Нікопольське медичне училище

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заст. директора з НР

________________ І.В. Бондар

„___” __________ 20___ р.

КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ

ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ

з дисципліни ФАРМАКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА РЕЦЕПТУРА

Спеціальність 5.12010105 АКУШЕРСЬКА справа

Кваліфікація спеціаліста – Медична сестра

Термін підготовки – 2 роки 5 місяців

Підготував викладач В.Г. Шевченко

Розглянуто на засіданні

ПЦК природничо-наукових дисциплін

Протокол № ___ від "___" ___20__ р.

Голова ПЦК _________ Говоруха С.В.

Тематичний план самостійної роботи з курсу :

Фармакологія та медична рецептура

№ п/п	Теми	Кільк. годин
	І семестр
1	Вступ. Лікарська рецептура. Тверді та м’які лікарські форми. Рідкі лікарські форми для ін’єкцій	2
2	Антисептичні засоби	2
3	Антибактеріальні препарати. Хіміотерапевтичні засоби	4
4	Засоби, які впливають переважно в ділянці закінчень аферентних нервів	1
5	Засоби, які впливають на функцію холінергічних синапсів.	2
6	Засоби, які впливають на функцію адренергічних синапсів	1
7	Анальгетичні засоби	4
8	Психотропні засоби. Аналептичні засоби	2
	ІІ семестр
9	Засоби, які впливають на серцево-судинну систему, сечогінні засоби	4
10	Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення	2
11	Засоби, які впливають на систему крові	2
12	Засоби, які впливають на тонус та скорочувальну активність міометрія	2
13	Препарати гормонів, їх синтетичні замінники та антагоністи	4
14	Вітамінні препарати	2
15	Солі лужних та лужноземельних металів. Глюкоза	2
16	Засоби, які впливають на процеси запалення та алергії. Імунотропні препарати	2
17	Основні принципи надання допомоги в разі гострих отруєнь лікарськими засобами	2
	Усього	40

Методична розробка для організації позааудиторної самостійної роботи студентів

Предмет: «Фармакологія та медична рецептура»

Спеціальність: Акушерська справа 5.12010105

Тема 1: «Вступ. Лікарська рецептура. Тверді та м'які лікарські форми».

Кількість годин: 2

Актуальність теми: Фармакологія (грец. pharmacon — ліки, отрута; logos — вчення; єгип. фармакі — той, хто дарує зцілення) — це наука про лікарські засоби. Застосування лікарських засобів — універсальний метод надання медичної допомоги пацієнтам. Завдяки досягненням фармакології стало можливим лікування більшості тяжких інфекційних захворювань, цукрового діабету, інфаркту міокарда тощо. Поряд з тим слід знати, що сучасні високоак­тивні лікарські засоби можна порівняти зі скальпелем хірурга. Невміле поводження з ними може зашкодити пацієнту. Тому вивчення фармако­логії в системі підготовки медичних сестер посідає особливе місце. Фармакологія існує на стику багатьох наук — медико-біологічних (хімії, анатомії, мікробіології, гігієни), клінічних і фармацевтич­них (фармакогнозія — наука про лікарські рослини, аптечна тех­нологія лікарських форм).

Навчальна мета:

Знати:

1. Визначення: лікарські засоби, діючі речовини.

2. Види лікарських форм.

3. Загальні правила оформлення рецептів та заповнення рецеп­турних бланків, їх зберігання.

4. Тверді лікарські форми.

5. М'які лікарські форми.

Вміти:

1. Виписувати рецепти.

2. Визначати лікарські форми.

3. Оформити вимоги на лікарські засоби для лікувально-про­філактичних закладів, вписувати в них лікарські засоби

Вивчити:

1. Визначення: лікарські засоби, діючі речовини.

2. Види лікарських форм.

3. Правила виписування рецептів.

4. Тверді лікарські форми.

5. М'які лікарські форми.

Зміст теми:

Загальна рецептура — це розділ фармакології, який вивчає правила виписування рецептів і способи призначення лікарських засобів.

Лікарські засоби — речовини або їх суміші природного, синте­тичного чи біотехнологічного походження, які застосовують для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей, або зміни стану функцій організму.

До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати); гомеопатичні засо­би; засоби, які використовують для виявлення збудників хвороб, а також для боротьби зі збудниками хвороб або паразитами; лікарсь­кі косметичні засоби та лікарські домішки до продуктів.

Діючі речовини (субстанції) — біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або чинять профілак­тичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів (визначення термінів від­повідає Закону України про ліки).

