Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка до самосробіт 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
568.32 Кб
Скачать

Самостійна робота № 5 (4 год.)

ТЕМА: Форми організації суспільного виробництва

МЕТА: встановити взаємозв’язок факторів суспільного виробництва та охарактеризувати основні теорії вартості.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1 Економічна теорія. Політекономія: підручник / за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання - Прес, 2008. - 719 с. – с. 120 – 128, 142 – 148.

2 Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С. В. Мочерний. - К.: Видавничий центр „Академія", 2008. - 640с. – с. 130 – 135.

ПЛАН

1 Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв’язок.

2 Теорії, що визначають цінність товару, їх сутність: теорія факторів ви­роб­ництва, теорія попиту і пропозиції, теорія трудової вартості, теорія граничної корисності.

ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Натуральне виробництво — виробництво, за якого продукти пра­ці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило.

Товарне виробництво – це така форма організації господарства, при якій продукти виготовляються не для власного споживання, а для обміну або продажу з метою отримання прибутку.

Товар — це продукт праці або певне благо, що здатні задо­вольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу)

З визначення товару можна зробити висновок, що він має дві властивості:

1) здатність задовольняти певну потребу людини (споживча вартість);

2) придатність для обміну на інші товари (мінова вартість).

Суспільна праця, яка втілена в товарах і виявляє себе через обмін їх, є вартістю товару.

Найважливішим законом товарного виробництва є закон вартості, від­повідно до якого виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості.

Закон вартості відіграє надзвичайно важливу роль у товар­ному виробництві:

а) він виступає стихійним регулятором пропорцій су­спільного виробництва (розподілу праці між галузями);

б) закон вартості — основа диференціації товаровиробників;

в) закон вартості сприяє зародженню капіталістичних від­носин;

г) закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил.

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект за питаннями плану.

2 Підготуватися до обговорення таких питань:

- що таке “духовне виробництво”;

  • у чому полягає специфіка поняття “товар - послуга”;

  • як розуміти економічну відокремленість товаровиробника?

3 Підготувати реферат на тему:

- “Розвиток товару і товарного виробництва за сучасних умов”.

4 Виконати тестові завдання:

1 Натуральне виробництво це:

а) си­стема форм і методів суспільної організації і регулювання народного гос­подарства;

б) поглиблене пізнання реальних економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища;

в) виробництво, при якому продукти виготовляються не для власного спожи­ван­ня, а для обміну або продажу з метою отримання прибутку;

г) форма організації господарства, за якого продукти призначаються для спо­живання та для задоволення власних потреб виробників.

2 Які з наведених рис притаманні натуральній формі виробництва:

а) суспільний поділ праці знаходиться у зародковому стані;

б) суспільний поділ праці знаходиться у розвиненому стані;

в) між виробниками існують зв'язки через продукти їхньої праці;

г) продукт праці для виробника не має споживної вартості.

3 Товарне виробництво характеризується:

а) економіка будувалася, виходячи з внутрішньогосподарських потреб;

б) кожна господарська одини­ця повністю відокремлена від інших як у вироб­ниц­тві, так і в споживанні;

в) виникає спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продукції;

г) виробництво є замкнутою економічною формою господарства.

4 Спільні риси простої і розвинутої форми товарного виробництва:

а) товарне виробництво набуває загального характеру;

б) виробник продукту — найманий робітник;

в) приватна власність на засоби виробництва;

г) конкуренція між товаровиробниками відсутня.

5 Розвинута форма товарного виробництва відрізняється від простої тим, що:

а) виробник продукту — найманий робітник, власник товару — капіталіст;

б) виробництво здійснюється на базі індивідуальної праці;

в) конкуренція між товаровиробниками відсутня;

г) виробництво товарів здійснюється задля одержання прибутку.

6 Товар – це:

а) внутрішня властивість продукту, що має задовольняти певну потребу;

б) продукт праці або певне благо, які можуть бути спожиті самим виробником або можуть бути реалізовані на ринку;

в) продукт праці або певне благо, що здатні задо­вольняти певні потреби людини і призначені для обміну;

г) це річ або комплекс речей, які людина хоче і може придбати.

7 Споживна вартість товару проявляється в:

а) придатність для користування людиною;

б) можливість розпоряджатися цим товаром;

в) здатність задовольняти певну потребу людини;

г) придатність для обміну на інші товари.

8 Згідно теорії трудової вартості:

а) вартість товару визначається витратами на його виробництво;

б) основі цінності товару лежить думка споживача щодо його корисності;

в) реальна цінність товару дорівнює фак­тичній ціні, яка встановлюється на ринку;

г) єдиним джерелом вартості є праця.

9 Відповідно до теорії попиту і пропозиції:

а) вартість товару визначається витратами на його виробництво;

б) основі цінності товару лежить думка споживача щодо його корисності;

в) реальна цінність товару дорівнює фак­тичній ціні, яка встановлюється на ринку;

г) єдиним джерелом вартості є праця.

10 Суть закону вартості полягає в тому, що:

а) виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості;

б) виробництво товарів здійснюється задля одержання прибутку;

в) товарне виробництво має підпорядковане значення стосовно натурального виробництва;

г) вартість властива не лише товарам, які набувають ре­чової форми.

11 Товарне виробництво це:

а) си­стема форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства;

б) поглиблене пізнання реальних економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища;

в) виробництво, при якому продукти виготовляються не для власного спожи­вання, а для обміну або продажу з метою отримання прибутку;

г) форма організації господарства, за якого продукти призначаються для спожи­вання та для задоволення власних потреб виробників.

Ключ: 1г; 2а; 3в; 4в; 5а; 6в; 7в; 8а; 9в; 10а; 11в.

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

- перевірка рефератів;

- перевірка конспектів;

- тестовий контроль.

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.