Четвертий період (квітень 1920 р. — листопад 1920 р.)

• радянсько-польська війна;

• боротьба на Півдні України та в Криму проти білогвардій­ських армій генерала Врангеля;

• завершальний етап громадянської війни.

• 25 квітня 1920 р. 150-тисячна польська армія розпочала во­єнні дії проти більшовицької Росії. Поляки захопили Київ і витіснили радянські війська на лівий берег Дніпра.

• Чер­вона армія, поповнивши свої сили, почала наступ силами Західного фронту на Львів, а Південно-Західного — на Варшаву.(Тухачевський, Єгоров)

• Похід на Варшаву був невдалим, бо війська відірвалися від своїх резервів і тилів, опинилися під загрозою оточення і були змушені відступити. Польський уряд згодився підпи­сати мирний договір (березень 1921 р.), за яким Польща захопила Західну Україну.

• Квітень-жовтень 1920 р. Наступ на Півдні розпочав гене­рал Врангель, проти якого був створений Південний фронт (командуючий М. Фрунзе). Війська Червоної армії відбили спробу дивізій Врангеля прорватися на Правобережну Ук­раїну. Війська Врангеля були розгромлені в Південній Ук­раїні та на підступах до Криму.

• Війська Врангеля відступили в Крим і зайняли укріплення на Перекопському перешийку та біля переправ через прото­ку Сиваш. Головна лінія оборони проходила по старовин­ному Турецькому валу висотою 8 м, перед яким був глибо­кий і широкий рів і дві лінії окопів із дротяними загородженнями.

• У ніч на 8 листопада 1920 р. Червона армія форсувала Сиваш. Рештки врангелівських військ на кораб­лях покинули Крим.

• Із  ліквідацією військ Врангеля громадянська війна була в основному завершена.

П’ятий період

(листопад 1920 р. — жовтень 1922 р.)

• 1921-1922 рр. Громадянська війна продовжувалася в Закавказ­зі, Середній Азії, на Далекому Сході.

• Лютий 1922 р. Вирішальні бої Червоної армії проти білогвар­дійців і японських інтервентів під Волочаївкою.

• 25  жовтня 1922 р. Частини Червоної армії захопили Владиво­сток.

• Це було остаточне завершення громадянської війни.

Наслідки громадянської війни

1. За різними даними загинуло від 8 до 15 млн осіб, 2 млн лю­дей опинилися в еміграції (переважно інтелігенція).

2. Війна призвела до голоду, епідемій, руйнації народного гос­подарства.

3. Значно занепала економіка.

4. Промислове виробництво у 1920 р. скороталося у 7 разів (порів­няно з 1913 р.), сільськогосподарське — майже на 50%. Економічні збитки становили 50 млрд золотих крб.

5. У громадянській війні переміг більшовизм.

6. Радянська країна опинилася в міжнародній ізоляції і не мог­ла сподіватися на підтримку із-за кордону.

Громадянська війна — це велика трагедія, що призвела до ве­ликих людських втрат. Це насильство й жорстокість, терор, море ненависті й гніву. Це знецінення людського життя, знехтування загальнолюдськими цінностями: нормами гу­манізму, милосердя, моральності, добра, справедливості.

Причини поразки антибільшовицьких сил у громадянській війні

1. Політичні прорахунки антибільшовицьких сил щодо селян, невирішеність ними земельного питання, ліквідація помі­щицького землеволодіння тощо.

2. Відмова антибільшовицьких сил у підтримці національних рухів.

3. Намагання відродити “єдину і неподільну” Росію відвертало від “білого руху” народи, які прагнули незалежності.

4. Розкол сил опозиції, які виступали під різними гаслами.

5. Більшовики зуміли краще організувати свої сили.

6. Терор проти населення спричинив різку негативну реакцію різних верств населення.

7. Широка більшовицька пропаганда серед населення, в якій було багато обіцянок для різних верств населення.

8. Вузькість соціальної бази антибільшовицьких сил.

9. Держави були зайняті в Першій світовій війні і не змогли надати ефективної підтримки опозиції.

10. Міжнародні сили не вірили в життєву силу влади більшови­ків.