4.4. Визначення оптимальної величини партії закупівлі матеріальних ресурсів

При формуванні величини запасів дуже важливо знайти “золоту середину” між двома крайнощами: запасів повинно бути не дуже багато, щоб не “зв’язувати” гроші, та не дуже мало, щоб уникнути високої ймовірності “порожніх складів”.

Нестача запасів виробничих ресурсів призводить до таких наслідків, як:

• порушення ритмічності виробництва;

• зменшення обсягу виробництва продукції;

• перевитрати матеріальних ресурсів із-за вимушених нераціональних їх замін;

• підвищення собівартості продукції;

• простоїв виробництва;

• зменшення кількості споживачів;

Наявність понаднормативних запасів матеріальних ресурсів на підприємстві призводить до:

• уповільнення обіговості оборотних засобів;

• відволікання з обігу матеріальних ресурсів;

• збільшення псування, неефективного використання ресурсів та втрат (крадіжок);

• збільшення складських витрат;

• зниження ліквідності активів.

Тому при розробці та реалізації планів матеріально-технічного забезпечення одночасно вирішується оптимізація виробничих запасів.

Оптимальний розмір партії ресурсів, які постачаються, а відповідно, оптимальна частота завезення матеріальних ресурсів залежить від таких факторів:

а) обсягу річної потреби в сировині і матеріалах;

б) витрат на замовлення;

в) витрат на зберігання матеріалів.

Закупівлю необхідних матеріальних ресурсів на плановий період (наприклад, 1 рік) можна здійснювати одноразово, або декількома партіями протягом року, яка проілюстрована на рис. 4.2. Якщо річна потреба в матеріалах становить 20 т, то при одноразовій закупівлі величина середнього запасу буде рівною 10 т, а при завезенні матеріалів двічі на рік середній запас рівний 5 т.

З_пот

З_с

З_пот

З_с

Рис. 4.2. Залежність між величиною закупівлі матеріальних ресурсів та величиною виробничого запасу

Із графіка видно, що чим більша партія закупівлі матеріалів, тим більша величина середньорічного запасу ресурсів, що неминуче призводить до збільшення витрат, пов’язаних із зберіганням матеріалів. Виходячи із вищенаведеного, більш раціональним є закупівля матеріалів не один раз в рік, а більш дрібними партіями протягом року. Проте при розміщенні замовлення на поставку матеріалів, його прийманні, контролі за виконанням замовлення виникають певні витрати (транспортно-заготівельні). Сума цих витрат із розрахунку на одну партію, як правило, величина приблизно однакова.

Таким чином, виникає завдання: знайти величину партії закупівлі та кількість партій в плановому періоді при мінімізації транспортно-заготівельних витрат та витрат на зберігання.

Розглянемо поведінку кожного виду витрат.

Витрати на замовлення при збільшенні розміру замовлення зменшуються, оскільки закупівля та перевезення товарів здійснюються більш крупними партіями, і відповідно, рідше (рис. 4.3.)

С_зам

Рис. 4.3. Залежність витрат на замовлення

Від розміру партії

Витрати на зберігання запасів ресурсів прямопропорційно розміру замовлення (рис. 5.4).

С_збер

Рис. 4.4. Залежність витрат на зберігання запасів від розміру партії

Таким чином, загальна величина витрат на замовлення і зберігання запасів матеріальних ресурсів буде становити

С_з = С_зам + С_збер → min,

де С_з – загальні витрати на транспортування та зберігання запасів ресурсів; С_заг – витрати на замовлення; С_збер – витрати на зберігання запасів.

Склавши обидва графіки, отримуємо криву, що відображає характер залежності величини транспортно-заготівельних витрат та витрат на зберігання запасів від розміру замовленої партії ресурсів. При мінімальному значенні загальних витрат отримуємо оптимальний розмір замовлення (рис. 4.5).

О_опт

З_з

С_збер

С_зам

Рис. 4.5. Залежність величини витрат на замовлення