8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
Характерні пошкодження тягового хомута представлені на рис. 8.6, а.
Тріщини 1 у вушках для болтів, що підтримують клин, утворяться через передачу клином вертикальних складових поздовжніх сил, переданих автозчепом при відхиленнях її хвостовика від свого центрального положення. Крім того, ці тріщини можуть утворюватися через недбале поводження до хомута, особливо, у процесі транспортування. Тріщини 2 у кутах сполучних планок, що не виходять на тягову смугу й тріщини 3 у сполучних планках, представляють не занадто більшу погрозу для зниження міцності хомута й тому дозволяється їхня заварка без яких-небудь обмежень, якщо вони не виходять на тягову смугу.
Зношення 4 поверхні стелі прорізу для проходження хвостовика автозчепи утворяться від взаємодії із хвостовиком, особливо, якщо хвостовик відхилений від горизонтального положення при проходженні нерівностей у вертикальній площині (горби сортувальних гірок, гірський профіль й ін.). Це зношування відновлюється без обмежень.
Рис. 8.6. Зношення й пошкодження на тяговому хомуті (а), ударній розетці (б) центруючій балочці (в)
Зношування задньої опорної поверхні 6 утвориться від взаємодії із задньою опорною поверхнею поглинаючого апарата й відновлюється без обмежень.
Тріщини 7 задньої опорної частини хомута утворяться також від взаємодії з поглинаючим апаратом. Тріщини 7, що не виходять на тягову смугу, дозволяється усувати, а якщо виходять на тягову смугу, то є дефектом непереборним (заварка таких тріщин не забезпечує необхідної міцності).
Зношення вироблених місць 8 на тягових смугах утворяться в результаті переміщень по підтримуючій планці. Ці зношення дозволяється усувати, якщо товщина тягової смуги в місці зношування не менш 20 мм, а ширина не менш 95 мм для тягових хомутів автозчепу СА-3, тріщини 5 на тягових смугах не відновлюються.
Зношення 9 перемички отвору для клина утворяться за рахунок зношування й зминання металу в цій зоні від взаємодії із клином. Ця перемичка відновлюється, якщо товщина зношеної перемички не менш 45 мм.
8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
Зношення ударної розетки представлені на мал. 8.6, б. Ударна розетка відливається зі сталей 15Л, 20Л, 20ГЛ, 20ФЛ, 20М1ФЛ.
Зношування 11 опорних місць для маятникових підвісок утвориться від взаємодії з верхньою головкою маятникової підвіски.
Зношення 13 поверхонь прорізу для проходу хвостовика автозчепи утворяться при переміщеннях хвостовика автозчепу при стиску на величину робочого ходу поглинаючих апаратів (70... 110 мм), а також при відхиленнях автозчепу від центрального положення в кривих ділянках колії.
Деформація (зминання) ударної частини розетки 12 походить від зіткнення з упором голови автозчепу при сприйнятті стискальних сил, що перевершують енергоємність поглинаючих апаратів.
Тріщини 10 утворяться від отвору під заклепку при безпосередньому ударі упору голови автозчепу по ударному виступу розетки, крім того, по цій же причині іноді утворяться тріщини в кутах прорізу для проходу хвостовика автозчепу, тому що кути є концентраторами напруг. Ці тріщини, якщо вони не виходять на привалочну поверхню розетки, дозволяється заварювати.
Зношення центруючої балочки представлені на рис. 8.6, в. Центруюючу балочку виготовляють зі сталей Ст. З, 20Л, 20ГЛ, 20М1ФЛ.
Зношування 14 крюкоподібних опор утворюється від взаємодії з опорними поверхнями нижньої головки маятникової підвіски.
Зношення 15 й 16 утворюються від взаємодії із хвостовиком автозчепу.
Зношування 17 утворюються від взаємодії з нижньою горизонтальною полицею прорізу для хвостовика розетки.
Ці зношення дозволяється наплавляти за умови, що зношування не перевищує 10 мм. При зношуванні опорної поверхні 16 у межах 5...10 мм дозволяється приварку однієї щільно пригнаної планки з попередньою механічною обробкою місця приварки.
Маятникові підвіски виготовляються зі сталей Ст.З, Ст.5 й 38ХС. Зношення опорної поверхні верхньої головки утворяться від взаємодії із гніздом 11 (див. рис. 8.6, б), а зношення нижньої головки утворяться від взаємодії із крюкоподібною опорою центруючої балочки 14 (див. рис. 8.6, в).
Крім того, у маятникових підвісках утворяться тріщини й обриви, частіше в головок, що відбувається на сортувальних гірках й особливо, якщо зчеплені два вагони з різною довжиною консольної частини рами, у результаті чого відбувається зависання вагонів і передача вертикальних навантажень на маятникові підвіски.
Підвіски із тріщинами не відновлюються, а зношення поверхонь головок дозволяється відновлювати за умови, що в зношеному місці її висота не менш 18 мм. При цьому наплавлений метал не повинен доходити до стрижня підвіски на 3...5 мм щоб уникнути підрізу.