1.3.2 Конструкторські проекти

До конструкторських відносяться проекти, в яких розробляють конструкції: автоматичних ліній; роботів; процесів; апаратів; радіоелектронних приладів /пристроїв/; трансформаторів; двигунів і інше.

На основі загальних вимог техніки безпеки до різного обладнання, ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования безопасности" та специфічних вимог, які встановлені стандартами і іншими нормативними документами для даної спеціальності /див. розд. 3/ розробити комплекс заходів, які забезпечують безпеку праці та експлуатацію устаткування що проектується.

Привести конструктивні рішення, які запобігають зіпсуванню, виходу із ладу та аварій устаткування, яке запроектовано.

При цьому слід показати, що проведені розрахунки основних параметрів, вузлів, деталей, елементів запроектованого устаткування враховують вимоги не тільки технічного та технологічного характеру, але також і вимоги охорони праці.

У проекті передбачити:

- наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв, які попереджають про проникнення персоналу в небезпечну зону або про вплив на працюючих різних небезпечних факторів - електроструму, механізмів що рухаються та частин механізмів що обертаються та інше, при необхідності - використати системи дистанційного нагляду і керування;

- використання засобів механізації та автоматизації запроектованого обладнання, які полегшують умови праці;

- запобіжні пристрої /електричні, механічні та гідравлічні/ для запобігання перенавантаження, пошкодження і аварій устаткування, що проектується;

- наявність оперативних і попереджувальних пристроїв /предметних, світлових, акустичних/ які сигналізують про хід роботи обладнання або про виникнення небезпеки;

- заходи з забезпечення електробезпеки, в тому числі і використання пониженої напруги, особливо в мережах керування; робочої, підсиленої і подвійної ізоляцій; улаштувань постійного контролю опору ізоляції; захисного відмикання і інше, при цьому показати, що кількість, розміри, форма органів контролю та управління, їх розміщення на пульті управління або панелі виконані з урахуванням вимог ергономіки. Колірне рішення всього обладнання, окремих його елементів виконати з урахуванням кольорового оздоблення обладнання і вимог охорони праці. Виділення небезпечних зон та використання кольорів безпеки виконати з урахуванням вимог ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

1.3.3 Науково-дослідні роботи

При виконанні проектів науково-дослідного характеру необхідно розкрити можливість виникнення різних небезпечних та шкідливих факторів в процесі проведення науково-дослідних та інших робіт і показати, які заходи передбачено з забезпечення виробничої санітарії техніки безпеки та пожежної безпеки. Матеріал слід викладати у відповідності вимогам даних вказівок.

У кожному конкретному випадку зміст, обсяг і коло питань, що розглядаються, узгоджується з консультантом з охорони праці.

1.4 Заходи з забезпечення виробничої санітарії та гігієни праці

На основі вивчення та аналізу технологічного процесу, обладнання та матеріалів що використовуються показати наявність /відсутність/ шкідливих виробничих факторів-пилу, газів, пари, надлишкового тепла, шуму, вібрацій, різних випромінювань /теплових, радіочастотних, радіоактивних, рентгенівських/ і інше. З урахуванням наявних шкідливих виробничих факторів показати санітарний клас виробництва у відповідності "Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів" ДСП 173-96; розміщення будівель виробництва відносно інших цехів та жилого масиву, привести розміри санітарно-захисної зони, а також технологічні, технічні та спеціальні заходи з ліквідації і локалізації шкідливих виробничих факторів. При написанні цього підрозділу необхідно дотримуватись зазначеної нижче послідовності.

Виробничі будівлі та споруди, залежно від вибраного архітектурно-будівельного та об’ємно-планувального вирішення, можуть впливати на формування умов праці: освітлення, шуму, мікроклімату, загазованості та запиленості повітряного середовища, виробничих випромінювань.

Параметри мікроклімату виробничого приміщення (цеху) встановлюють згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» в залежності від категорії робіт за важкістю. Для забезпечення цих параметрів передбачають системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря у відповідності СНиП 2.04.05-91*У «Отопление, вентиляция и кондиционирование». Заходи забезпечення належної чистоти повітря здійснюють згідно вимог ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Використовують технологічні заходи і спеціальні методи і засоби нормалізації повітря робочої зони. Передбачають засоби контролю мікроклімату та чистоти повітря робочої зони.