Лікарський препарат — це лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми.

Лікарська форма — це наданий лікарському засобу чи лікарсь­кій рослинній речовині зручний для застосування стан і вигляд, за якого досягається потрібний терапевтичний ефект.

Лікарські препарати і лікарські форми, складові частини яких, дози і спосіб виготовлення наведено у Фармакопеї, називають офіцінальними, а лікарські форми, які готують в аптеці за рецеп­том лікаря, — магістральними.

Державна фармакопея України — правовий акт, який містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті, а та­кож методики контролю якості лікарських засобів, довідкові таб­лиці, таблиці вищих разових та добових доз отруйних та сильно­діючих лікарських засобів для дорослих і дітей.

1. Отруйні — Venena, список А.

До них належать отруйні та наркотичні речовини, які зберіга­ють під замком у шафах з написом «Venena», «А» у спеціально об­ладнаних кімнатах.

В аптеці, а також відділеннях стаціонару та поліклінічному від­діленні вони підлягають предметно-кількісному обліку. Відпо­відальними особами у стаціонарі призначають завідувачів від­діленнями та старших медсестер. За порушення правил обліку, зберігання та використання наркотичних анальгетиків, отруйних речовин медичний персонал притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності.

2. Сильнодіючі — Негоіса, список Б.

Зберігають їх окремо від інших лікарських засобів у шафі з на­писом «Негоіса», «Б». Деякі з них, а також спирт етиловий підляга­ють предметно-кількісному обліку.

3. Інші лікарські засоби — Varia. Зберігають відповідно до вимог Фармакопеї.

У вересні 2001 р. в Україні вийшло перше видання Державної фармакопеї України (ДФУ), створене колективом державного під­приємства «Науково-експертний фармакопейний центр».

1.3.1. Рецепт — це письмове звернення лікаря, завідувачів фе­льдшерським чи фельдшерсько-акушерським пунктами до фарма­цевта про виготовлення та відпуск певній особі лікарського засобу із зазначенням способу його застосування. Це важливий медич­ний, фінансовий та юридичний документ, до якого необхідно ста­витися дуже уважно. Виписують рецепти за правилами, встановле­ними наказом МОЗ України №117 від 30.06.94 р.

Існує 3 форми рецептурних бланків (див. додатки 1—3):

Форма №1 — для виписування ліків дорослим і дітям за повну вартість;

Форма №2 — для виписування ліків безкоштовно чи на піль­гових умовах і засобів, що підлягають кількісному обліку;

Форма №3 — для виписування наркотичних препаратів (блан­ки рожевого кольору, мають відповідну серію і номер).

Структура рецепта:

Рецепт виписують на відповідному бланку, оформленому дру­карським способом. Рецепт складається з таких частин:

1. Напис «inscriptio», до якого входять:

• назва лікувально-профілактичного закладу і його код;

• вказівка щодо рецепта (дитячий чи дорослий);

• дата виписування рецепта (число, місяць, рік);

• прізвище та ініціали хворого, вік;

• прізвище та ініціали лікаря.

2. Звернення лікаря до фармацевта — «recipe», що означає «візьми». Скорочено — «Rp».

3. Після Rp.: іде перелік лікарських речовин (Designatio materiarum) латинською мовою у родовому відмінку із зазначенням їх кількості (дози).

Якщо у рецепті виписана одна речовина — то це простий ре­цепт, а якщо кілька — складний. Під час виписування складного рецепта назви препаратів пишуть одна під іншою і в певному по­рядку: спочатку основну лікарську речовину (basis), на дію якої розраховує лікар, потім допоміжну (adjuvans), яка посилює дію основної, потім, якщо потрібно, речовину, яка зменшує неприєм­ний смак і запах ліків (corrigens), і формівну речовину (constituens).

У рецептах кількість твердих та сипких речовин позначають у грамах або частках грама. Для практичної діяльності необхідні знання позначення доз у рецептах (в грамах або частках) і на упа­ковці (в міліграмах; табл. 1).

Таблиця 1. Позначення доз у рецептах

Одиниці маси,г	Позна­чення в рецепті	Прочитання умовного позначення	Позна­чення, мг
1	1,0	Один грам	1000
0,1	0,1	Один дециграм	100
0,01	0,01	Один сантиграм	10
0,001	0,001	Один міліграм	1
0,0001	0,0001	Один дециміліграм	0,1
0,00001	0,00001	Один сантиміліграм	0,01

Кількість рідких лікарських засобів у рецептах вказується в мілілітрах, краплях (наприклад: 1 ml; 100 ml; gtt). Якщо лікарська речовина дозується в одиницях дії (ОД), то в рецепті вказується кількість одиниць дії.

