- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
Котли цистерн перед подачею в ремонт із застосуванням зварювальних і клепальних робіт повинні пройти операції видалення залишків вантажів, пропарювання, промивання, дегазації, а також зовнішньої очищення й обмивки.
В експлуатації в найбільш навантажених зонах котла (рис. 9.11) утворюються тріщини. До таких зон ставляться: зони днищ 1 і зварних швів приварки днищ до циліндричної обичайки котла 2, зони обпирання казана на шкворневу балку 3, зони розташування фасонних лап 4, що фіксують казан у поздовжньому напрямку щодо рами, у зоні приварки зливального клапана, в оболонці наливної горловини 8 і по зварному шві приварки горловини до обичайки котла.
Рис. 9.11. Пошкодження котлів цистерн
Тріщини, що йдуть уздовж зварних швів, усувають шляхом вирубки дефектної зони шва з наступною заваркою.
Тріщини, що перетинають конструктивний зварний шов, обробляються на всю глибину, кінці тріщини засвердлюють щоб уникнути подальшого поширення. Також підлягає вирубці пересічний конструктивний шов на довжину не менш 50 мм в обидва боки від тріщини, з метою видалення можливого мікророзтріскування конструктивного шва в зоні тріщини.
Тріщини зовні заварюють у два проходи, потім із внутрішнього боку вирубують корінь шва, у якому звичайно є непровари, після чого зсередини наноситься контрольний зварний шов.
Заварка тріщин на казані допускається незалежно від місця їхнього утворення, але не більше однієї на площі в 1м2.
Заварка тріщин 4, що йдуть під фасонну лапу, повинна впроводитися при зрізаній лапі.
В експлуатації на котлах зустрічаються вм'ятини й пробоїни 6, які утворяться на днищах при проведенні маневрових робіт від зіткнення з автозчепом вагона, що з'єднує.
Кромі того, з'являються вм'ятини й пробоїни в інших зонах котла через недбале поводження до цистерни на підприємствах клієнтури.
Вм'ятини на стінках котлів глибиною більше 15 мм виправляють із попереднім місцевим нагріванням до температури 650...700 °С.
Усунення пробоїн виробляється після вирізки дефектної ділянки оболонки із променевими тріщинами в гострих кутах пробоїн. Лінія реза повинна проходити на відстані більше 20 мм від кінців променевих тріщин.
У пробоїнах з максимальним лінійним розміром до 120 мм вирізують в ушкодженому місці отвір діаметром 150 мм, підганяють вставку й проварюють по периметру із двох сторін. При більших розмірах пробоїн допускається постановка еліптичних 6 або прямокутних вставок 7 з округленими, радіусом не менш 50 мм, кутами
Площа вставки не повинна перевищувати 1,5 м2, а їхня кількість на обичайці котла не більше двох. Допускається площа вставок на кожнім днищі — до 0,5 м2 і кількість вставок на днище теж не більше двох (при капітальному ремонті).
При більших площах дефектних зон казанів дозволяється зварення частини днища 5 або поздовжнього листа 7 у всю його ширину. Товщина вставок повинна відповідати конструктивній товщині листа в дефектній зоні казана.
Крім зварювальних робіт, при планових ремонтах роблять ремонт зливальних приладів, запобіжних клапанів, а після складання їх випробовують відповідно до інструкцій.
Завершується ремонт котлів оглядом і випробуваннями: на ВРЗ під гідравлічним тиском, а в депо - тиском повітря.
Гідравлічне випробування виробляється при тиску 0,1 Мпа, при якому казан витримують протягом 15 хв. При цьому виробляється обстукування молотком зварних швів і ретельно їх оглядають. Результати випробувань записують у спеціальний журнал.
Ремонт зварюванням котлів, виготовлених з нержавіючих сталей марок 12Х18Н10Т, 08Х22Н6Т або казанів двошарових зі сталей марок20ДО+10Х17Н13М2Т, Встзсп+12Х18Н10Т и ін., виробляється у відповідності зі спеціальною технічною документацією.
При ремонті зварюванням котлів зі сплавів алюмінію, особливу увагу приділяють обробленню кромок з наступним знежиренням місць зварювання бензином, ацетоном.
Зварювальні роботи виконуються електродами ОЗА на постійному струмі зворотної полярності.
Також застосовують аргонодугове зварювання вольфрамовим електродом, що не плавиться, з використанням у якості присадочного матеріалу алюмінієвого дроту марки Св-А5. Зварювання роблять на змінному струмі.
При планових ремонтах цистерн великий обсяг ремонтних робіт доводиться також на відновлення зливальних приладів, запобіжних клапанів, пристроїв кріплення котлаів до рами, а також усіляких сходів і поручнів.
Найбільше часто ремонтують виправленням або заміною окремих елементів сходів, площадок, причиною утворення яких є недбале поводження до вагона.
На стяжних хомутах, призначених для кріплення котлаів до рами цистерни у вертикальному напрямку, з'являються корозійні зношення, тріщини, деформації й зрізи різьблення болтів. Зони хомутів із тріщинами або корозійними пошкодженнями вирізують і вваривюють вставки довжиною не менш 200 мм за умови, що число вставок у смузі повинне бути не більше двох.
Дефектні болти хомутів заміняють приваркою нових болтів внахлестку.
Тріщини у зварному шві або в околошовній зоні з'єднання лапи котла з котлом дозволяється заварювати, а тріщини у фасонній лапі, що кріпить казан щодо рами в поздовжньому напрямку, заварювати забороняється незалежно від довжини й розташування.
