Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
04_Пояснювальна записка ДР_зразок вимоги.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
472.58 Кб
Скачать

Розділ 5 назва розділу

5.1 Назва підрозділу

Текст підрозділу 5.1 Предметом дослідження є маркетингова політика розподілу даного підприємства.

5.1.1 Назва пункту

Текст пункту 5.1.1 Предметом дослідження є маркетингова політика розподілу даного підприємства.

5.2 Назва підрозділу

Текст підрозділу 5.2 Предметом дослідження є маркетингова політика розподілу даного підприємства.

5.3 Назва підрозділу

Текст підрозділу 5.3 Предметом дослідження є маркетингова політика розподілу даного підприємства.

Висновки

Вивчено евристичний, наближений і точний алгоритми рішення ЗК. Точні алгоритми рішення ЗК - це повний перебір чи удосконалений перебір. Обидва вони, особливо перший, не ефективні при великому числі вершин графа.

Запропоновано власний ефективний метод рішення ЗК на основі побудови опуклого багатокутника і включення в нього центральних вершин (міст).

Проведено аналіз найбільш раціональних методів вирішення ЗК та визначено області їх ефективної дії: для малого числа вершин можна використовувати точний метод лексичного перебору; для великого числа вершин раціональніше застосовувати метод гілок і меж чи метод автора роботи (Ярощука Олександра Олександровича).

Вивчено практичні застосування ЗК і завдання з переналагодженнями, зводяться до ЗК.

Наведено тексти програм, що дозволяють вирішити ЗК.

Список використаних джерел

  1. О. Оре Графы и их применение. Пер. с англ. под ред. И.М. Яглома. - М., «Мир», 1965, 174 с.

  2. В. П. Сигорский. Математический аппарат инженера. - К., «Техніка», 1975, 768 с.

  3. Ю. Н. Кузнецов, В. И. Кузубов, А. Б. Волощенко. Математическое программирование: учебное пособие. 2-е изд. перераб. и доп. - М.; Высшая школа, 1980, 300 с., ил.

  4. Е. В. Маркова, А. Н. Лисенков. Комбинаторные планы в задачах многофакторного эксперимента. – М., Наука, 1979, 345 с.

  5. Е. П. Липатов. Теория графов и её применения. - М., Знание, 1986, 32 с.

  6. В. М. Бондарев, В. И. Рублинецкий, Е. Г. Качко. Основы программирования. – Харьков, Фолио; Ростов на Дону, Феникс, 1998, 368 с.

  7. Ф. А. Новиков Дискретная математика для программистов. - Санкт-Петербург, Питер, 2001, 304 с., ил.

Додатки Додаток а

Назва додатку

(Додатки до пояснювальної записки слід позначати послідовно великими літерами українською абетки, за винятком літер «Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь». Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок, але номер сторінки на додатках не ставити. За необхідності поділу тексту додатку на розділи, підрозділи, пункти, підпункти їх слід нумерувати в межах кожного додатку. В цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Д.4.1.2

Ілюстрації, таблиці, формули слід нумерувати в межах кожного додатку: Г.3 – третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо у звіті як додаток використовується документ, що має самостійне значення, то перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК ___». Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок звіту. )