2 Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах

2.1 Предмет, метод і завдання бюджетного обліку, мета його ведення

До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління, юридичних установ і багато інших.

До специфічних особливостей бюджетного обліку необхідно віднести:

• контроль виконання кошторису видатків;

• роздільний облік касових і фактичних видатків;

• організацію обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;

• сувору відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;

• галузеву специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, охорони здоров'я, управління, оборони і т. ін.

Збереження і розвиток установ бюджетної сфери вимагають підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв’язку виділених з бюджету коштів з результатами їх використання. У той же час, враховуючи напруженість бюджету, для зменшення дефіциту коштів дія утримання бюджетних установ необхідно активніше запроваджувати комерційні відносини в системі бюджетних установ (в розумних межах). Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. За допомогою коштів, отриманих від комерційної діяльності, з'являється можливість покращити якісні показники роботи цих установ, оптимізувати норми витрат, удосконалити систему оплати праці працівників невиробничої сфери, зміцнити матеріальну базу бюджетних установ, розширити сферу їхньої діяльності. З цією метою бюджетні установи поряд з основною діяльністю можуть займатися і підприємницькою (комерційною, бізнесовою) діяльністю у дозволених законодавством межах.

З метою залучення додаткових фінансових коштів для розвитку галузей невиробничої сфери держава передбачила цілу систему податкових пільг юридичним і фізичним особам (у т. ч. іноземним), що вкладають кошти у розвиток названих установ. Це ще одне з додаткових джерел фінансування діяльності невиробничої сфери.

Державне казначейство України розробляє план рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних і позабюджетних коштів, основних засобів, запасів, видатків, валютних операцій, проведення інвентаризацій, складання звітності тощо. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю виконання кошторисів і бюджетів.

Основними нормативними документами, відповідно до яких організовується облік у бюджетних установах України, є план рахунків бухгалтерського обліку та порядок його застосування, бюджетна класифікація видатків, інструкція про кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, інструкція з обліку запасів бюджетних установ та багато інших. У них викладено методику обліку операцій з виконання кошторису видатків за загальним і спеціальним фондами та з обліку іншої діяльності.

Для забезпечення повного і своєчасного надходження доходів та використання бюджетних коштів за цільовим призначенням необхідна правильна організація бухгалтерського обліку виконання бюджету. Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ називається бюджетним обліком.

Метою бюджетного обліку є накопичення та надання користувачам для прийняття рішень інформації про доходи, витрати, кредитування та визначення результату виконання бюджету.

Предметом бюджетного обліку є бюджетні кошти та процес їх використання.

Об'єктами бюджетного обліку є:

• доходи і видатки бюджету;

• грошова готівка у банках;

• кошти у розрахунках між бюджетами;

• фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;

• матеріальні цінності бюджетних установ і т. ін.

Бюджетний облік сприяє раціональному розподілу національного доходу на цілі розширеного відтворення і досягненню та підтриманню необхідних пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, точному виконанню затвердженого бюджету.

Завданнями бюджетного обліку є:

• точне виконання затвердженого бюджету;

• дотримання фінансове бюджетної дисципліни і найсуворішого режиму економії у витрачанні бюджетних коштів;

• охорона майна, державної власності;

• мобілізація коштів у бюджет і виявлення додаткових доходів.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує відображення усіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису видатків бюджету, кошторисів спеціальних коштів та узагальнення даних обліку і звітності, що необхідно для оперативного управління, аналізу, контролю за цільовим використанням коштів на підставі кошторису, виявлення позапланових і незаконних витрат. З цією метою ведеться облік:

• кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних коштів;

• надходження і витрачання спеціальних (позабюджетних) коштів;

• збереження та ефективності використання грошових коштів, матеріальних цінностей, обладнання, продуктів харчування, медикаментів та інших цінностей;

• розрахунків з дебіторами і кредиторами, утому числі з оплати праці.

Складовими частинами бюджетного обліку є з одного боку облік формування та використання бюджетних коштів, а з іншого – облік виконання кошторису доходів і витрат бюджетних коштів.

