Тема :Засоби, які впаливають на систему крові.

Засоби, які впливають на еритропоез та лейкопоез.

Стимулятори еритропоезу, застосовування препаратів заліза (ферамід, фероплекс,ферковен), кобальту (коамід) та міді (міді сульфат) в разі гіпохромної анемії. Застосування кислоти фолієвої та ціанокобаламіну за гіперхромної анемії. Роль фолієвої кислоти на розвиток ЦНС та системи крові у плода.

Стимулятори лейкопоезу (пентоксил, натрію нуклеїнат, метилурацил), застосування при вагітності.

Засоби, які впливають на тромбоутворення. Коагулянти (тромбін, фібриноген, препарати кальцію, вікасол, дицинон, препарати рослинного походження). Механізм дії та застосування окремих препаратів при вагітності.

Антикоагулянти. Гепарин, механізм дії, застосування. Побічна дія при вагітності, протипоказання. Застосування натрію гідроцитрату для стабілізації крові під час консервації.

Антикоагулянти непрямої дії (фенілін, неодикумарин, синкумар). Механізм дії та застосування при вагітності.

Засоби, які перешкоджають агрегації та адгезії тромбоцитів (кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол) Шкідлива дія антиагрегантів на плід.

Засоби, які впливають на фібриноліз. Фібринолітичні засоби (фібринолізин, стрептолідаза). Механізм дії. Показання до застосування в акушерстві та гінекології.

Препарати, які пригнічують фібриноліз (контрикал, кислота амінокапронова).

Механізм дії. Застосування в період вагітності.

Засоби для трансфузійної терапії (дисоль, ацесоль, реополіглюкін, неогемодез та ін). Властивості та застосування окремих препаратів в акушерстві та гінекології.

Сучасні препарати: аспекард, кардіомагніл, фраксіпарин; застосування їх в акушерстві та гінекології.

Препарати, що впливають на систему крові

Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).

Еритропоез — це утворення еритроцитів, які переносять кисень до органів і тканин. Це забезпечується вмістом у них гемог­лобіну, до складу якого входить залізо та білки. Еритропоез здійс­нюється у червоному кістковому мозку. Внаслідок недостатності еритроцитів розвивається недокрів'я (анемія). Основні типи ане­мій — гіпохромна (залізодефіцитна), гіперхромна (мегалобластична, макроцитарна).

Класифікація препаратів, що стимулюють еритропоез

1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.

1. Препарати заліза: заліза лактат, заліза сульфат (феро-градумет), актиферин, «Фероплекс», фероцерон, ферокал, гемофер, жектофер, гемостимулін, ферковен, ферум лек тощо.

2. Препарати кобальту: коамід, ферковен;

2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.

2.1. Вітаміни: ціанокобаламін (В₁₂), фолієва кислота(В_с).

Препарати заліза

Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, окисно-від­новних ферментів. Всмоктується переважно в дванадцятипалій кишці. Для полегшення всмоктування залізо повинно перетвори­тися з 3-валентного на 2-валентне. Цьому сприяють хлоридна, ас­корбінова, органічні кислоти, а також мікроелементи — мідь, ко­бальт, магній, цинк тощо.

Заліза лактат — препарат заліза для внутрішнього застосуван­ня. Входить до складу таких засобів як феролактол, гемостимулін. Застосовують для лікування гіпохромних анемій, профілактики анемій у вагітних. Побічна дія — забарвлення прикореневої части­ни зубів у чорний колір, закрепи (за рахунок утворення феруму су­льфіду), подразнення слизової оболонки травного каналу, нудота, блювання, біль у надчерев'ї. Для профілактики цих ускладнень препарати заліза призначають після їди, запиваючи яблучним со­ком або розчином розведеної хлоридної кислоти. Після прийман­ня препарату бажано прополоскати рот.

Ферковен — комбінований препарат заліза для внутрішньовен­ного введення. Містить заліза сахарат, кобальт, розчин вуглеводів. Вводять ферковен за схемою: в перші 2 дні — 2 мл внутрішньовен­но, потім по 5 мл. Побічна дія — гіперемія, відчуття стиснення у грудях, біль у попереку.

Ціанокобаламін (вітамін В₁₂) — ефективний засіб для лікування мегалобластичної анемії (анемії Аддісона — Бірмера). Сприяє утворенню дозрілих форм еритроцитів. Побічна дія — алергія, біль у ділянці серця, тахікардія, збудження ЦНС.

Фолієва кислота (вітамін В_с) — вітамінний препарат, який за­безпечує дозрівання еритроцитів за нормобластичним типом. За­стосовують для лікування макроцитарної анемії, лейкопеній.

Засоби, що стимулюють лейкопоез. Лейкопоез — утво­рення лейкоцитів, яке здійснюється в червоному кістковому моз­ку. Недостатня продукція лейкоцитів призводить до зменшення їх кількості (лейкопенії) або їх відсутності (алейкії) у крові. Причи­нами таких станів можуть бути хронічні отруєння отрутохіміката­ми (пестицидами тощо), радіаоактивне випромінювання, хіміоте­рапія при онкологічних захворюваннях, побічна дія ліків (похідні піразолону, сульфаніламідні, антитиреоїдні препарати). До стиму­ляторів лейкопоезу відносять натрію нуклеїнат, метилурацил, пен-токсил, лейкомакс, лейкоген, філграстим (нейпоген).

Метилурацил — стимулятор лейкопоезу, похідний нуклеотидів.

Препарат прискорює процес регенерації, сприяє загоєнню ви­разок, підвищує імунітет, справляє протизапальну дію. Застосову­ють для лікування лейкопеній різної етіології, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, променевої хвороби тощо.

Засоби, що впливають на згортання крові:

• засоби, що підвищують згортання крові (коагулянти, гемостатики);

• засоби, що знижують згортання крові.

Коагулянти (гемостатики) — засоби, які підвищують згортання крові. їх застосовують для зупинки кровотеч.

Класифікація коагулянтів (гемостатиків)

1. Прямі коагулянти: фібриноген, тромбін.

2. Непрямі коагулянти: вікасол, кальцію хлорид, кальцію глюконат.

3. Антифібринолітичні засоби (інгібітори фібринолізу): кислота амінокапронова, контрикал (апротинін).

4. Стимулятори агрегації тромбоцитів: етамзилат (дицинон).

5. Рослинні препарати: листя кропиви, трава деревію, кора ка­лини, трава водяного перцю.

Фібриноген — препарат плазми крові людини для внутрішньо­венного крапельного введення. Випускають у вигляді порошку, який розводять безпосередньо перед уведенням бідистильованою водою. Застосовують для зупинки масивних кровотеч у хірургії, акушерстві, травматології.

Тромбін — препарат плазми крові для місцевого застосування у вигляді порошку, який розводять ізотонічним розчином натрію хлориду. Використовують тільки місцево для зупинки капілярних і паренхіматозних кровотеч.

Вікасол — синтетичний водорозчинний аналог вітаміну К. Підвищує синтез протромбіну в печінці. Початок дії препарату — через 16-20 год. Препарат застосовують для лікування всіх видів хронічних кровотеч (капілярних і паренхіматозних), підготовки хворого до операцій.

Кальцію хлорид — препарат кальцію, що сприяє згортанню крові, знижує проникність судинної стінки. Застосовують для зу­пинки кровотеч у хірургії, акушерстві і гінекології, травматології.

Амінокапронова кислота (амікар) — антифібринолітичний засіб, який пригнічує активність фібринолізу (розсмоктування утворе­ного тромбу). Препарат застосовують для зупинки кровотеч, по­в'язаних з підвищеним фібринолізом.