного» виховання, «спонтанного» розвитку творчості, за якою найважливішим вважалося не перешкод­жати паросткам спонтанної творчості. Проте добре було б не тільки не заважати, а й сприяти розвиткові творчих здіб­ностей, здатності до різних видів творчої праці.

Сучасний підхід до навчання творчості пропонує чітке розмежування того, чого у творчості можна й потрібно вчи­тися, а чого не можна й не треба. Так, О. О. Мелік-Пашаєв виділяє кілька рівнів творчих здібностей у художній твор­чості, які виявляються в розв"язуванні творчої задачі. Одна з головних характеристик творчої задачі, як відомо, — відсут­ність єдино правильного вирішення взагалі, воно можливе тільки з певної естетичної позиції, якщо йдеться про мис­тецтво, або, ширше, з певної рефлексивної позиції суб"єкта відносно задачі. Отже, найнижчі, операціональні компонен­ти творчих здібностей можна формувати безпосередньо, по­казуючи й пояснюючи, як і що має робити учень. Для розвитку творчої уяви перед учнем треба ставити задачі, для вирішення яких він має відшукати власні, не відомі вчите­леві засоби. Якщо йдеться про естетичну позицію, тут і саму задачу повинен поставити перед собою учень (О. О. Мелік-Пашаєв).

Отже, безпосередньо навчати творчості у звичайному ро­зумінні слова «навчання» неможливо. Щоб описати про­цеси формування здатності до творчості, використовується ідея, поняття тренінгового впливу. В даному разі йдеться про тренінг інтелектуально-творчий.

Контрольні питання:		1 Що таке уява?
		2 З якими психічними процесами пов’язана уява?
		3 Які види уяви ви знаєте?
		4 Які ви знаєте прийоми уяви?
		5 Які якості мислення забезпечують творче мислення?
		6 В чому полягає проблема навчання творчості?
Література:	Савчин М. В. Загальна психологія: навчальний посібник – Київ: Академвидав, 2011. – 464 с., п.5.6
	Варій М. Й. Загальна психологія: навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. - К.: «Центр учбової літератури», 2007.- 968 c., п.17
	Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л., Апішева А.Ш., Васильєва О.С. Психологія: навчальний посібник-К:Фірма "ІНКОС", 2005.-351 c., п.2.5