Рівні освітленості робочих місць визначають згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» в залежності від характеру зорових робіт і стану робочого середовища. При цьому будова світильників (нормальна, вибухозахисна, пиловологонепроникна та інше) повинна відповідати стану робочого середовища. Визначають норми освітленості як робочим, так і аварійним освітленням. Передбачають також евакуаційне освітлення.

З метою захисту від виробничого шуму та вібрацій визначають джерела шуму та вібрацій, порівнюють характеристики їх параметрів з допустимими санітарними нормами згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» та ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації». В разі потреби розробляють комплекс заходів попередження, зниження та захисту від шуму та вібрацій. Визначають засоби контролю параметрів таких шкідливих чинників.

Для вирішення питання захисту від виробничих електромагнітних та лазерних випромінювань визначають джерела, що генерують або споживають енергію випромінювань, та режим їх роботи, порівнюють рівні наявних випромінювань з гігієнічними нормами СНиП 5804-91 «Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров», ДСанПіН 3.3.6-096-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів». Підбирають і розробляють засоби захисту персоналу від цих небезпечних і шкідливих чинників (захист часом, відстанню, екранами, ЗІЗ). Визначають також засоби контролю рівнів електромагнітних та лазерних випромінювань.

Захист від іонізуючих випромінювань. Визначають наявні джерела згідно ДНАОП 0.03-3.24-97 «Норми радіаційної безпеки України» ( НРБУ-97), розраховують можливі дози опромінення персоналу на робочих місцях і порівнюють з санітарними нормами. Оцінюють заходи захисту та вибирають засоби контролю рівня опромінення.

Інфрачервоне опромінення. Визначають дійсні джерела випромінювань в робочих зонах. Фактичні рівні випромінювань порівнюють з гігієнічними нормами згідно ГОСТ 12.4.123-83 «Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений». Враховуючи вимоги правил безпеки і промислової санітарії галузі (ДНАОП 0.031-1.23-82) розробляють заходи захисту від шкідливого впливу ІЧ випромінювання на працюючих та прилади контролю параметрів ІЧ випромінювання.

Ультрафіолетове випромінювання. Встановлюють джерела УФ випромінювання. Значення фактичних рівнів випромінювань порівнюють з санітарними нормами (ДНАОП 0.03-3.17-88 «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях»). В разі необхідності передбачають заходи захисту працівників від даного шкідливого чинника.

Крім того, нераціональне кольорове або архітектурне вирішення інтер’єра призводить до несприятливого психологічного впливу на працівників.

У виробничому приміщенні умови праці залежать від таких факторів, як організація робочого місця, розташування технологічного обладнання, сировини, заготівок та готової продукції. У кожному конкретному випадку вимоги безпеки до виробничих приміщень і площадок формуються, виходячи з вимог чинних будівельних норм і правил.

Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях повинні відповідати вимогам нормативних документів безпеки за видами небезпечних і шкідливих факторів.

Охорона навколишнього середовища

З урахуванням специфіки виробництва показати наявність /відсутність/ факторів, що можуть призвести до забруднення навколишнього середовища. При цьому розглянути такі питання:

- охорона повітряного середовища від шкідливих викидів — пилозатримання, очищення повітря від газо- і пароутворюючих домішок;

- захист водного басейну - очищення стічних вод від механічних, маслоутримуючих і інших домішок; нейтралізацію, розбавлення й інше;

- утилізацію та захоронення промислових відходів.

Санітарно-побутові приміщення

Санітарно-побутові приміщення необхідно проектувати відповідно вимогам СНиП 2.09.04-87* "Административные и бытовые здания". Площу, улаштування та обладнання санітарно-побутових приміщень розраховують з урахуванням кількості працюючих в найбільш численній зміні. При розміщенні санітарно-побутових приміщень і окремо побудованих приміщень показати, що вони зв'язані з виробничими приміщеннями утепленими переходами.