Політика воєнного комунізму

1. Вводилася продовольча розкладка. Усе зерно, крім необхідного мінімуму (посівний фонд, хліб для харчування членів сім'ї), селяни повинні були зда­вати державі. План продрозкладки на 1919 р. становив 139 млн. пудів хліба і 4 млн. пудів інших продуктів.

2. Заборонялася приватна торгівля продуктами харчування.

3. Оголошувалася державна монополія на найважливіші продовольчі товари — хліб, цукор, чай, сіль. Усіма про­дуктами розпоряджалися лише державні органи.

4. Введено обов'язкову трудову повинність. Створено Го­ловний комітет Із трудової повинності.

5. Запроваджено замість товарно-грошових відносин пря­мий товарообмін між містом і селом, здійснення якого покладалося на державних чиновників.

6. Націоналізація всієї промисловості.

7. Натуралізація в оплаті праці, зрівнялівка у розподілі.

8. Мілітаризація праці. На промислових підприємствах і в цілих галузях вводився воєнний стан. Робітникам цих підприємств заборонялося самостійно залишати підпри­ємства, змінювати місце роботи, відмовлятися від тієї роботи, яка їм пропонується.

9. Передання державі землі та створення комун, колгоспів і радгоспів.

10. "Революційне насильство" проти буржуазії, яке на прак­тиці прибрало форм терору проти всіх неугодних ново­му режиму.

11. Широкий централізм.

7