Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3.Комплекс теоретичного заняття АС.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
569.26 Кб
Скачать

Класифікація транквілізаторів

1. Похідні бензодіазепіну: феназепам, діазепам (седуксен, сибазон, реланіум, валіум), хлозепід (хлордіазепоксид, еле­ніум, лібріум), нозепам (тазепам, оксазепам), гідазепам, мазапам (медазепам, рутодель).

2. Препарати різної хімічної будови: фенібут, мебікар. Транквілізатори застосовують для лікування неврозів, неврозоподібних станів, безсоння, для усунення небажаної емоційної напруги перед операціями, премедикації, комбінованого лікуван­ня гіпертензії, стенокардії, епілепсії.

Побічна дія транквілізаторів — звикання і лікарська залеж­ність, сонливість, головний біль, нудота.

Транквілізатори не можна вживати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічної і рухової реакції.

Седативні (заспокійливі) препарати — препарати, що вияв­ляють заспокійливу дію за рахунок посилення процесів гальмування ЦНС.

Класифікація седативних препаратів

  1. Препарати брому (броміди): натрію бромід, калію бромід, адоніс-бром, бромвалідол.

  2. Препарати валеріани: настій коренів валеріани із кореневи­щами валеріани, настойка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках, корвалол, валокордин, корвалдин.

  3. Препарати кропиви собачої: настій трави кропиви собачої, настойка кропиви собачої.

  4. Настойка пасифлори, півонії.

Седативну дію чинять також багато інших лікарських засобів: барбітурати (у малих дозах), транквілізатори, натрію оксибутират, антигістамінні препарати.

Броміди (натрію бромід, калію бромід) посилюють і концентрують процеси гальмування у корі головного мозку (за І.П. Павловим).

Застосовують броміди для лікування неврозів, неврозоподібних станів, для усунення підвищеної дратівливості, безсоння, істерії.

Побічна дія — кумуляція, явища бромізму (отруєння бромом):

  • пригнічення ЦНС, сонливість, загальна в'ялість, ослаблен­ня пам'яті;

  • катаральні явища (нежить, кон'юнктивіт);

  • висипання на шкірі.

Нагромадженню бромідів в організмі сприяє малосольова дієта.

Препарати валеріани (настій коренів із кореневищами валеріани, настойка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках, корва­лол, валокордин, валокормід, корвалдин) виявляють седативну, спаз­молітичну дії.

Застосовують на ранніх стадіях гіпертензивної хвороби, іше­мічної хвороби серця, серцево-судинних неврозах, нервовому збу­дженні, безсонні.

Антидепресанти — психотропні препарати, які покращу­ють настрій, усувають почуття туги, безнадії, наміри щодо самогуб­ства.

Класифікація антидепресантів

  1. Інгібітори моноамінооксидази (МАО): ніаламід (нуредал, ніамід), піразидол (пірліндол).

  2. Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти (неселективні інгібітори захоплення катехоламінів): амітриптилін (амізол), доксепін (синекван), іміпрамін (меліпрамін), імізин.

3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:

флуоксетин (прозак, портал), сертралін (золофт), пароксетил (паксил). Антидепресанти застосовують для лікування депресій та депре­сивних станів.

Психостимулятори — психотропні засоби, які вибірково стимулюють психічну та фізичну працездатність, зменшують по­чуття втоми і тимчасово — потребу в сні.

До психостимуляторів належать кофеїн, амфетаміну сульфат (фенамін), сиднокарб, меридил. Застосовують психостимулятори при астенічних станах, що характеризуються в'ялістю, загальмова-ністю. Побічна дія — безсоння, підвищена збудливість, тахікардія, звикання.

Ноотропні засоби — психотропні препарати, які покра­щують інтелектуальну діяльність, мислення, пам'ять, здатність до навчання, активують вищу інтегративну діяльність мозку. До ноотропних препаратів належать пірацетам (ноотропіл), етирацетам, анірацетам, аміналон (гамалон), натрію оксибутират, піридитол (енцефабол), пантогам, серміон, вінпоцетин (кавінтон) тощо. За­стосовують ноотропні засоби при розумовій недостатності на фоні порушень мозкового кровообігу (після черепно-мозкових травм, крововиливів у мозок, інсультів, на фоні атеросклерозу, для ліку­вання розумової відсталості в дітей, у геріатричній практиці (ста­речому недоумстві).

Адаптогени — засоби, які підвищують витривалість при фізичних і психічних навантаженнях та стійкість організму до зов­нішніх несприятливих умов, сприяють його пристосуванню до постійних змін довкілля.