Самостійна робота № 9 (4 год.) тема: Підприємство і підприємництво мета: ознайомитись з умови функціонування підприємства та його основними видами і функціями.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1 Гальчинський А.С. Економічна теорія: підручник / А. С. Гальчинський. - К.: Вища школа, 2011. – 503 с. – с. 266 – 276.

2 Економічна теорія. Політекономія: підручник / за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання - Прес, 2008. - 719 с. – с. 279 – 288.

3 Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С. В. Мочерний. - К.: Видавничий центр „Академія", 2008. - 640с. – с. 264 – 277.

ПЛАН

1 Поняття підприємства та умови його функціонування.

2 Основні види та функції підприємств.

ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Підприємство – це основна ланка суспільного виробництва, де відбувається поєднання робочої сили і засобів виробництва та здійснюється процес створення продукту.

Одноосібні (індивідуальні) підприємства є власністю однієї особи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й виключну відпо­відальність за управління. Підприємець є водночас і власником, і працівником, і бухгалтером, і управлінцем.

Товариства (партнерства) — форма організації підпри­ємництва, що ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статут­ному фонді та місця у структурі управління товариством.

Корпорація (акціонерне товариство) — форма об'єднання капіталів учасників акціонерного товариства (АТ). Вона засвід­чує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціонеру на отримання доходу та участь в управлінні товариством.

Державне підприємство — підприємство, основні засоби якого є державною власністю, а керівники призначаються державними органами або працюють за контрактом.

Підприємство ви­конує такі функції:

- організаційна функція підприємства зводиться до забезпечен­ня виробництва товарів і послуг, реалізації їх.

- відтворювальна функція підприємства — це інвестування (спрямування) капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів.

- соціальна функція підприємства полягає у задоволенні потреб споживачів у певних сферах.

Підприємництво — це самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність, спрямована на отримання прибутку.

Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимілізації доходу.

Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у пра­воздатності, юридичні особи всіх форм власності.

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається че­рез його основні функції:

- творча функція передбачає сприяння генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком.

- ресурсна функція полягає в тому, що підприємництво націлено на найбільш ефективне використання з точки зору досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва матеріальних, трудо­вих, фінансових та інформаційних ресурсів.

• організаційна функція спрямована на поєднання ресурсів ви­робництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їхнім використанням.

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект за питаннями плану.

2 Підготуватися до обговорення таких питань:

- правові основи діяльності підприємств за умов ринкової економіки;

• соціально – економічні переваги акціонування державних підприємств;

• розкрийте спільне і відміне “підприємництво” і “бізнес”.

3 Підготувати реферати на тему:

- “Доцільність та ефективність створення холдингових компаній в окремих галузях економіки України”;

- “Розвиток малого бізнесу в Україні: проблеми та перспективи”;

- “Франчайзинг як особлива форма бізнесу”.

4 Виконати тестові завдання:

1 Підприємництво - це:

а) сукупність методів, форм, засобів управління підприємством для досягнення поставлених завдань або визначеної мети;

б) ініціативно – самостійна господарсько – комерційна діяльність фізичних та юридичних осіб, зорієнтована на одержання прибутку.

в) діяльність, спрямована на задоволення потреб покупців, замовників та інших споживачів.

2 Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

а) громадяни України, які не досягли 18-річчя ;

б) юридичні особи;

в) громадяни України та інших держав;

г) громадяни України, які займають посади в органах державної влади та управління.

3. Творча функція підприємницької діяльності передбачає:

а) формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інфор­маційних матеріальних і трудових ресурсів;

б) генерування й активне використання новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі;

в) практична організація маркетингу, виробництва, продажу та інших госпо­дарських справ.

4. До принципів, за якими здійснюється підприємництво, належать:

а) вільний вибір бізнесової діяльності;

б) ефективне використання основних фондів і оборотних засобів;

в) залучення на добровільних засадах ресурсів фізичних та юридичних осіб для започаткування та розгортання діяльності;

г) ефективне використання системи мотивації праці.

