- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 1: «Вступ. Лікарська рецептура. Тверді та м'які лікарські форми».
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Матеріали для самоконтролю
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 2: «Антисептичні засоби».
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 3: «Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби».
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Макроліди застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 4: «Засоби, які впливають переважно в ділянці закінчень аферентних нервів».
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 5: «Засоби, що впливають на функцію холінергічних синапсів».
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Побічні явища:
- •Допомога при отруєнні:
- •Побічні явища:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 6: «Засоби, що впливають на функцію адренергічних синапсів».
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 7: «Анальгетичні засоби».
- •Класифікація анальгетиків
- •2. Ненаркотичні анальгетики:
- •Фармакологічні ефекти:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 8: «Психотропні засоби. Аналептичні засоби.
- •Класифікація психотропних препаратів
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Класифікація антидепресантів
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 9: «Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему, сечогінні засоби».
- •Препарати наперстянки
- •Препарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:
- •До тахіаритмій належать:
- •Коронаролітики
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 10: «Лікарські засоби, що впливають на функцію органів травлення».
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 11: «Лікарські засоби, що вливають на систему крові».
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 12: «Засоби, які впливають на тонус та скорочувальну активність міомерія».
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 13: «Препарати гормонів, їх синтетичні замінники та антагоністи».
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо би):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •2. Інсуліни тваринного походження.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 14: «Вітамінні препарати. Механізм дії та застосування водорозчинних вітамінів.Механізм дії та застосування жиророзчинних вітамінів. Механізм дії та застосування полівітамінів».
- •1. Водорозчинні вітаміни:
- •2. Жиророзчинні вітаміни:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 15: «Солі лужних та лужноземельних металів. Глюкоза».
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 16: «Засоби, які впливають на процеси запалення та алергії. Імунотропні препарати».
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
- •Класифікація нпзп
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 17: «Основні принципи надання допомоги в разі гострих отруєнь лікарськими засобами».
- •Програма невідкладної допомоги при отруєннях включає наступні заходи:
- •Розрізняють 3 види антидотів:
- •III. Патогенетична (симптоматична) терапія:
Коронаролітики
Молсидомін — антиангінальний судинорозширювальний засіб. Дію спостерігають через 20 хв при внутрішньому застосуванні та через 10 хв при сублінгвальному введенні, триває до 6 год. Застосовується для купірування та лікування стенокардії.
Валідол — препарат рефлекторної дії, що містить ментол, який подразнює рецептори під язиком та рефлекторно розширює судини серця, виявляє седативну дію. Застосовують під язик при легких серцевих нападах.
Дипіридамол (курантил) — коронаролітик, що покращує транспорт до серця кисню. Застосовують для профілактики та лікування стенокардії.
12.1.2. Інфаркт міокарда розвивається внаслідок тривалого порушення кровопостачання серця. При цьому порушуються робота серця, серцевий ритм, знижується тиск, виникає серцева недостатність, загроза утворення тромба в серці.
Лікування інфаркту міокарда включає комплексне застосування наступних груп препаратів:
— для усунення сильного болю та профілактики кардіогенного шоку вводять наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол), засоби для наркозу (азоту закис), проводять нейролептанальгезію (фентаніл з дроперидолом);
для підвищення AT застосовують дофамін, мезатон;
при аритміях на фоні інфаркту міокарда вводять протиаритмічні препарати — лідокаїн (внутрішньовенно 0,2%), новокаїна-мід;
для обмеження розмірів інфарктного вогнища вводять нітрогліцерин (внутрішньовенно 0,01%), анаприлін, ніфедипін;
при гострій серцевій недостатності застосовують кардіотонічні препарати швидкої дії (строфантин, корглікон);
для профілактики тромбоутворення вводять антикоагулянти (гепарин).
Вибір препаратів у кожному конкретному випадку визначається станом хворого.
