Психотропні препарати. Аналептики.

Психотропні препарати. Класифікація. Ней­ролептики. Властивості і застосування. Транк­вілізатори. Загальна характеристика. Седатив­ні засоби. Антидепресанти. Психости-мулятори. Ноотропні засоби. Адапто­гени. Аналептики. формакологічні властивості і застосування. Засоби, що впливають на функції' органів дихання (табл. 20). Стимулятори ди­хання. Протикашльові засоби. Відхарку­вальні засоби. Бронхолітики. Засоби, що застосовують при набряку легенів.

Психотропні препарати (табл. 19) — це група лікарських засобів, які здатні впливати і змінювати психічний та емоційний стан людини.

Класифікація психотропних препаратів

1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:

1. Нейролептики.

2. Транквілізатори (анксіолітики).

3. Седативні препарати.

2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:

1. Антидепресанти.

2. Психостимулятори.

3. Ноотропні препарати.

4. Адаптогени.

5. Аналептики.

Нейролептики — психотропні засоби, які здатні усувати марення і галюцинації (антипсихотична дія), почуття страху, дра­тівливість, агресивність (транквілізивна, анксіолітична, антифо-бічна дії), мають протиблювотні властивості і посилюють дію засо­бів, що пригнічують ЦНС.

Класифікація нейролептиків

1. Похідні фенотіазину: аміназин, трифтазин, етаперазин, тіо-ридазин, левомепромазин.

2. Похідні бутирофенону: галоперидол, дроперидол, трифлу-перидол.

Механізм дії нейролептиків: пригнічують дофамінові рецепто­ри ЦНС, перешкоджають виділенню нейромедіаторів, впливають на ретикулярну формацію головного мозку.

Застосовують нейролептики:

— для лікування шизофренії, психозів, маніакальних станів (психічних захворювань, що супроводжуються мареннями і галюцинаціями);

— як протиблювотні засоби під час хіміотерапії при онкозахворюваннях, при важких токсикозах вагітних, променевій хворобі, пухлинах мозку;

• для нейролептанальгезії (один із методів загального знебо­лювання);

• для усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту;

• в анестезіології.

Побічна дія нейролептиків — екстрапірамідні розлади (симп­томи лікарського паркінсонізму).

Аміназин — один із перших нейролептиків, який почали засто­совувати в медицині.

Фармакологічна дія аміназину:

• антипсихотична (усуває марення та галюцинації);

• транквілізивна (усуває почуття страху, агресивність, напру­ження і зумовлює відчуття спокою, рівноваги, байдужості);

• протиблювотна (пригнічує тригерну зону блювотного цент­ру довгастого мозку);

• посилює дію препаратів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, етилового спирту, снодійних);

• знижує температуру тіла та AT.

Застосовують аміназин, як і всі нейролептики.

Побічна дія аміназину — екстрапірамідні розлади, зниження AT, ураження печінки, алергійні реакції, токсичний вплив на крово­творення, місцево виражена подразлива дія.

Галоперидол — високоактивний нейролептик швидкої дії. Має швидкий і тривалий антипсихотичний, транквілізивний, протиблювотний ефекти. На AT не впливає. Застосовують у випадках гострих психозів, безперервного блювання, премедикації тощо.

Побічна дія — екстрапірамідні розлади, пригнічення лейкопоезу, алергійні реакції.

Дроперидол — нейролептик, що справляє короткотривалу дію. Застосовують у комбінації з фентанілом для нейролептанальгезії (нейролептанальгезія — один із методів загального знеболення без втрати пацієнтом свідомості).

Транквілізатори (анксіолітики) — психотропні засоби, які здатні усувати почуття страху, дратівливість, внутрішнє напру­ження, неспокій і спричинювати відчуття рівноваги, байдужості.

Транквілізатори також зменшують рухову активність, розслаб­люють м'язи, справляють протисудомну дію, прискорюють заси­нання, посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, снодійних, етилового спирту).

Механізм дії транквілізаторів: зв'язуються зі специфічними бензодіазепіновими рецепторами і чинять гальмівний вплив на підкіркові ділянки головного мозку, зокрема на лімбічну систему, таламус, гіпоталамус.