Причини громадянської війни:

1. Боротьба за владу між окремими соціальними групами, пар­тіями і різними політичними силами, які діяли в Росії.

2. Прагнення колишніх правлячих кіл зберегти свою власність і владу, свій привілейований стан (перш за все поміщики і ве­ликі підприємці).

3. Незадоволення економічною політикою більшовиків:'

•                  політикою “воєнного комунізму”;

•                  продовольчою диктатурою;

•                  діями продзагонів.

4. Незадоволення різних верств населення військово-комуністичними методами керівництва країною:

•                  їхнім ігноруванням законності;

•                  розгоном Установчих зборів у січні 1918 р.;

•                  укладенням сепаратного миру з Німеччиною у березні 1918 р.

5.    Прагнення іноземних держав:

•                  повернути борги царського і Тимчасового урядів;

•                  не втратити великі прибутки, які одержували з Росії.

5. Прагнення Великої Британії і Франції повернути Росію до складу Антанти і змусити її продовжити війну.

Особливості громадянської війни:

1. Її тісний зв’язок з іноземною інтервенцією.

2. Боротьба проти іноземної інтервенції надавала громадянській війні національно-визвольного характеру.

3. Громадянська війна в Росії означала:

•     війну між різними верствами населення;

•     національно-визвольну війну народів Росії;

•     збройну інтервенцію;

•     селянську війну проти надзвичайних заходів політики “во­єнного комунізм/’;

•     боротьбу проти білогвардійських урядів;

•     боротьбу між різними партіями, які відстоювали різні шляхи розвитку Росії.

Періодизація громадянської війни

Четвертий період (квітень 1920 р. — листопад 1920 р.):

•                   радянсько-польська війна;

•                   боротьба на Півдні України та в Криму проти білогвардій­ських армій генерала Врангеля;

•                   завершальний етап громадянської війни.

П’ятий період (листопад 1920 р. — жовтень 1922 р.):

•                         завершення війни на окраїнах колишньої Російської імпе- ' рії;

•                   ліквідація останніх вогнищ громадянської війни;

•                   придушення національно-визвольних рухів і селянських повстань.

Перший період (листопад 1917 р. — березень 1918 р.)

• 26-30 жовтня 1917 р. Похід на Петроград козачих частин гене­рала Краснова, організований О. Керенським. Війська гене­рала Краснова були розгромлені.

• Листопад 1917 р. Більшовики розгромили в Могильові ставку верховного командування на чолі з генералом Духоніним.

• Грудень 1917 р. Створено Всеросійську надзвичайну комісію (ВНК) для боротьби з контрреволюцією.

• 5   січня 1918 р. Початок роботи Установчих зборів. Більшовики запропонували Ус­тановчим зборам визнати владу рад і ратифікувати декрети, видані більшовицьким урядом. Більшість депутатів відмови­лася визнати владу рад, що стало причиною розпуску Уста­новчих зборів.

Наслідки розпуску Установчих зборів:                      

1.    Знищено ілюзії про можливість демократичного шляху роз­витку.

2.   Позбавлено країну останнього шансу мирно вирішити питан­ня про владу конституційним шляхом.

3.    Загострення громадянської війни.