Тема 1009. Найпростіші рухи тіла .

План

1 Способи обертального руху.

2. Передаточне число

3. визначення передатного числа для функцій них полових, ланцюгових та зубчастих передач.

1. Передача обертального руху від однієї машини до другої чи внутрішньої машини. Від одного вала до іншого відбувається різноманітним механізмами , що носять назву передач.

Передачі діляться:

• «Гібкої связі» ( носова , канатна, ланцюгова)

• Ті, що здійснюються беспосередньо дотикаючись ( функцій на, зубчата ).

Вали і закліплені на них шківки і колеса назив. Ведучими , якщо вони передають рух і веденими , коли вони той рух сприймають.

2. Відношення кутової швидкості двох валів ( шківів і норм ) наз. Передатним числом .

Так як кутова швидкість w пропорційна n, то передаточне число , що позначається u , буде:

3. Розглянемо , як визначаються передаточки відношення деяких найпростіших передач.

3.1 Пасова передача між двома паралельними валами може бути відкритою , або перехресною

Так як пас надівається на шківки з натягом, то завдаючи тертю між шківками і часом , відбуваються обертальний рух .

У відкритій передачі напрям оберту шківів, захваленим одним нескінченим пасом, одинаковий . У перехресній передачі напрям обертання веденого , протилежний напряму обертального ведучого.

Якщо не враховувати прослуховування кола то колові швидкості шківів:

будуть рівні між собою . Звідси:

Передаточне відношення пасової передачі рівне обертному відношенню радіусів ( діаметрів) шківів.

На практиці внаслідок прослизування ремнів (ведених) швидкість буде на 1-3%менше (ведучою ). Тому для зберігання кутової швидкості веденого вала діаметр дещо зменшуються:

3.2 Функційними назив. При способи передача обертального руху в яких здійснюється притисненими один до одного колесами .

При досить великій силі тертя між колесами , ведуче колесами, ведуче колесо обертаючись проводить в дію ведене .

На мал. 161 ( а) зображена функцій на передача між паралельними валами , що здійснюються циліндричними колесами

На мал. 161(Б) передача між перетинаючи ми валами здійснюється конічними колесами . Передаточне відношення функційної передачі визначається з тієї умови , що швидкості дотикаючихся точок на поверхнях катків повинні бути рівні між собою ( якщо знехтувати прослизуванням).

Звідси: передаточне відношення циліндричної функційної передачі рівне оберненому відношенню радіусу( діаметрів) коліс.

Напрямки обертання ведучого і веденого коліс протилежні один одного.

Умовновшись для конічної передачі дотикаючі точки брати на окружності більших основ конусів , знайдемо , що передаточне відношення функційної передачі рівне оберненому відношенню радіусів(діаметрів) окружності більших основ конусів.

Для так званої лобової передачі (варіатора) мал161 (в) , що дозволяє шляхом поступового переміщення колеса 2 вздовж діаметра колеса отримати зміне передаточне відношення між ведучим і веденим валами :

Де, н- змінна відстань середньої площини колеса 2 від осі колеса1 .

-радіус колеса 2.

3.3 Перевагою функційної передачі є простота конструкцій і плавність роботи .

Але недоліком непостійність передаточного відношення , що виникає внаслідок прослизування . Прослизування виникає і зростає із збільшенням навантаження .

Чим більше навантаження , зусилля передається колесами, тим сильніше, для забезпечення достатнього зцеплення між ними , повинні притискуватися колеса один до одного. Це ж викликає збільшення тертя в підшипниках ізгин валів .

Для подолання цих недоліків циліндричних поверхнях колес робляться виступи – зуби і падини .

Колеса, що мають зуби, називаються зубчастими , а передача обертів з допомогою зубчастих коліс називають зубчастою передачею. Зубчасті передачі є одним із най розповсюджених видів передаточних механізмів.

Зубчаті колеса , що зображені , можна уявно замінити 2 функційними колесами, що котяться один по одному без прослизування без прослизування і обертаються навколо тих же осей з тими ж кутовими швидкостями , що і зубчасті колеса.

Окружність таких уявних фрикційних колес назив початковими.

Отже передаточне відношення 2 зубчатих колес, що знаходяться в зацеплені рівне оберненому відношенню діаметрів їх початкових окружностей.

Передаточному відношенню зубчатих передач можна дати і інше більш зручне для практики вираження.

Відстань між двома східними точками двох сусідніх зубів , виміряне по дузі початкової окружності назив кроком зачеплення.