4. Приписка (Subscriptio) — вказівка фармацевту на технологію виготовлення, лікарську форму, кількість доз (латинською мо­вою).

5. Сигнатура (Signatura). Починається зі слова Signa (познач). Цю частину пишуть державною чи іншими мовами, згідно з зако­ном України «Про мови в Україні», без будь-яких скорочень.

6. Рецепт закінчується підписом лікаря і його особистою печа­ткою.

7. Додатково регламентується тривалість дії виписаного рецеп­та шляхом викреслювання окремих термінів.

Так, рецепти на лікарські засоби, що відпускають за рецептом на бланку №3, дійсні протягом 5 днів, на одурманюючі засоби і ті, що підлягають відпуску безкоштовно (форма №2), а також зазна­чені в пункті 15 вище згаданих правил — 10 днів, на решту — 2 міс.

1.3.2. До твердих лікарських форм відносять порошки, таблет­ки, драже, гранули тощо.

Таблетки (Tabulettae) — тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних речо­вин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин желати­ну). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фарма­цевтичних заводах. Застосовують внутрішньо. Перед вживанням краще подрібнити і розчинити в невеликій кількості води. Таблет­ки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне по­криття, не можна подрібнювати (див. лекцію 2). Є спеціальні таб­летки для розсмоктування у роті, а також для введення у піхву, для імплантацій під шкіру.

Залежно від кількості лікарських речовин є прості (містять один лікарський засіб) та складні (містять два або декілька лікар­ських засобів) таблетки.

Виділяють ще один різновид таблеток — складні таблетки, що мають спеціальну офіцінальну назву («Седалгін», «Теофедрин» то­що).

Під час роботи з таблетками звертають увагу на якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею. Перевіряють таблетки на міцність (при падінні на дерев'яну поверхню таблетки не повинні розбива­тися), розчинність (мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді -за температури 37 °С; таблетки, вкриті оболонкою, — за 30 хв).

Алгоритми виписування таблеток у рецептах		Приклади рецептів
Пропис простих таблеток a) Rp.: Назва л. р. — Р.Д. (разова доза) D.t.d. N... in tab. (у таблетках) S.		Виписати 10 таблеток, що містять 0,3 анестезину. Призначити внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день Rp.: Anaesthesini 0,3 D.t.d. N. 10 in tab. S. Внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день
б) Rp.: Tabulettas (таблеток) Назва л. р. - Р.Д. N. D. S.		Rp.: Tab. Anaesthesini 0,3 N. 10 D.S. Внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день
Пропис складних таблеток Rp.: Назва л.р. — Р.Д. Назва л.р. — Р.Д. D.td. N... in tab. S.		Виписати 10 таблеток, що містять 0,2 г теоброміну та 0,03 г фено­барбіталу. Призначити внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на день Rp.: Theobromini 0,2 Phenobarbitali 0,03 D.t.d. N.lOintab. S. Внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на день
Пропис складних запатентова­них таблеток Rp.: Tabulettarum «патентова назва» N... D. S.	Виписати 20 таблеток «Папазол». Призначити внутрішньо по 1 таб­летці 3 рази на день Rp.: Tab. «Papasolum» N. 20 D. S. Внутрішньо по 1 таб­летці 3 рази на день

Драже (Dragee) — тверда дозована лікарська форма, яку одер­жують шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допо­міжних речовин на цукрові гранули. Застосовують внутрішньо: ковтають, не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємний смак і запах лікарських речовин.

Алгоритми виписування драже в рецептах	Приклади рецептів
Пропис драже: Rp.: Dragee (драже) Назва л. р. — Р. Д. D.t.d. N... S.	Виписати 20 драже, що містять 0,1 г діазоліну. Призначити внутрішньо по 1 драже 2 рази на день після іди Rp.: Dragee Diazolini 0,1 D.t.d. N. 20 S. Внутрішньо по 1 драже 2 рази на день після їди

Мікродраже — тверда дозована лікарська форма, яка утворю­ється шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae) — тверда лікарська форма, має вигляд однорідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах. Є недозованою лікарською формою. Призначають внутрішньо дорослим (дозують чайними ложками) та дітям (розчиняють у перевареній воді).