Особливості роботи з препаратами:
— нітрогліцерин в таблетках, капсулах застосовують сублінгвально; рідкий нітрогліцерин у флаконах призначають по 1—2 краплі на грудочку цукру під язик (якщо раніше хворий ним не користувався), найбільша разова доза на приймання — 3—4 краплі. Якщо серцевий напад не минає протягом 10 хв, дозволено ще двічі повторити приймання препарату через 10 хв.
Якщо больовий напад триває понад 30 хв, хворий підлягає госпіталізації у спеціалізоване відділення;
сустак застосовують внутрішньо, не розжовуючи таблетку;
препарати нітратів не можна приймати одночасно з антагоністами кальцію, коронаролітиками;
валідол при легких серцевих нападах медсестра має право самостійно застосувати до приходу лікаря;
валідол у капсулах, таблетках застосовують під язик; рідкий валідол у флаконах призначають по 4—5 крапель на грудочку цукру під язик.
Таблиця 23. Антиангінальні засоби
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Валідол (Validolum) |
Таблетки по 0,06 г Капсули по 0,05 г Флакони по 5 мл |
Під язик під час нападу 4—5 крапель на грудочку цукру |
Молсидомін (Molsidominum) |
Таблетки по 0,002; 0,004 г |
Внутрішньо по 0,002-0,004 г |
Нітрогліцерин (Nitroglycerinum) |
Таблетки, капсули по 0,0005 г Флакони 1% спиртового розчину по 5; 10 мл |
Під язик по 0,0005 г 1-2 краплі на грудочку цукру |
Сустак-міте (Sustac-mite) |
Таблетки, що містять 0,0026 г нітрогліцерину |
Внутрішньо без розжовування по 2,6 г двічі на день |
Сустак-форте (Sustac-forte) |
Таблетки, що містять 0,0064 г нітрогліцерину |
Внутрішньо по 6,4 г |
Антигіпертензивні (гіпотензивні) — засоби, що знижують артеріальний тиск (табл. 24).
Гіпертензія — стан, при якому AT перевищує 140/90 мм рт. ст. Рівень артеріального тиску залежить від роботи серця, тонусу судин, об'єму та електролітного складу крові. Тонус судин залежить від нервової регуляції (центральної і периферійної), впливу певних гуморальних факторів (зокрема ренін-ангіотензинової, симпато-адреналової систем тощо). Сучасні антигіпертензивні препарати мають різні точки впливу на регуляцію артеріального тиску.
Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів 1. Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:
Стимулятори центральних адренорецепторів: клофелін (гемітон, катапресан, клонідин), метиддопа (допегід, альдомет).
Засоби, що пригнічують ЦНС: седативні (заспокійливі), снодійні, транквілізатори, нейролептики.
Стимулятори імідазолінових рецепторів: моксонідин (фізіотенс), рилмепідин;
Гангліоблокатори: бензогексоній, гігроній, пентамін.
Симпатолітики: резерпін, раунатин, октадин.
2. Нейротропні антигіпертензивні препарати периферійної дії: 2.1. β -Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол), метопролол, ацебутолол.
2.2. α-Адреноблокатори: празозин (мініпрес), доксазозин, фентоламіну гідрохлорид, урапідил.
Інгібітори ангіотензинперетворювального (ангіотензинкон-вертувального) ферменту (АПФ, АКФ): каптоприл, енала-прил (едніт, ренітек), раміприл.
Блокатори рецепторів ангіотензину: лозартан, ібезартан, епросартан.
Периферійні судинорозширювальні засоби (міотропні вазодилятатори): апресин (гідралазин), діазоксид (гіперстат), натрію нітропрусид (наніпрус), молсидомін (корватон), магнію сульфат, но-шпа, папаверину гідрохлорид, дибазол, папазол.
Антагоністи кальцію: верапаміл, ніфедипін.
Діуретики (сечогінні; засоби, що впливають на водно-сольовий баланс): фуросемід (лазикс), дихлотіазид (гіпотіазид), спіронолактон (верошпірон), тріамтерен, етакринова кислота.
Класифікація антигіпертензивних препаратів , (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями ВООЗ)