Відношення кроку до числа П назив модулями зачеплення:

m=

m- модуль зачеплення ;(мм)

Модулі зубчатих коліс стандартизовані для правильного зачеплення 2 разом працюючих коліс необхідно, щоб їх кроки (модулі) були одинакові. Звідси:

П і П

і -кількість зубів відповідних коліс .

Отже діаметр початкових окружностях цих коліс:

=

=

Діаметр початкової окружності зубчатих колес дорівнює добутку його модуля на число зубів колеса.

Підставляючи знайдені значення діаметра зубчатих коліс у формулу отримаємо:

Передаточне відношення 2 зубчатих коліс що знаходяться в зцепленні дорівнює оберненому відношеню їх зубів.

Циліндричні зубчаті колеса і зовнішнім (а) і внутрішнім (б) зацепленням слугують для передачі обертів між паралельними валами .

В ряді випадків буває зручно w і u циліндрично зубчатих коліс розглядати , як алгебраїчні величини . Приймаючи w ведучого колеса за «+» будемо вважати w веденого колеса також «+» якщо воно обертається в ту ж сторону і «-« , якщо ж протилежну .

Як видно з малюнку у випадку зовнішнього зачеплення напрям колес , що в зачепленні протилежні. Тому:

У випадку ж внутрішнім зачепленням двоє коліс обертаються в одну сторону і перередаточне відношення між ними:

3.4 Багатоступінчатою передачею називається механізм , що складається з ряду з’єднаних між собою простих коліс .

На малюнку зображена в якості прикладу багатоступінчата передача від вала 1 до валу 4 і складаєтьться з пасової передачі , двох пар циліндричних зубчатих коліс і пари конічних зубчатих коліс .

Шківки і колеса жорстко закріпленні на відповідному валові . Діаметри шківів числа зубів коліс позначені літерою я з відповідним індексом .

Передаточне відношення даної передачі:

Передаточне відношення простих передач , що входять до складу багатоступінчатої:

Перемножуючи поступово передаточні відношення знайдемо:

=

Таким чином передаточне число багатоступінчатої передачі рівне добутку передаточного відношення всіх простих передач , що входять до її складу.

Наявність проміжних коліс в рядовій передачі не впливає на абсолютно чисельне значення передаточного відношення. Тому проміжні колеса рядових передач називаються паразитичними.

Паразитичні колеса вводяться в передаточний режим в 2 випадках:

1. При значній відстані між осями ведучого і веденого валів . Беспосередня передача обертання від одного валу до іншого при допомозі лише однієї пари зубчатих коліс потребувало б в цьому випадку виготовлення коліс дуже великого діаметру.

2. Коли потрібно змінити напрям обертання веденого вала , не змінюючи напрям обертання ведучою. При введені лише одного проміжного ведений вал буде обертатись в ту ж сторону що й ведучий.

При введені двох проміжних коліс ведений вал буде обертатися в сторону , протилежну обертальною ведучою.

Задача.

Визначити передаточне відношення багатоступінчатої передачі . Якщо відомо , що :

(плакати 44 і 46)

Е.М Нікітін «Теоретична механіка»

Параграф : 67 сторінки: 217-227.

Тема 1009 Найпростіший рух твердого тіла. Заняття 1. План. 1. Поступовий рух твердого тіла, його властивості. 2. Обертальний рух твердого тіла. Кутове переміщення. Рівняння обертального руху. 3.Середня кутова швидкість та кутова швидкість в данний момент. 4. Частота обертання, одиниці кутової швидкості та частоти обертання. 5. Кутове прискорення. 1. Поступальним рухом твердого тіла називається такий рух, при якому всяка пряма, незмінно зв’язана з цим тілом, рухається, лишаючись паралельною свому початковому положенню. Прикладом такого руху може бути рух автомобіля, поршня і т.д. Проекторіями точок тіла при його поступаль ному русі, можуть бути які завгодно криві. Теорема. При поступальному русі твердого тіла всі його точки рухаються по однаковим траєкторіям і мають в кожний данний момент рівні швидкості і рівні прискорення. Із теореми випливає, що поступальний рух тіла повністю визначається рухом будь-якої однієї його точки, таким чином швидкість і прискорення, спільні для всіх точок поступального руху тіла, називається швидкістю і прискоренням цього тіла. 2. Обертальним рухом називають такий рух такого тіла, при якому всі його точки, які лежать на деякій прямій, що називається віссю обертання, лишаються нерухомими. Кут 4(мал. 1) між двома півплощинами 1 і 2, що проходять через вісь обертання тіла, нерухому і незмінно пов’язану з обертаючим ся тілом, називається кутом повороту.

