Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сам. роб. ГРОШІ ТА КРЕДИТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
479 Кб
Скачать
☆

6 Етап: з вересня 1996 р.

1. ведення в обіг української національної грошової одиниці – гривні;

2. при переказах за кордон за імпортними операціями обов’язкова наявність гаранта;

3. операції на міжбанківському валютному ринку можуть здійснювати лише суб’єкти ринку.

2. Сутність, призначення та використання золотовалютних резервів.

Золотовалютні резерви – це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі і можуть бути реально використані на потреби, що мають загальноекономічне значення.

Ці потреби визначають цілі накопичення золотовалютних резервів.

Основи з них є:

 забезпечення країни достатнім запасом міжнародних платіжних засобів, для того щоб держава могла своєчасно розраховуватись за своїми зовнішніми зобов’язаннями.

Це називається трансакційне призначення золотовалютних резервів.

експорт;

 забезпечення державі можливості проводити інтервенції на валютному ринку та ринку грошей, з тим, щоб підтримувати на потрібному рівні на них попит і пропозицію та обмінний курс національної валюти.

Потреби в резервах у їх трансакційному призначенні визначаються обсягами платежів за зовнішніми, пов’язаними з імпортом товарів та послуг, обслуговуванні зовнішньоекономічного боргу держави, тощо.

Потреби в резервах у їх інтервенційному призначенні залежать від обсягів грошової маси, яка функціонує у внутрішньому обороті країни.

3. Поняття міжнародної валютної системи. Формування Європейської валютної системи.

Міжнародна (регіональна) валютна система - договірно - правова форма організації валютних відносин окремих країн.

Елементи регіональної валютної системи:

  • регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

  • спеціальний режим регулювання валютних курсів;

  • спільні валютні фонди;

  • регіональні валютно - розрахункові установи.

В 1979 р. Було створено міжнародну (регіональну) валютну систему - Європейську валютну систему (ЄВС) - форму міжнародного регулювання валютних відносин країн західноєвропейського інтеграційного комплексу. Вона має риси регіональної валютної системи.

Метою створення ЄВС було забезпечити більшу стабільність валют країн Європейського економічного союзу (ЄЕС) та обмежити використання долара у якості ведучої валюти міжнародних розрахунків.

Основними елементами ЄВС були:

 штучно створена валюта ЕКЮ (від анг. European currency unit – європейська валютна одиниця), яка використовувалась як засіб розрахунків між валютними органами країн - членів системи.

ЕКЮ - міжнародна валютна одиниця, яка являла собою «кошик» із валют країн ЄС. Доля кожної країни визначалась, виходячи із її питомої ваги у взаємо торгівлі країн ЄС;

  • відносно жорстокі межі коливань курсів валют країн ЄС одна до одної;

  • створення Європейського валютного фонду.

З 1999 р. У безготівковому обігу країн ЄЕС знаходиться нова європейська валюта - євро. З 1 січня «ОО» р. У готівковій обіг поступило 14,5 млрд. банкнот.

Банком-емітентом є Європейський центральний банк. Готівкові євро замінили національні валюти 12 країн ЄС: Австрії, Бельгії, Німеччини, Греції, Іспанії, Італії. Португалії, Франції, Фінляндії та інші країни.