Методом бюджетного обліку – є сукупність прийомів і методів, які використовують для отримання інформації про виконання бюджету та кошторису доходів та витрат:

• спостереження та відображення господарських операцій про виконання бюджету в первинних документах, які є єдиним джерелом інформації (будь-яка господарська операція, що не зафіксована у відповідному документі є незаконною, незаконним є складання документу без здійснення господарської операції);

• відображення операцій за допомогою подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку та в облікових регістрах;

• проведення інвентаризацій;

• узагальнення інформації та складання звітності.

Бюджетний облік ґрунтується на таких принципах:

• законність – відповідність правилам і процедурам, передбачених законодавчими та нормативними актами;

• правильність щодо застосування прийнятих правил та процедур;

• достовірність – правдиве відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій;

• незалежність – розмежування звітних періодів виконання бюджету за роками;

• постійність – незмінність методології бухгалтерського обліку протягом звітного року;

• доступність – бухгалтерська інформація зрозуміла для її користувачів;

• корисність для прийняття рішень;

• співставність – можливість визначити очікуваний результат виконання бюджету шляхом порівняння інформації бухгалтерського обліку та звітності за певний період;

• своєчасність – забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, оцінюють виконання бюджету, готують пропозиції для складання проекту бюджету на наступний рік;

• грошові вимірники.

Функції бюджетного обліку:

• інформаційна – накопичення, групування, узагальнення та надання інформації;

• управлінська – забезпечення інформацією, необхідною для планування, регулювання, оцінки об’єктів управління;

• контрольна – постійний контроль на всіх етапах проведення господарських операцій.

Бухгалтерський облік виконання кошторисів доходів і видатків у бюджетних установах ведеться за меморіально-ордерною формою обліку.

Бухгалтерський облік виконання кошторисів витрат з бюджету і спеціальних коштів, а також інших позабюджетних коштів у бюджетних установах ведеться на єдиному балансі за єдиним планом рахунків. Але якщо при бюджетних установах є великі підсобні виробничі (учбові) майстерні або підсобні сільські і навчальне-дослідні господарства, переведені на господарський розрахунок (мають самостійний баланс і рахунок у банку), то останні організовують і ведуть бухгалтерський облік відповідно до плану рахунків виробничих підприємств (промислових, сільськогосподарських тощо).

Бюджетні установи й організації реалізовують свої права щодо регулювання питань бухгалтерського обліку у вигляді:

• самостійного визначення облікової політики в межах нормативної бази;

• вибору організаційної форми та форми облікової реєстрації;

• розробки моделі системи внутрішньогосподарського обліку та контролю діяльності установи чи організації;

• утворення схеми документообігу;

• вибору способу обробки та фіксації інформації на відповідних носіях;

• вибору програмного забезпечення бухгалтерського обліку;

• планування розвитку методики бухгалтерського обліку щодо конкретних умов діяльності установи чи організації.

Зовнішнє регулювання бухгалтерського обліку установ і організацій, що виражається у регламентації порядку документування господарських операцій, облікової методики за відповідними напрямками, порядку складання та подання звітності тощо, має на меті забезпечити методологічну єдність щодо бухгалтерського обліку бюджетних установ в цілому, а отже, і порівнянність облікової та звітної інформації на мікро- і макрорівнях.

Внутрішнє регулювання облікового процесу здійснюється в межах нормативної бази системи зовнішнього регулювання цілковито перебуває у веденні бюджетної установи чи організації. Означений рівень керівництва бухгалтерським обліком бюджетної установи чи організації реалізує свої права і завдання у формі вироблення облікової політики.

Під обліковою політикою розуміють сукупність принципів, методів і процедур, що їх використовує підприємство, організація, установа для складання та подання фінансової звітності. Проте проходження облікової інформації від етапу первинного обліку до підсумкового і остаточне формування якісної достовірної звітної інформації неможливі без визначення кола організаційних заходів щодо системи бухгалтерського обліку. Організаційна складова облікової політики регулює в повному обсязі механізм організації бухгалтерського обліку в кожній конкретній установі.

Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку, і щоб вона набула нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу про облікову політику.