Рівняння, що встановлює залежність між кутом повороту тіла і часом його руху, називається рівнянням обертального руху тіла: - = f (t) цим рівнянням повністю визначається обертальний рух тіла, так як для кожного моменту часу можна знайти відповідне його значення кута повороту тіла і цим самим визначити положення тіла в цей момент. Кут повороту в механізмі вимірюється в безрозмірних одиницях, тобто в радіанах. Інколи в практичних задачах кут повороту визначають числом обертів 4об. Тіла. Приймаючи до уваги, що один оберт тіла, тобто його поворот на 360®, відповідає 2 П радіан, ми отримуємо залежність між кутом 4 повороту тіла в радіанах і числом 4 об. Його обертів: - = 2П -об 3. Нехай в момент + положення тіла визначається кутом поворота 4, а в момент - кутом повороту - + , тоді за час середня кутова швидкістьw виражається відношенням:

. Середня кутова швидкість тіла, взагалі кажучи, залежить від проміжку часу і не дає уявлення про швидке обертання в данний момент. Але чим меншим ми будем брати проміжок часу починаючий в ланний момент часу t, тим точнішою буде середня кутова швидкість, що характеризує швидкість обертання в данний момент часу. Тому дійсною кутовою швидкістю або простою кутовою швидкістю тіла в данний момент часу називається межа до якої йде середня кутова швидкість тіла при →0

. Визначаючи кутову швидкість тіла в данний момент буквою w будем мати:

Так як кут альфа повороту тіла є функція часу: - = f (t), то є похідна цієї функції. *Таким чином отримуєм, що кутова швидкість тіла в данний момент рівна похідній від кута повороту тіла по часу:

′(t)

*Значання кутової швидкості тіла для данного моменту часу може бути в додатній або від’ємній в залежності від того, в яку сторону обертається тіло. Коли тіло обертається проти часової стрілки, якщо дивитись з додатного кінця вісі обертання, тоΔ- >0 d-/dt> 0 і кутова швидкість w додатня. Якщо тіло обертається по часовій стрілці, то кутова швидкість від’ємна. Отже, знак кутової швидкості вказує в яку сторону в данний момент повертається тіло.* 4. Виходячи з визначення кутової швидкості, можна знайти його розмірність:

Так як кут в механіці вимірюється в радіанах , а час-в секундах, то кутова швидкість вимірюється в радіанах в секунду. Одиниці кутової швидкості позначається при цьому так: рад/с. *На практиці часто кутову швидкість тіла виражають не в радіанах в секунду, а частотою обертання, вираженою числом обертів в хвилину і позначають її літерою п. Так як один оберт тіла відповідає його повороту на кут в 2П радіан, тоді

Таким чином, отримуємо важливу для практики залежність між кутовою швидкістю тіла wв радіанах в секунду і його кутовою швидкістю п обертів в хвилину: Треба пам’ятати, що в цій формулі завжди wвиражається в рад/с, а п-об/хв. Абохв^-1 *При приблизних підрахунках можна прийнятиП/30 0.1, тоді Задача(плакат 44) Визначити кутову швидкість барабана транспортера, знаючи що частота обертання барабана:n_б = 62 хв^-1: Е.М. Никитин «Тереотическая механика» з 60-61 стр. 204-205. Якщо тіло обертається нерівномірно, то його кутова швидкість w змінюється з часом і буде, відповідно, також деякою функцією часу: w = f′(t) 5. Величина, що характеризуєшвидкість зміни кутової швидкості тіла назив. Його кутовим прискоренням. Нехай в момент часу tтіло мало кутову швидкість w, а в момент t + Δt-кутову швидкістьw + Δw. Тоді за часΔt середнє кутове прискорення Е буде: Межа, до якої йде середнє кутове прискорення тіла, при називається кутовим прискоренням тіла в данний момент.

Але так як кут швидкості wтіла є деяка функція часу ′(t), то є похідна цієї функції. Отже: _ Кутове прискорення тіла в данний момент рівне першій похідній від кутової швидкості тіла по часу або другій похідній від кута повороту тіла по часу. При прискоренні обертання тіла приріст його кутової швидкості, а відповідно, і кутове прискорення Е є додатнє, при сповільненому-від’ємне. Отже, якщо знак кутового прискорення тіла співпадає із знаком його кутової швидкості, то тіло обертається прискорено, якщо ж їх знаки різні, то тіло обертається сповільнено. Так як кутова швидкість вимірюється в радіанах в секунду, то кутове прискорення вимірюється в радіанах поділених на секунду, тобто(рад/с2) Задача обертання диску задане формулою: - = 180t – 15t² Знайти: wіEвt = 0,t = 6 c,t = 7 c.

