- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
Система технічного обслуговування автозчепного пристрою в експлуатації в основному забезпечує надійну роботу цієї складальної одиниці в міжремонтний термін. Однак в експлуатації можливі випадки пошкоджень, підвищених зношень деталей, які в певних умовах можуть привести до ненормальної роботи автозчепного пристрою, у тому числі до саморозчеплення автозчепів [12].
Найбільше що часто зустрічається причиною цього явища стає недіючий запобіжник від саморозчеплення. Надійність дії запобіжника від саморозчеплень визначається розміром «а» вертикального зачеплення противагою верхнього плеча запобіжника в зчепленому стані (рис. 8.7)
Рис. 8.7. Механізм зчеплення автозчепів
Зношення шипа 7 для навішення замкоутримовача, стінок овального отвору 6 замкоутримовача, закругління опорної поверхні противаги замкоутримовача 4 иторца верхні плечі 5 пре-дохранителя знижують надійність дії механізму зчеплення проти саморозчеплення, тому що при цьому зменшується розмір вертикального зачеплення. Крім того, износы тягової поверхні великого зуба корпуса й лапи замкоутримовача викликають додатковий поворот замкоутримовача на розмір зношень і відповідне опускання противаги. На вертикальне зачеплення також впливає зношування малого зуба суміжного автозчепу, що у зчепленому стані перебуває в зеві й взаємодіє з лапою замкоутримовача.
Якщо розміри зазначених зношень допуска вище, то в сумі вони можуть викликати значне зниження противаги й тому вертикальне зачеплення «а» у розтягнутих автозчепів буде настільки мало, що його стане недостатньо для надійного упору верхнього плеча запобіжника, а отже, замка в нижнім положенні, і під впливом зовнішніх сил, що діють в умовах експлуатації, замок може піти усередину кишені корпуса, тобто відбудеться саморозчеплення.
Більшу роль для надійної дії автозчепу має зазор між торцями верхнього плеча запобіжника й противаги замкоутримовача «в», який визначає вільне переміщення замка при включеному запобіжнику. Цей зазор характеризує роботу механізму автозчепу при зчепленні.
Зношення торця верхнього плеча 5 (рис. мал. 8.7) запобіжника й торця противаги 4, отвору запобіжника 8 і шипа замка 9, а також деформації замкоутримовача й запобіжника приводять до збільшення зазору «в». Це може викликати випередження включення запобіжника, тобто в процесі зчеплення його торець упирається на противагу, тому що не встигає пройти над ним раніше, ніж той здійметься до рівня опорної поверхні полички. У такому випадку відбудеться вигин або злам верхнього плеча запобіжника або злам противаги замкоутримовача й, як наслідок, саморозчеплення в результаті часткової або повної втрати вертикального зачеплення.
Значні вигини верхнього плеча запобіжника 5, зношення його торця й стінок отвору можуть привести до зменшення розміру «б» перекриття полички 3 верхнім плечем 5 запобіжника. Цьому сприяють також зношення стінок овального отвору 2 у замку, стрижня 1 валика підйомника й стінок отвору для нього в корпусі. Недостатнє перекриття полички верхнім плечем запобіжника приводить до падіння його з полички. У процесі наступного зчеплення відбудеться злам полички верхнього плеча запобіжника або шипа замка, що також може викликати саморозчеплення автозчепу.
Недостатня відстань «г» від робочої поверхні лабети замкоутримовача у вільному положенні до торцевої поверхні замка також сприяє випередженню включення запобіжника, тому що при зчепленні автозчепів замкоутримовачі почнуть свій рух раніше, ніж замки й при ударі малого зуба по лапі з замкоутримовача противага може здійнятися вище полички й перекрити верхнє плече, що рухається по поличці в процесі зчеплення, запобіжника.
В експлуатації також зустрічаються випадки зношування шипа 7 (на конус) для навішення замкоутримовача. Тоді з замкоутримовач, спадаючи із шипа, притискається до замка, останній губить рухливість і замкоутримовач приймає положення, при якому противага 4 буде піднятий вище полички 3 для запобіжника. У процесі зчеплення відбудеться випередження включення запобіжника.
Однак надмірно збільшувати вертикальне зачеплення «а» противагою верхнього плеча запобіжника, наприклад нарощуванням противаги зверху, не можна, тому що він буде перешкоджати вільному проходу запобіжника при зчепленні автозчепів, що приведе до зламу деталей запобіжного пристрою.
Також не можна зменшувати зазор (до в=0) між торцями противаги й запобіжника, тому що запобіжник після зчеплення автозчепів може залишитися на противазі й не зіскочить на поличку, тобто буде перебувати у виключеному стані.
Надмірне збільшення відстані «г» від лапи замкоутримовача до торцевої поверхні замка приведе в зчепленому стані (при натисканні на лапу малим зубом суміжного автозчепу) до невеликого підйому противаги, тому вертикальне перекриття «а» буде недостатнім.
Значне розширення полички для створення великого перекриття викличе удари замка по ній при зчепленні автозчепів й, як наслідок, її злам або злам нижнього плеча запобіжника.
