- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 1: «Вступ. Лікарська рецептура. Тверді та м'які лікарські форми».
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Матеріали для самоконтролю
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 2: «Антисептичні засоби».
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 3: «Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби».
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Макроліди застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 4: «Засоби, які впливають переважно в ділянці закінчень аферентних нервів».
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 5: «Засоби, що впливають на функцію холінергічних синапсів».
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Побічні явища:
- •Допомога при отруєнні:
- •Побічні явища:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 6: «Засоби, що впливають на функцію адренергічних синапсів».
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 7: «Анальгетичні засоби».
- •Класифікація анальгетиків
- •2. Ненаркотичні анальгетики:
- •Фармакологічні ефекти:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 8: «Психотропні засоби. Аналептичні засоби.
- •Класифікація психотропних препаратів
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Класифікація антидепресантів
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 9: «Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему, сечогінні засоби».
- •Препарати наперстянки
- •Препарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:
- •До тахіаритмій належать:
- •Коронаролітики
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 10: «Лікарські засоби, що впливають на функцію органів травлення».
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 11: «Лікарські засоби, що вливають на систему крові».
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 12: «Засоби, які впливають на тонус та скорочувальну активність міомерія».
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 13: «Препарати гормонів, їх синтетичні замінники та антагоністи».
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо би):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •2. Інсуліни тваринного походження.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 14: «Вітамінні препарати. Механізм дії та застосування водорозчинних вітамінів.Механізм дії та застосування жиророзчинних вітамінів. Механізм дії та застосування полівітамінів».
- •1. Водорозчинні вітаміни:
- •2. Жиророзчинні вітаміни:
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 15: «Солі лужних та лужноземельних металів. Глюкоза».
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 16: «Засоби, які впливають на процеси запалення та алергії. Імунотропні препарати».
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
- •Класифікація нпзп
- •Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів
- •Тема 17: «Основні принципи надання допомоги в разі гострих отруєнь лікарськими засобами».
- •Програма невідкладної допомоги при отруєннях включає наступні заходи:
- •Розрізняють 3 види антидотів:
- •III. Патогенетична (симптоматична) терапія:
Препарати наперстянки
Дигітоксин — препарат наперстянки повільної дії. Дія починається через 2 год, максимальна дія розвивається через 8—12 год. Застосовують для лікування хронічної серцевої недостатності, призначають за схемою. Побічна дія — кумуляція.
Дигоксин — препарат наперстянки середньої швидкості дії. Початок дії від 30 хв — до 2 год, максимум дії — через 6-8 год. Застосовують для лікування хронічної недостатності кровообігу, деяких видів порушень серцевого ритму (аритмій). Кумуляція менш виражена, ніж у дигітоксину.
Целанід — препарат наперстянки швидкої дії. Початок дії — через 15—20 хв, максимальна дія — через 2—3 год. Застосовують для лікування гострої та хронічної серцевої недостатності. Кумуляція незначна.
Препарати конвалії Корглікон — препарат конвалії швидкої дії для внутрішньовенного введення. Дія настає через 3—5 хв, максимальна дія — через 30-90 хв, тривалість дії — до 15 год. Справляє седативну дію. Застосовують при гострій серцевій недостатності.
Препарати строфанту
До них належать строфантин К та строфантин G (залежно від джерел отримання).
Строфантин — кардіотонічний засіб швидкої і сильної дії. Початок дії — через 5—10 хв, максимум дії — через 30—120 хв, тривалість дії — до 3 днів. Застосовують при гострій серцевій недостатності, деяких серцевих аритміях.
Препарати горицвіту
До них належать настій трави горицвіту, адонізид. Вони справляють менш активну дію на серце, ніж препарати наперстянки, конвалії і строфанту; менш стійкі, з менш тривалою дією. Препарати горицвіту чинять седативну (заспокійливу) дію, не кумулюють в організмі. Застосовують у легких випадках хронічної серцевої недостатності, при вегетосудинних неврозах, дистоніях.
