23. Застава як вид забезпечення. Види застав.

Згідно з Законом України "Про заставу" застава – це спосіб забезпечення зобов’язань, в силу якого кредитор (заставодавець) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Важливою характеристикою застави є забезпечувальна функція , тобто можливість кредитора реалізувати предмет застави з наступним задоволенням своїх вимог до боржника.

Предметом застави може бути майно (в тому числі й майнові права), яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Це правило ґрунтується на необхідності забезпечити можливість при невиконанні позичальником своїх зобов'язань реалізувати заставлене майно і за рахунок отриманих коштів забезпечити банку повернення боргу.

Законом України “Про заставу” передбачаються наступні види застав:

1. Іпотека – застава нерухомого майна. Надійність іпотеки пояснюється перш за все характером нерухомості - це майно, вартість якого має відносно довгостроковий характер;

2. Застава товарів в обороті й переробці; Особливістю цього виду застави є те, що предмет застави знаходиться не тільки у повному володінні, а й у повному користуванні і розпорядженні заставодавця. Тобто, дане майно може (повинно) бути реалізоване чи перероблене для підтримки поточної діяльності позичальника.

3. Застава рухомого майна; Існують 2 різновиди застави рухомого майна:

Заклад - коли майно, що передається в заставу, передається заставодавцем у володіння заставодержателю.

Тверда застава - коли заставлене майно залишається у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя.

4. Застава майнових прав; Предметом застави прав можуть бути будь які майнові права (вимоги), за виключенням вимог, нерозривно пов'язаних з особистістю кредитора, що носять особистий характер.

5. Застава цінних паперів. Предметом застави є будь-які цінні папери, в тому числі векселі, які можуть бути передані заставодержателю шляхом індосаменту, передачі на відповідальне зберігання заставодержателю чи на депозит нотаріальної контори або іншого банку.

В заставу приймаються всі цінні папери, що створюють певні зобов'язання (облігації, ощадні сертифікати, векселі) чи надають право власності на певне майно (акції).

24. Порука як вид забезпечення.

Сутність поруки, як способу забезпечення виконання зобов'язання полягає у тому, що третя особа (поручитель) зобов'язується перед кредитором іншої особи нести відповідальність у разі невиконання останньою її обов'язку перед кредитором.

…зобов’язується в повному обсязі, якщо юр.ос. надає послуги поруки за певну плату та систематично (більше 3 р. на рік) або укладає угоди на суму більше ніж на 60 тис.грн., то в цьому випадку порука вважається фінансовою послугою з усіма її наслідками.

Порука є акцесорним зобов’язанням, тобто додатковим до кредитного (основного) зобов’язання. Поручитель разом із позичальником є солідарними боржниками перед банком. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник. В договорі поруки може бути встановлений ліміт.

До поручителя, який виконав зобов’язання переходять всі права кредитора по кредитному обсязі, в тому обсязі, якому поручитель задовольнив умови банку.

У випадку пред’явлення вимог до поручителя останній має право захищатися від позову кредитора всіма способами, якими міг би користуватися боржник.

Договір поруки припиняється у разі:

• зміни зобов’язання без згоди поручителя, в наслідок чого, збільшується обсяг відповідальності;

• переведення боргу на іншу особу;

• закінчення строку дії поруки. якщо строк не встановлено, то порука припиняється якщо кредитор протягом 6 міс. від дня настання строку зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя;

• по кредитах до запитання договір поруки припиняється якщо кредитор протягом 1 р. не пред’явить вимогу до поручителя.