При t = 0, w = 180 Приt = 6, w = 0 (рад/с)

При t = 7, w = -30

Тема: 1010 Складний рух точки

План

1. Переносний, відносний та абсолютний рух точки

2. Теорема додавання швидкостей

I. До цих пір ми розглядала рух точки по відношенню до однієї системи координат, яку вважали нерухомою. Але у світі все знаходиться у безперервному русі і нерухома система координат в дійсності не існує. Тому часто виникає необхідність розглядати рух точки одночасно по відношенню до двох систем відліку, одна з яких умовно вважається нерухомою, а інша певним чином рухається по відношенню до прямої. Рух точки в даному випадку називається складним.

Рух точки по відношенню до нерухомої системи координат називається абсолютним.

Рух точки по відношенню до рухомої системи координат і всіх незмінно зв‘язаних з нею точок називається відносним.

Абсолютний рух точки складним і складається з відносного і переносного руху.

Пояснимо при допомозі малюнку.

Нехай ХОУ – рухома система координат і точки А переміщується в площині креслення рівномірно поступово вздовж осі Х; т очка А рівномірно переміщується вверх вздовж осі У. Якщо буде відбуватися лише тільки відносний рух, то точка перейде з положення А в положення . Якщо буде здійснюватися тільки переносний рух то точка з положення А попаде в положення . Якщо ж одночасно здійсниться і відносний і переносний рух то точка за цей проміжок часу перейде з положення А в положення .

Користуючись визначенням переносного і відносного руху, а також розглянутим вище прикладом, можна вказати на наступний метод вивчення цих рухів.

Якщо необхідно вивчити відносний рух точки, то слід мислено зупинити переносний рух точки.

Якщо необхідно вивчити переносний рух точки, то слід мислено зупинити відносний рух.

II Швидкість точки в абсолютному русі називається абсолютною. Швидкість точки у відносному русі називається відносною. Швидкість точки, мислено закріпленій на рухомій системі координат називається переносною. Зв’язок між цими швидкостями встановлює теорема про додавання швидкостей.

Теорема: Абсолютна швидкість точки рівна векторній сумі відносної і переносної швидкостей.

Доведення

Нехай за час точка перейшла з положення А в положення рухаючись по траєкторії абсолютного руху тобто по дузі .

Якби мало б місце тільки відносний рух, то точка перейшла б в положення ; якби мало б місце тільки переносний рух, то точка перейшла в положення . Можна уявити що точка А перейшла в положення А₃ рухаючись по траєкторії відносного руху (дуга А₂ А₃ ), що рівна дузі АА₁. З’єднавши точки А₁ А₂ А₃ хордами, отримаємо наступну залежність між векторами зміщень точки А:

АА₃ = АА₂ + А₂ А₃.

Розділимо всі члени рівності на , перейдемо до межі пари , що йде до нуля:

Що дає = v₂ +

V – вектор абсолютної швидкості ;

– вектор переносної швидкості ;

– вектор відносної швидкості;

Тема: 1011. Складний рух твердого тіла

План

1.Плоскопаралельний рух, поступальний рух.

2. Розкладення плоско паралельного руху тіла на поступальний і обертальний.

3. Визначення абсолютної швидкості будь якої точки тіла.

I Любий складний рух можна звести до сукупності поступальних і обертальних рухів які є не тільки найпростіші але й основні.

Плоскопаралельним або плоским рухом твердого тіла називається такий рух твердого тіла при якому всі його точки рухаються в площинах в паралельній деякій нерухомій площині.

Уявимо собі будь яку призму, основа якої любим чином переміщується по не5рухомій площині П. При такому русі призми всі її точки переміщуються в площинах II П і тому даний рух призми плоско паралельний. Якщо при переході призми з положення в I в II люба пряма. Нерозривно з нею зв’язана, залишається за весь час даного руху II сама собі, то рух призми – плоско паралельний і поступальний. При переході призми з положення II в III то вже не всяка пряма зв’язана з призмою (напр. А В), залишаються II сама собі, то рух плоско паралельний, але не поступальний.

При переході призми з III в IV, основи і бокові грані зміщуються в інші площини і рух призми не буде плоско паралельним, але може бути поступальним якби під час даного переміщення люба пряма, нерозривно зв’язана з примою залишається II сама собі.

Плоско паралельний рух має велике розповсюдження в техніці. Наприклад: кривошипно-шатунний механізм; колеса що котяться по рейсах, кулісний механізм.

Для визначення плоско паралельного руху тіла досить знати рух незмінної плоскої фігури при перетині тіла якої-небудь площиною II даній нерухомій площині.

Також можна зауважити що положення на площині незмінної плоскої фігури цілком визначається положення любих її точок, або прямолінійним відрізком

II Нехай незмінно зв’язано з плоскою фігурою довільна пряма переміщується при русі даної фігури за деякий проміжок часу з положення АВ в А1В1 це переміщення можна уявити як таке, що складається з поступального і обертального переміщення (рис. А)

Спочатку АВ перемістилося в А1В2 або А2В1 і повернулося відносно осі що проходить через А1В1 на кут α.

Довільна точка зв’язана з фігурою що рухається і приймається за центр її повороту називається плюсом.

Вибираючи різні плюси ми змінюємо лише поступальну частину руху фігури, кут повороту і напрям обертання фігури від вибору полюса не залежить (рис. Б В).

Таким чином всякий рух плоскої фігури в її площині можна розкласти на два рухи: А поступальний рух разом з довільною вибраною точкою фігури (полюсом) Б – обертальний рух навколо цієї точки. Звідси, кут швидкості плоскої фігури: W = не залежить від вибору полюса.

II. Нехай плоска фігура S рухається в своїй площині. Приймемо довільну т. А за полюс. Тоді можна вважати, що по відношенню до нерухомої системи відліку (зв’язаною з площиною, в якій рухається фігура) люба інша точка в фігурі приймає участь в двох рухах: переносному (разом з фігурою в поступальному русі) б н і відносному навколо полюса А. Звідси на основі теореми про додавання швидкостей маємо, що абсолютна або просто швидкість любої точки плоскої фігури в кожен даний момент рівне геометричній сумі двох швидкостей: швидкості другої, довільно вибраної, точки фігури (полюса) і обертальної швидкості першої точки відносно другої:

– швидкість любої точки В плоскої фігури;

V_A – швидкість другої довільної точки (полюса);

V_BA – оберт. швидкість першої точки відносно другої (полюса).

Обертальну швидкість т. А легко знайти, якщо відомі для даного моменту часу, кутова швидкість і положення т. А і В

Модель цієї швидкості:

w – кутова швидкість фігури

BA – відстань між т. А і В.

Напрям швидкості , перпендикулярна до відповідного радіуса обертання (тобто відрізка АВ) в сторону обертання фігури(рис.)

Визначивши обертальну швидкість т В відносно полюса, знаходимо швидкість т В як діагональ паралелограму, побудованого на векторах V_A і .

Як правило за полюс приймається та точка фігури, швидкість якої в даний момент нам відома.

Так якби нам було відомо швидкість т В, а треба б було визначити швидкість т А, то

Задача

Стержень АВ рухається в площині ОХУ так, що нижній його кінець ковзає по вісі Х, а сам стержень дотикається до вертикальної стінки ОС.

для моменту, коли вісь стержня АВ похилена до осі Х під кутом α = 60 і швидкість кінця стержня визначити швидкість т С та кутову швидкість w. Висота стінки ОС = 2 метри.

Теорема: Проекції швидкостей двох точок фігури напряму що з’єднує ці точки, рівні між собою.

Незмінно зв’язана з рухомою фігурою точка Р, швидкість якої в даний момент рівна нулю, називається миттєвим центром швидкостей даної фігури.

Миттєвий центр Р швидкостей фігури завжди лежить на лінії, проведеній з будь якої точки фігури перпендикулярно до напрямку швидкості цієї точки.

Якщо відомо швидкості та напрям хоча б двох точок тіла, то миттєвий центр Р швидкостей цієї фігури легко знаходиться як точка перетину лінії, проведених з даних точок фігури перпендикулярно до вектора швидкостей цих точок.

Кутова швидкість точок в даний момент буде:

Кутова швидкість фігури в кожен момент рівна відношенню модуля відповідаючий цьому моменту швидкості будь якої точки фігури до відстані цієї фігури до миттєвого центру швидкостей.

Коли швидкості точок паралельні:

1. Швидкості двох точок А і В фігури паралельні, ці точки не лежать на одному перпендикулярі до напрямку цих швидкостей. Тоді кутова швидкість й даної фігури рівна нулю і тіло рухається поступально, швидкість всіх точок тіла у даний момент буде рівна між собою, миттєвий швидкості відсутній.