Серцеві глікозиди, особливо препарати наперстянки, мають властивість кумулюватися (накопичуватися) в організмі.
Основні симптоми передозування:
— шлунково-кишкові розлади (відсутність апетиту, нудота, диспепсія);
серцеві розлади (брадикардія, часткова чи повна блокада серця, екстрасистолія);
неврологічні симптоми (головний біль, неспокій, розлади кольорового зору, переважає жовто-зелений колір, міастенія);
зменшення діурезу.
Лікування передозування серцевих глікозидів включає:
— відміну препаратів;
призначення внутрішньо активованого вугілля чи інших ентеросорбентів;
препарати калію (калію хлорид, панангін, аспаркам);
антидоти серцевих глікозидів (унітіол);
м-холіноблокатори (атропіну сульфат, настойка беладонни, краплі Зеленіна);
протиаритмічні та інші засоби.
11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:
адреноміметики: дофамін, добутамін, допексамін;
інгібітори фосфодіестерази: амринон (вінкорам, інокор), мілринон (примакор, кортроп).
Неглікозидні кардіотоніки застосовують з метою короткочасної терапії гострої серцевої недостатності після операцій на серці.
Особливості роботи з препаратами:
серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, тому їх призначають за схемою: спочатку проводять початкову ди-гіталізацію (насичення організму препаратами), потім призначають підтримувальну терапію. Підтримувальна доза як правило у 4—5 разів менша за дозу початкової дигіталізації;
серцеві глікозиди в ампулах вводять виключно внутрішньовенно повільно. Вміст ампули розчиняють у 10—20мл ізотонічного розчину;
строфантин вводять внутрішньовенно протягом 5—7 хв;
серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокатора-ми кальцієвих каналів (антагоністами кальцію), адренергічними засобами, препаратами калію;
при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) посилюється їх токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необхідне призначення препаратів калію.
Таблиця 21. Кардіотонічні засоби
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Дигітоксин (Digitoxinum) |
Таблетки по 0,0001 г Суппозиторії по 0,00015 г |
Внутрішньо в перші 3—5 днів по 1-2 таблетки 4—5 разів на день, потім по 1-1/2 таблетки 1 раз на день Ректально за схемою |
Дигоксин (Digoxinum) |
Таблетки по 0,00025 г Ампули 0,025% розчину по 1 мл |
Внутрішньо в 1-й день по 1 таблетці 4—5 разів на день, потім по 1 таблетці 1-3 рази на день Внутрішньовенно 1-2 мл в 10-20 мл 0,9% ізотонічного розчину натрію хлориду |
Целанід (Celanidum) |
Таблетки по 0,00025 г
Ампули 0,02% розчину по 1 мл |
Внутрішньо по 2 таблетки 4—5 разів на день перші 1—2 дні, потім по 1-2 таблетки 1 раз на день Внутрішньовенно 1-2 мл в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду |
Строфантин (Strophanthinum) |
Ампули 0,05% розчину по 1 мл |
Внутрішньовенно 1 мл в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 5-7 хв |
Корглікон (Corgluconum) |
Ампули 0,06% розчину по 1 мл |
Внутрішньовенно 0,5-1-2 мл в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду |
Настій трави горицвіту (Infusum herbae Adonidis Vernalis) |
1:30 (6,0-180 мл) |
По 1 столовій ложці 3 рази на день |
Адонізид (Adonisidum) |
Флакони по 15 мл |
По 10—15 крапель 3 рази на день |
Добутамін (Dobutaminum) |
Ампули 5% розчину по 5 мл |
Внутрішньовенно крапельно |
1І.2. Протиаритмічні засоби (антиаритмічні засоби) — препарати, які здатні усувати порушення серцевого ритму (табл. 22). Розрізняють тахіаритмії (прискорення серцевого ритму) та брадиарит-мії (уповільнення серцевого ритму). При тахіаритміях підвищуються автоматизм, збудливість і провідність серця.
