12. Шкільні ради повинні:

а) забезпечити розробку, оновлення, впровадження та доступність для громадськості місцевих діючих політик (відповідних існуючим стандартам, законодавству та політикам провінції);

б) мати письмові варіанти місцевих програм і послуг для учнів з особливими навчальними потребами, які б були доступними для громадськості;

в) мати письмові описи ролі рад та персоналу, які надають програми й послуги учням з особливими навчальними потребами, які б були доступними для громадськості;

г) забезпечити, щоб письмові місцеві політики й процедури надавали можливості доступу, відповідності, підзвітності й апеляції.

Звітність перед батьками

12. Шкільні ради повинні:

а) забезпечити, щоб до ІНП учня вносилася інформація про поточний рівень успішності учня та навчальні досягнення, відповідні до встановлених цілей навчання, внесених до провінційної навчальної програми;

б) протягом року у визначений час регулярно інформувати батьків про успішність учнів.

Контроль й оцінювання програми

12. Шкільні ради повинні:

а) планувати, оцінювати, контролювати та надавати інформацію для покращення якості освіти учнів з особливими навчальними потребами;

б) контролювати й оцінювати ефективність програм та послуг спеціальної освіти;

в) в рамках щорічного планування та звітування повідомляти про затрати й досягнення, пов’язані з програмами та послугами спеціальної освіти.

Участь в оцінюваннях на рівні провінції

12. Шкільні ради повинні:

а) забезпечити проведення окремих запланованих тестувань учнів з особливими навчальними потребами, включаючи шкільні й провінційні тести, протягом усього року;

б) передати вищим органам право прийняття рішення щодо звільнення окремих учнів від написання Тесту досягнень провінції на основі положень «Загального інформаційного бюлетеня» - Тестування досягнень;

Апеляція

Своєчасні, справедливі й відкриті процеси апеляції захищають права учнів і батьків і стосуються розбіжності поглядів на освіту учнів з особливими навчальними потребами.

Апеляції спеціальної освіти

12. Шкільні ради повинні:

а) мати письмові процедури для своєчасного, справедливого й відкритого вирішення суперечок та апеляції;

б) встановити письмові правила заслуховування апеляцій від батьків чи, якщо можливо, учнів щодо рішень, які значно впливають на освіту осіб з особливими навчальними потребами;

в) докладати всіх належних зусиль на рівні школи й юрисдикції для спільного з батьками розв’язання проблем;

г) інформувати батьків про їх права на офіційну апеляцію рішень щодо потреб спеціального навчання їх дітей, та інформувати їх про апеляційні процедури в раді;

д) інформувати батьків про їх право вимагати в Міністра освіти переглянути рішення ради, якщо вони ним не задоволені.

Критерії кодування спеціального навчання (2006/2007)

Від дошкільного навчання до 12 класу Легкі/помірні (включаючи обдарованих і талановитих)

Тяжкі

Вступ

Міністерство освіти Альберти надає підтримку й фінансування керівництву школи для розробки й впровадження програм спеціальної освіти для учнів дошкільного навчання і з 1 по 12 класи. У цьому документі встановлюються критерії в рамках окремих категорій, щоб допомогти шкільному керівництву визначити дітей і учнів, які потребують програм спеціального навчання. Кожній категорії надається код для того, щоб передавати дані про спеціальну освіту до Міністерства освіти Альберти. Для того, щоб учню присвоїли певний код, він має відповідати вказаним критеріям.

Потреба спеціального навчання для учня може бути встановлена в будь-який час. Процес визначення цих потреб зосереджується на впливі діяльності дитини чи учня на навчальне середовище. Для встановлення такої потреби застосовують:

• докладне індивідуальне діагностування;

• спеціалізоване оцінювання, яке проводиться кожні 2-5 років;

• складання Індивідуалізованого навчального плану (ІНП) із залученням батьків і персоналу школи;

• щорічний огляд діяльності учня і його програми.

Деякі діти й учні не підпадають під критерії кодування спеціального навчання, однак можуть отримувати користь від навчання на програмі спеціального навчання. Їм не призначається код, і інформація про їх навчання не передається до Міністерства освіти Альберти.

Більше інформації є в:

• Стандартах спеціальної освіти (Standards for Special Education, 2004);

• Стандартах надання спеціальної освіти в ранньому дитинстві / (Standards for the Provision of Early Childhood Special Education, 2006);

• Вимоги до спеціальної освіти в акредитованих платних приватних школах / (Requirements for Special Education in Accredited Funded Private Schools, 2006).

Я перекладаю тільки назви загальних груп, без опису порушень, за якими дітей відносять до цих груп, і без кодів, які їм призначаються.

Легкі/помірні порушення розвитку:

ЛЕГКІ КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ ПОМІРНІ КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНІ/ПОВЕДІНКОВІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПОРУШЕННЯ СЛУХУ ПОРУШЕННЯ ЗОРУ

КОМУНІКАТИВНІ ПОРУШЕННЯ/ЗАТРИМКА КОМУНІКАТИВНІ ПОРУШЕННЯ ПОРУШЕННЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ / МЕДИЧНІ КОМБІНОВАНІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНІ Й ТАЛАНОВИТІ

Тяжкі порушення розвитку:

ТЯЖКІ КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ

ТЯЖКІ ЕМОЦІЙНІ/ПОВЕДІНКОВІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ

ТЯЖКІ КОМБІНОВАНІ ПОРУШЕННЯ РОЗВИТКУ

ТЯЖКІ ПОРУШЕННЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ / МЕДИЧНІ

ГЛУХОТА

СЛІПОТА

ТЯЖКА ЗАТРИМКА РОЗВИТКУ, ВКЛЮЧАЮЧИ МОВЛЕННЄВИЙ