2. Створення Європейської системи центральних банків.

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) – це дворівнева банківська система, що складається із Європейського центрального банку (ЄЦБ) і національних центральних банків країн Європейського Союзу. Створення ЄСЦБ було передумовою запровадження Єдиної Європейської валюти – євро.

Відповідно до Статуту головне завдання ЄСЦБ - це підтримка стабільності в Європейському Союзі (ЄС).

Основні напрямки діяльності ЄСЦБ:

• визначення та реалізація єдиної монетарної політики в зону євро;

• проведення міжнародних валютних операцій;

• зберігання офіційних золотовалютних резервів, що передані ЄЦБ країнами-учасницями системи, а також управління цими резервами;

- сприяння чіткому функціонуванню платіжних систем країн-учасниць ЄЄ. Виконання завдань, що покладені на ЄСЦБ, забезпечує ЄЦБ – самостійно або через національні центральні банки.

ЄЦБ розпочав своє існування з 1 липня 1998 р. Штаб-квартира банку розташована у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Статутний капітал ЄЦБ становить 5 млрд. євро.

Частка кожного національного центрального банку у формуванні капіталу визначається двома чинниками:

1. обсягом ВВП;

2. кількістю населення в країні.

Чистий прибуток ЄЦБ за рішенням Ради керуючих частково (не більше 20%) спрямовується для формування резервного фонду. Залишок прибутку розподіляється між національними центральними банками пропорційно частці сплаченого ними капіталу.

Керівні органи ЄЦБ:

• Рада керуючих

• Виконавче правління

Рада керуючих складається з членів Виконавчого правління і голів національних центральних банків країн зони євро ЄС.

Виконавче правління складається з президента банку, віце-президента і 4 інші члени, які обираються за загальною згодою урядів країн-членів нарівні глав держав або урядів. Термін повноважень членів Правління становить 8 років.

О

ЄСЦБ

РГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЄСЦБ

ЄЦБ

Національні центральні банки

Виконавче правління (президент, віце-президент та інші)реалізує монетарну політику

Рада керуючих (виконавче правління та керуючі національними банками) розробляє основні засади монетарної політики і здійснює контроль за їх реалізацією

Загальна рада (президент, віце-президент і керуючі національними центральними банками ЄС) координує зв’язки між європростором та іншими країнами ЄС

П итання для контролю знань:

1. Особливості розвитку центрального банку Англії.

2. Особливості розвитку центрального банку США.

3. Створення Європейської системи центральних банків.

4. Організаційна структура ЄСЦБ.

Тема 12.

Комерційні банки.

1.Стабільність банків і механізмів їх забезпечення.

Банківська стабільність означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі.

На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, як впроваджена НБУ.

Найважливішими економічними нормативами, які характеризують фінансову стійкість банку є:

• нормативи капіталу (статутного капіталу);

• платоспроможності;

• достатності капіталу.

Мінімальний розмір статутного капіталу регламентує рівень статутного фонду новостворюваних банків, який не може бути меншим сум, визначених НБУ.

Платоспроможність визначається співвідношенням між капіталом і активами банку з урахуванням їх ризиків. Нормативне значення показника не може бути нижчим від 8%. Це означає, що для нормальної роботи банк на кожну гривню активів повинен мати 8 коп. власних коштів.

Показник достатності капіталу визначається шляхом відношення капіталу до загальних активів, зменшених на створені відповідні резерви (резерви на відшкодування можливих втрат від активних операцій). Нормативне значення цього показника має бути не меншим за 4%.

Прибутковість як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення доходів і витрат. Оцінювання прибутковості здійснюється за допомогою системи відповідних показників:

- RОА (прибутковість банківських активів) - це показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку і активів банку. Він показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку.

• RОЕ (прибутковість акціонерного капіталу) - показник, що характеризує відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу.

• SPREED (процентна маржа) - показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установа банку. Цей показник визначається за формулою: