Побічні явища:

• сонливість;

• атаксія; порушення координації рухів;

• рідко — нудота, тахікардія, алергійні реакції.

Нітразепам протипоказаний вагітним, при міастенії, захворю­ваннях печінки та нирок з порушенням їх функцій, а також водіям та іншим особам, діяльність яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції.

До снодійних засобів з наркотичним типом дії відносять похід­ні барбітурової кислоти. Барбітурати мають суттєві недоліки і за­стосування їх як снодійних обмежене.

Фенобарбітал — призначають дорослим як снодійний засіб за 1 год до сну (тривалість дії — 6-8 год) і як заспокійливий та спаз­молітичний засіб. Для лікування хворих на епілепсію призначають за схемою, починаючи з дози 0,05 г 2 рази на день і поступово під­вищуючи дозу до усунення нападів, а для заключного курсу дозу поступово знижують. Фенобарбітал має здатність спричинювати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід враховувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект від яких може при цьому знижуватися.

Етамінал-натрій призначають внутрішньо при порушенні заси­нання за 30 хв до сну і як заспокійливий засіб.

Побічні явища снодійних:

• постсомнічні порушення: сонливість, головний біль, м'язо­ва слабість, порушення координації, менструального циклу;

• дратівливість, неврози і навіть психози (внаслідок скорочен­ня парадоксальної фази сну);

• психічна і фізична залежність (наркоманія) як наслідок три­валого застосування;

• толерантність (у результаті тривалого застосування);

— симптоми абстиненції: дратівливість, пітливість, нервоз­ність, порушення зору;

• диспепсичні явища;

• алергійні реакції.

Особливості роботи зі снодійними препаратами:

• регламентоване зберігання, відпуск і призначення;

• курс лікування не перевищує 4 тиж;

• у разі одночасного застосування з психостимуляторами або анальгетиками взаємно послаблюється ефект.

Таблиця 16. Снодійні засоби

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Нітразепам (Nitrazepamum)	Таблетки по 0,005 і 0,01 г	Внутрішньо по 0,005-0,01 г за 30 хв до сну; по 0,005-0,01 г 2—3 рази на день (при неврозах)
Фенобарбітал (Phenobarbitalum)	Порошок; таблетки по 0,05 і 0,1 г	Внутрішньо по 0,1 г за 1 год до сну; по 0,01-0,05 г 2—3 рази на добу (як заспокійливий засіб)
Етамінал-натрій (Aethaminalum-natrium)	Порошок; таблетки по 0,1 г	Внутрішньо по 0,1-0,2 г за 30 хв до сну або ректально (в клізмах) по 0,2—0,3 г; внутрішньо­венно повільно 5-10 мл 5% розчину

Гостре отруєння барбітуратами виникає внаслідок випадково­го або навмисного передозування. На першій стадії отруєння у по­терпілих спостерігають слабість, сонливість, головний біль. Не­вдовзі — глибоке пригнічення ЦНС: втрачається свідомість, по­слаблюються рефлекси, пригнічуються центри довгастого мозку, у зв'язку з чим пригнічується дихання, знижується AT, шкіра і сли­зові оболонки стають блідими з ціанотичним відтінком.

Лікування гострих отруєнь полягає в прискоренні виведення препарату з організму і підтримці життєво важливих функцій. Проводять промивання шлунка (якщо отрута не всмокталася в кров), дають адсорбівні засоби, сольові проносні. Проводять фор­сований діурез. При великих концентраціях отрути в крові прово­дять гемосорбцію, а також перитонеальний діаліз і гемодіаліз.

У тяжких випадках проводять штучне дихання. Застосовують також судинотонізувальні і кардіотонічні засоби, антибіотики для профілактики пневмонії.

Больові відчуття супроводжують багато патологічних ста­нів і погіршують перебіг основного захворювання, а у випадку травматичного шоку можуть бути причиною смерті. Ось чому таке велике значення в медицині мають анальгезивні засоби.

Анальгетики (від грец. algos — біль і an — заперечення) — це лікарські препарати, які при резорбтивній дії вибірково пригнічу­ють больову чутливість.