5. Класична модель підприємницької діяльності орієнтується на:

а) найефективніше використання наявних ресурсів підприємства;

б) виявлення реальних можливостей досягнення поставленої мети бізнесової діяльності;

в) усебічну оцінку зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалізації підприємницької ідеї;

г) практичну реалізацію завдань інноваційного характеру згідно з прийнятою концепцією підприємницької діяльності.

6 Франчайзинг означає:

а) спосіб зменшення підприємницького ризику шляхом укладання ф’ючерсних угод;

б) надання права на виробництво та збут продукції (реалізацію послуг), а також практичної допомоги у справі організації і управління бізнесом;

в) систему заходів для запобігання банкрутства різних підприємницьких структур;

г) процес трансформації будь – якої форми власності у приватну.

7 Головне завдання підприємства полягає у:

а) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

б) ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;

в) підвищення продуктивності праці й ефективному використанні системи мотивації праці;

г) підвищення якості продукції, що випускається.

8. За метою і характером діяльності підприємства поділяються на:

а) комерційні;

б) виробничі;

в) некомерційні;

г) торговельні.

9 За формою власності підприємства класифікуються на:

а) приватні;

б) державні;

в) орендні;

г) змішані.

Ключ: 1б; 2б,в; 3б; 4а,в; 5а; 6б; 7а; 8б,г; 9а,б.

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

- перевірка рефератів;

- перевірка конспектів;

- тестовий контроль.

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.

САМОСТІЙНА РОБОТА № 10 (2 год.)

ТЕМА: Капітал. Витрати виробництва і прибуток

МЕТА: ознайомитись з трактуванням сутності капіталу в історії економічної думки та визначити відмінності між кругообігом і оборотом капіталу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1 Гальчинський А.С. Економічна теорія: підручник / А. С. Гальчинський. - К.: Вища школа, 2011. – 503 с. – с. 289 – 294.

2 Економічна теорія. Політекономія: підручник / за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання - Прес, 2008. - 719 с. – с. 290 – 299, 307 – 315.

3 Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С. В. Мочерний. - К.: Видавничий центр „Академія", 2008. - 640с.

ПЛАН

1 Трактування сутності капіталу в історії економічної думки.

2 Кругообіг і оборот промислового капіталу.

3 Амортизація і відтворення основного капіталу.

ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Капітал визначають як вартість чи цінність, яка приносить дохід.

Торговельний капітал відокремлюється від промислового у тому ви­падку, коли підприємець (група підприємців) спеціалізується виключ­но на реалізації товарів.

Промисловий (виробничий) капітал функціонує (вико­ристовується) у виробничій сфері (незалежно від галузі цієї сфери — у промисловості, сільському господарстві, будівництві тощо).

Позичковий капітал — це грошовий капітал, який надається влас­ником цього капіталу у вигляді позики підприємцям за певну плату (процент).

"Фіктивний капітал", тобто капітал, що обертається поза сферою реального капіталу. Це — гроші, цінні папери (акції, облігації, "штучні", т.з. "дружні" векселі) які зростають (приносять прибуток) у процесі особливого обігу.

До основного капіталу відносять ті засоби виробництва,які використову­ються у виробництві тривалий час (промислові будинки, споруди, вер­стати, транспортні засоби тощо, у сільському господарстві — робоча худоба, багаторічні насадження тощо) і переносять свою вартість на вартість новоствореної продукції в процесі свого зношування.

Оборотний капітал — частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створювані товари (послуги) і повністю повертається підприє­мцю у грошовій формі після їх реалізації. До складу оборотного капіта­лу входять вартість сировини, палива, допоміжних матеріалів, оскіль­ки вони повністю споживаються у кожному виробничому циклі, і їх вартість повністю переноситься на вартість товарів (послуг).

Витрати виробництва — вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.

Зовнішні (явні, або експліцитні) витрати — витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власни­ками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних послуг тощо).

Внутрішні (неявні, або імпліцитні) витрати — витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів.

Постійні витрати мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва (затрати на утримання будівель, адміністративного персоналу, орендна плата тощо).

