Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6.Комплекс СР по фарм АС.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.83 Mб
Скачать

Застосовують нейролептики:

для лікування шизофренії, психозів, маніакальних станів (психічних захворювань, що супроводжуються мареннями і галюцинаціями);

— як протиблювотні засоби під час хіміотерапії при онкозахворюваннях, при важких токсикозах вагітних, променевій хворобі, пухлинах мозку;

  • для нейролептанальгезії (один із методів загального знебо­лювання);

  • для усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту;

  • в анестезіології.

Побічна дія нейролептиків — екстрапірамідні розлади (симп­томи лікарського паркінсонізму).

Аміназин — один із перших нейролептиків, який почали засто­совувати в медицині.

Фармакологічна дія аміназину:

  • антипсихотична (усуває марення та галюцинації);

  • транквілізивна (усуває почуття страху, агресивність, напру­ження і зумовлює відчуття спокою, рівноваги, байдужості);

  • протиблювотна (пригнічує тригерну зону блювотного цент­ру довгастого мозку);

  • посилює дію препаратів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, етилового спирту, снодійних);

  • знижує температуру тіла та AT.

Застосовують аміназин, як і всі нейролептики.

Побічна дія аміназину — екстрапірамідні розлади, зниження AT, ураження печінки, алергійні реакції, токсичний вплив на крово­творення, місцево виражена подразлива дія.

Галоперидол — високоактивний нейролептик швидкої дії. Має швидкий і тривалий антипсихотичний, транквілізивний, протиблювотний ефекти. На AT не впливає. Застосовують у випадках гострих психозів, безперервного блювання, премедикації тощо.

Побічна дія — екстрапірамідні розлади, пригнічення лейкопоезу, алергійні реакції.

Дроперидол — нейролептик, що справляє короткотривалу дію. Застосовують у комбінації з фентанілом для нейролептанальгезії (нейролептанальгезія — один із методів загального знеболення без втрати пацієнтом свідомості).

Класифікація транквілізаторів

1. Похідні бензодіазепіну: феназепам, діазепам (седуксен, сибазон, реланіум, валіум), хлозепід (хлордіазепоксид, еле­ніум, лібріум), нозепам (тазепам, оксазепам), гідазепам, мазапам (медазепам, рутодель).

2. Препарати різної хімічної будови: фенібут, мебікар. Транквілізатори застосовують для лікування неврозів, неврозоподібних станів, безсоння, для усунення небажаної емоційної напруги перед операціями, премедикації, комбінованого лікуван­ня гіпертензії, стенокардії, епілепсії.

Побічна дія транквілізаторів — звикання і лікарська залеж­ність, сонливість, головний біль, нудота.

Транквілізатори не можна вживати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічної і рухової реакції.

Класифікація седативних препаратів

  1. Препарати брому (броміди): натрію бромід, калію бромід, адоніс-бром, бромвалідол.

  2. Препарати валеріани: настій коренів валеріани із кореневи­щами валеріани, настойка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках, корвалол, валокордин, корвалдин.

  3. Препарати кропиви собачої: настій трави кропиви собачої, настойка кропиви собачої.

  4. Настойка пасифлори, півонії.

Седативну дію чинять також багато інших лікарських засобів: барбітурати (у малих дозах), транквілізатори, натрію оксибутират, антигістамінні препарати.

Броміди (натрію бромід, калію бромід) посилюють і концентрують процеси гальмування у корі головного мозку (за І.П. Павловим).

Застосовують броміди для лікування неврозів, неврозоподібних станів, для усунення підвищеної дратівливості, безсоння, істерії.

Побічна дія — кумуляція, явища бромізму (отруєння бромом):

  • пригнічення ЦНС, сонливість, загальна в'ялість, ослаблен­ня пам'яті;

  • катаральні явища (нежить, кон'юнктивіт);

  • висипання на шкірі.

Нагромадженню бромідів в організмі сприяє малосольова дієта.

Препарати валеріани (настій коренів із кореневищами валеріани, настойка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках, корва­лол, валокордин, валокормід, корвалдин) виявляють седативну, спаз­молітичну дії.

Застосовують на ранніх стадіях гіпертензивної хвороби, іше­мічної хвороби серця, серцево-судинних неврозах, нервовому збу­дженні, безсонні.

10.1.4. Антидепресанти — психотропні препарати, які покращу­ють настрій, усувають почуття туги, безнадії, наміри щодо самогуб­ства.