Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6.Комплекс СР по фарм АС.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.83 Mб
Скачать

Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів

Предмет: «Фармакологія та медична рецептура»

Спеціальність: Акушерська справа 5.12010105

Тема 3: «Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби».

Кількість годин: 4

Актуальність: Інфекційні захворювання дуже поширені серед населення земної кулі. Встановлено близько 250 різних видів збудників. Лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність збудників ін­фекційних захворювань в організмі людини, називають хіміо­терапевтичними засобами. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для лю­дини. Вміння правильно підібрати лікарські препарати з урахуванням показань та протипоказань є дуже важливим в лікуванні хворих.

Навчальна мета:

Знати:

  1. Механізм дії цієї фармакологічної групи препаратів.

  2. Класифікацію антибіотиків.

  3. Застосування в практичній медицині.

Вміти:

  1. Орієнтуватись у захворюваннях при яких застосовуються препарати даної групи.

  2. Підбирати шлях введення та дози препаратів.

  3. Виписувати препарати у рецептах та вимогах лікувально-профілактичних закладів.

Вивчити:

  1. Механізм дії антибіотиків.

  2. Класифікацію антибіотиків і хіміотерапевтичних засобів.

  3. Застосування в практичній медицині.

Зміст теми:

Правила раціональної хіміотерапії:

  1. Встановити точний діагноз, тобто збудника та його чутли­вість до хіміотерапевтичних засобів.

  2. Вибрати препарат, який найбільш підходить, тобто врахува­ти його специфічність дії, фармакологічні ефекти, анамнестичні дані. '

  3. Препарат призначають у такій дозі (разовій і добовій) і так вводять, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентра­цію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування.

4. Для забезпечення середньої терапевтичної концентрації пре­ паратів слід враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп:

  • на фармакологічному рівні;

  • на фармакокінетичному рівні;

  • на фізико-хімічному рівні.

  1. Лікування триває до очевидного одужання.

  2. Контроль за одужанням: при деяких інфекціях бажано мік­робіологічне підтвердження.

4.2. Антибіотики (табл. 3) — це хіміотерапевтичні засоби мік­робного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинте­тичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин. В основі одержання антибіотиків лежить антагонізм між мікроорганізмами — антибіоз (від грец. anti проти, bios — життя).

Характерні властивості антибіотиків:

  • висока біологічна активність відносно чутливих до них мік­роорганізмів;

  • висока вибіркова протимікробна дія;

  • біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних оди­ницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або 1 мг препарату (ОД/мг);

  • випускають антибіотики в різних лікарських формах (поро­шки у флаконах, розчини в ампулах, таблетки, мазі). Призначають внутрішньо, парентерально та місцево.

Більшість антибіотиків для парентерального введення — поро­шкоподібні речовини у флаконах, які розчиняють безпосередньо перед ін'єкцією. Розчинниками для антибіотиків можуть бути вода для ін'єкцій, ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, 0,25—0,5% розчин новокаїну.

Антибіотики, розчинені у новокаїні, вводять тільки внутрішньо-м'язово.