Змінні витрати безпосередньо пов'язані зі зміною обсягів виробництва (затрати на сировину, електроенер­гію, оплату праці (відрядну) робітників тощо).

Сукупні (загальні) витрати— сукупні витрати фірми на придбання та використання всіх факторів ви­робництва; сума постійних і змінних витрат.

Прибуток трактується як виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим до­ходом) і сукупними витратами фірми.

Економічний прибуток визначається як різниця між вало­вим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з ура­хуванням нормального прибутку) витратами виробництва.

Чистий прибуток — прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов'язковими пла­тіжними зобов'язаннями.

Кругооборот промислового капіталу — безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і по­верненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, обсязі.

Оборот капіталу — це безперервно повторюваний круго­оборот капіталу в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми.

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект за питаннями плану.

Відповідь на 1 – ше питання плану оформити в таблицю:

Таблиця 10.1 - Теоретичне осмислення сутності капіталу в історії економічної думки

Прихильники	Період (роки)	Трактування сутності капіталу
Меркантилісти	XV – XVIII ст
Фізіократи
А. Сміт
Ж. Б. Сей
Дж. С. Мілль
К. Маркс
Е. Бем-Баверк
І т. д.

2 Підготуватися до обговорення таких питань:

- яку економічну роль відіграє прибуток?

• які методи амортизації використовуються за сучасних умов?

3 Підготувати реферати на тему:

- “Сутність та інструменти амортизаційної політики держави”;

- “Капітал як економічна категорія товарного виробництва”.

4 Виконати тестові завдання:

1 Класичне поняття капіталу як економічної категорії:

а) гроші, фінансові ресурси, що приносять доход їх власнику;

б) нагромаджена праця, матеріалізована у благах;

в) матеріально-речові фактори виробництва;

г) це не річ, а економічне відношення, яке втілене у вартості, що прино­сить додаткову вартість.

2 Матеріально-речовий зміст капіталу як самозростаючої авансованої вартості формують:

а) фактори виробництва, його продукти (товари і послуги);

б) відносини експлуатації найманих працівників їх роботодавцями;

в) взаємодіючий рух підприємництва та особистої власності суб'єктів у процесі їх ринкової діяльності;

г) просування благ у сферах обміну і споживання.

3 Капітал за напрямами інвестування розрізняють:

а) постійний, змінний;

б) реальний, фіктивний;

в) основний, оборотний;

г) речовий, людський.

4 Авансований промисловий капітал, функціонуючи за схемою Г- Т - Г, повертається до своєї початкової форми, здійснюючи:

а) обіг;

б) оборот;

в) обмін;

г) кругооборот.

5 Оборот капіталу зводиться до:

а) використання усіх його форм у процесі функціонування підприєм­ства;

б) поєднання трьох стадій руху капіталу;

в) безперервного повторення кругообороту, в результаті чого усі аван­совані кошти повертаються до своєї висхідної форми, як правило, у збільшеному розмірі;

г) послідовних стадій та функціональних форм руху капіталу при інди­відуальному відтворенні.

6 Фізично і морально зношуються фонди (капітал):

а) основний;

б) оборотний;

в) фонди обігу;

г) відповіді немає.

7 Залежно від впливу обсягів виробництва розрізняють такі види витрат:

а) зовнішні і внутрішні;

б) змінні і постійні;

в) прямі і накладні;

г) короткострокові і довгострокові;

8 Прибуток як перетворена форма додаткового продукту визначається різ­ни­цею:

а) між вартістю і собівартістю продукції;

б) між валовою виручкою і сукупними витратами на виробництво про­дукції (товарів, послуг);

в) між сумою надходжень від реалізації товарів і коштами, отриманими від позареалізаційних операцій;

г) усі відповіді правильні.

9 Ефективність роботи підприємства оцінюєть­ся його:

а) рентабельністю;

б) обсягом виробництва;

в) величиною прибутку;

г) якістю продукції.

Ключ: 1г; 2а,в; 3г; 4г; 5в; 6а; 7б; 8б; 9а.

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

- перевірка рефератів;

- перевірка конспектів;

- тестовий контроль.

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.