Розрізняють 3 види антидотів:

1. Антидоти, що запобігають всмоктуванню отрут, забез­печують їх зв'язування, нейтралізацію і виведення з орга­нізму:

• неспецифічні антидоти контактної дії — активоване вугілля, карболен, ентеросгель;

• специфічні хімічні антидоти (їх розглянуто в 2-му підпункті І пункту);

2. Антидоти, що прискорюють біотрансформацію отрут в нетоксичні продукти розпаду:

• глюкоза — антидот при отруєнні ціанідами, синильною кис­лотою;

• унітіол — антидот при отруєнні ртуттю, золотом, вісмутом, талієм, сурмою, міддю, серцевими глікозидами;

• тетацин-кальцій — антидот при отруєнні солями свинцю, кобальту, кадмію, урану;

• метиленовий синій — антидот при отруєнні синильною кис­лотою, нітрогліцерином;

• натрію тіосульфат — антидот при отруєнні препаратами йоду, фенолами, серцевими глікозидами;

3. Функціональні антагоністи — це препарати, які впливають на органи і системи протилежно до дії отрути. Найпоширенішими є наступні функціональні антагоністи:

• налорфіну гідрохлорид, налоксон — при отруєнні препара­тами опію;

• бемегрид — при легких отруєннях засобами для наркозу, снодійними;

• атропіну сульфат — при отруєннях м-холіноміметиками, антихолінестеразними засобами;

• протаміну сульфат — при передозуванні гепарину;

• глюкоза в гіпертонічному розчині — при передозуванні інсуліну;

• антикоагулянти непрямої дії — при передозуванні вікасолу;

• прозерин — при отруєнні міорелаксантами периферійної дії;

• реактиватори холінестерази (дипіроксим, алоксим, ізоніт-розин) — при отруєнні ФОС та антихолінестеразними пре­паратами.

III. Патогенетична (симптоматична) терапія:

• при сильному болю (вираженому больовому симптомі) за­стосовують наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол, фентаніл, трамадол);

• при спастичному болю (спазмах) вводять спазмолітики (но-шпу, папаверину гідрохлорид, атропіну сульфат, платифіліну гідро­хлорид, метацин), у стійких випадках за відсутності ефекту — нар­котичні засоби, що чинять спазмолітичну дію (промедол, омно-пон);

• при пригніченні дихання легкого і середнього ступеня тяж­кості застосовують стимулятори дихання (кофеїн-бензоат натрію, етимізол, кордіамін, камфору, сульфокамфокаїн, цититон, лобе­ліну гідрохлорид;

• при гострій серцевій недостатності вводять кардіотонічні препарати — строфантин, корглікон;

• при зниженні AT вводять пресорні препарати (мезатон, адре­наліну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат);

• при пригніченні серцевої діяльності застосовують аналептики (кордіамін, камфору, сульфокамфокаїн, етимізол);

• при зупинці серця вводять у лівий шлуночок серця адрена­ліну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат;

• при бронхоспазмах застосовують бронхолітики:

• ін'єкційні — еуфілін, ефедрину гідрохлорид, адреналіну гід­рохлорид, атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат;

• інгаляційні — ізадрин, фенотерол (беротек), сальбутамол, орципреналіну сульфат (алупент, астмопент).

— при шоку застосовують протишокові засоби:

• адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид;

• глюкокортикостеро'іди — преднізолон, метилпреднізолон;

• антигістамінні препарати — дипразин, димедрол, супрастин, тавегіл, плазмозамінні та сольові розчини.

Таблиця 32. Антидоти та функціональні антагоністи

Назва препратату	Форма випуску	Спосіб застосування
Атропіну сульфат (Atropini sulfas)	Шприц-тюбик 0,1% розчину по 1 мл	Підшкірно по 1 мл при отруєнні холіноміметиками, антихолінесте­разними засобами
Налорфіну гідрохлорид (Nalorphini hydrochloridum)	Ампули 0,5% розчину по 1 мл	Внутрішньовенно по 1—2 мл при отруєнні препаратами опію
Прозерин (Proserinum)	Ампули 0,05% розчину по 1 мл	Підшкірно по 1 мл при отруєнні м-холіноблокаторами, міорелак­сантами
Унітіол (Unithiolum)	Ампули 5% розчину по 5 мл	Підшкірно, внутріш­ньовенно 1 мл /10 кг при отруєнні серцевими глікози­дами, важкими металами
Дипіроксим (Dipiroximum)	Ампули 15% розчину по 1 мл	Внутрішньом 'язово при отруєнні ФОС
Бемегрид (Bemegridum)	Ампули 0,5% розчину по 10 мл	Внутрішньовенно при отруєнні засобами для наркозу
Алоксим (Alloximum)	Ампули по 0,075 г	Внутрішньом'язово, перед уведенням розчинити в 1—2 мл води для ін'єкцій

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні етапи проведення невідкладної допомоги при отруєнні.

2. Що таке антидот? Назвіть основні антидоти.

3. Поясніть значення терміну «функціональний антагоніст» та назвіть ці препрати.

4. Поясніть тактику проведення методів форсованого діурезу, гемодіалізу, гемосорбці, перитонеального діалізу.

Література:

Основна:

1. М.П.Скакун, К.А.Посохова Основи фармакології з рецептурою. – Тернопіль , - 1999р. стор.422-439

2. Майский В.В. , Муратов В.К. Фармакология с рецептурой. – М., 1986р. стор.423-436

Додаткова:

4. Фармакологія: Підручник . І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. – К. 2011.

5. Казанюк Т.В. , І.В. Нековаль Основи фармакології та загальної рецептури. - К. 2003р

6. Постнова Л.Х., Л.Ф. Титова Фармакология с рецептурой – М. 1982р.

14