2. Швидкість двох точок А і В фігури паралельні і ці точки лежать на одному перпендикулярі до напрямку даних швидкостей. Так як миттєвий центр швидкостей завжди лежить на перпендикулярі:

до шв. точки ,а модулі шв. в кожен даний момент пропорційні відстаням цих точок до миттєвого центра шв. то положення точки Р на перпендикулярі може бути знайдено із пропорції .

При перекочуванні тіла без ковзання миттєвий цент швидкостей буде знаходитися в точці дотику тіла до поверхні кочення.

Швидкість любої точки плоскої фігури рівна обертальній швидкості цієї точки навколо миттєвого центру швидкостей фігури.

.

Модулі швидкості різних точок фігури в даний момент пропорційні відстаням цих точок до миттєвого центру швидкостей. Швидкості різних точок спрямовані перпендикулярно до відрізків що з’єднуються точки з миттєвим центром швидкостей в сторону обертання фігури.

Кожному монументу часу відповідає своє розміщення миттєвого центру швидкостей

Задача

Визначити швидкість повзуна В і середньої точки М шатуна АВ кривошипно – повзункового механізму в момент коли кривошипно розміщений під кутом α до лінії ОВ

AP, MP, BP шукають аналогічно або графічно

Основні поняття та завдання динаміки План 1.Основні поняття та аксіоми динаміки. 2.Вільна і не вільна точка. 3.Сила інерції. 4.Принцип Д.Аламбера. 1.Динаміка – це розділ теоретичної механіки що вивчає залежність між механічним рухом тіл і діючим на нього силами. Із розділу «кінематика» ми вже знаємо як рахується матер. Точки і абсолютні тверді тіла і як можу з часом змінитися характер їх руху,

-при вивчені динаміки ми взнаємо чому матеріальні точки і тіла рухаються саме так а не інакше і які причини приводить до зміни їх руху. В основі «динаміки» лежить такі 4 аксіоми. 1.Аксіома(принцим інерції) Всяка ізольована матеріальна точка знаходиться в стані спокою, або рівномірна прямолінійному руху, до ти поки прикладені сили не виведуть її з цього стану. Це знайоме коли перша аксіома статики. Принцим інерції лежить в основі статики і динаміки, так як містить в собі як аксіому інерції спокою(статика) так і аксіому інерції, руху(динаміка). Система відліку по відношенню до якої виконується закон інерції називається інерціальною(не рухомою). І за таку систему при розв’язку задачі приймем систему відліку, жорстко зв’язану із землею. Із розділу «кінематика» відомо, що рух точки із спокою пов’язано із виникненням прискорення. Залежність між зовнішньої сили, діючою на матеріальну точку і прискоренням, що виникло встановл. Аксіома 2.

Прискорення метаріальної точки, що виникло від прикладеної до неї сили пропорційне модулю цієї сили і співпадає з нею по напрямку. Тема 10.13. Рух матеріальної точки .Метод кінематики. План

2. Матеріальна точка, рух якої в просторі не обмежено якимись зв’зками, називається вільною

Прикладом може бути штучний супутник землі чи летючий літак .

Для вільної мостер точки задачі динаміки зводяться :

• Задається закон, руху точки, необхідно визначити діючі на неї сили.

• Задається система сил ,діючих а точку , необхідно визначити закон руху.

Матеріальна точка свобода переміщення якою обмежена накладеними зв’язками, називається – не вільною .

Приклад.- рухаючись по рейсам трамвай, Для невільної точки всі зовнішні сили ділять на дві категорії :

• Активні (рухаючи )

• реакції зв’язків( позитивні)

Якщо невільно матеріальну точку звільнити від зв’язків і замінити зв’язки їх реакція то рух точки можна розглядати як вільний, і основний закон динаміки матиме виял.

∑ +∑ =md

Активні сили ; реакції зв’язків.

3. Сила чисельно рівна добутку маси матеріальної точки на отримане нею прискорення і направлене в сторону протилежну прискоренню, називається – силою інерції

Сила інерції в дійсності не прикладена до точки що отримала прискорення , а прикл до точки чи тіла ,яке надало це прискорення .

Приклад:

Вісить вантаж на нитці масою m в стані інтерному

G-тажіння

R-реакція натягу нитки ,

Якщо різко потягне вверх нитка порветься бо вин Fін..