- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
Характерні пошкодження тягового хомута представлені на рис. 8.6, а.
Тріщини 1 у вушках для болтів, що підтримують клин, утворяться через передачу клином вертикальних складових поздовжніх сил, переданих автозчепом при відхиленнях її хвостовика від свого центрального положення. Крім того, ці тріщини можуть утворюватися через недбале поводження до хомута, особливо, у процесі транспортування. Тріщини 2 у кутах сполучних планок, що не виходять на тягову смугу й тріщини 3 у сполучних планках, представляють не занадто більшу погрозу для зниження міцності хомута й тому дозволяється їхня заварка без яких-небудь обмежень, якщо вони не виходять на тягову смугу.
Зношення 4 поверхні стелі прорізу для проходження хвостовика автозчепи утворяться від взаємодії із хвостовиком, особливо, якщо хвостовик відхилений від горизонтального положення при проходженні нерівностей у вертикальній площині (горби сортувальних гірок, гірський профіль й ін.). Це зношування відновлюється без обмежень.
Рис. 8.6. Зношення й пошкодження на тяговому хомуті (а), ударній розетці (б) центруючій балочці (в)
Зношування задньої опорної поверхні 6 утвориться від взаємодії із задньою опорною поверхнею поглинаючого апарата й відновлюється без обмежень.
Тріщини 7 задньої опорної частини хомута утворяться також від взаємодії з поглинаючим апаратом. Тріщини 7, що не виходять на тягову смугу, дозволяється усувати, а якщо виходять на тягову смугу, то є дефектом непереборним (заварка таких тріщин не забезпечує необхідної міцності).
Зношення вироблених місць 8 на тягових смугах утворяться в результаті переміщень по підтримуючій планці. Ці зношення дозволяється усувати, якщо товщина тягової смуги в місці зношування не менш 20 мм, а ширина не менш 95 мм для тягових хомутів автозчепу СА-3, тріщини 5 на тягових смугах не відновлюються.
Зношення 9 перемички отвору для клина утворяться за рахунок зношування й зминання металу в цій зоні від взаємодії із клином. Ця перемичка відновлюється, якщо товщина зношеної перемички не менш 45 мм.
8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
Зношення ударної розетки представлені на мал. 8.6, б. Ударна розетка відливається зі сталей 15Л, 20Л, 20ГЛ, 20ФЛ, 20М1ФЛ.
Зношування 11 опорних місць для маятникових підвісок утвориться від взаємодії з верхньою головкою маятникової підвіски.
Зношення 13 поверхонь прорізу для проходу хвостовика автозчепи утворяться при переміщеннях хвостовика автозчепу при стиску на величину робочого ходу поглинаючих апаратів (70... 110 мм), а також при відхиленнях автозчепу від центрального положення в кривих ділянках колії.
Деформація (зминання) ударної частини розетки 12 походить від зіткнення з упором голови автозчепу при сприйнятті стискальних сил, що перевершують енергоємність поглинаючих апаратів.
Тріщини 10 утворяться від отвору під заклепку при безпосередньому ударі упору голови автозчепу по ударному виступу розетки, крім того, по цій же причині іноді утворяться тріщини в кутах прорізу для проходу хвостовика автозчепу, тому що кути є концентраторами напруг. Ці тріщини, якщо вони не виходять на привалочну поверхню розетки, дозволяється заварювати.
Зношення центруючої балочки представлені на рис. 8.6, в. Центруюючу балочку виготовляють зі сталей Ст. З, 20Л, 20ГЛ, 20М1ФЛ.
Зношування 14 крюкоподібних опор утворюється від взаємодії з опорними поверхнями нижньої головки маятникової підвіски.
Зношення 15 й 16 утворюються від взаємодії із хвостовиком автозчепу.
Зношування 17 утворюються від взаємодії з нижньою горизонтальною полицею прорізу для хвостовика розетки.
Ці зношення дозволяється наплавляти за умови, що зношування не перевищує 10 мм. При зношуванні опорної поверхні 16 у межах 5...10 мм дозволяється приварку однієї щільно пригнаної планки з попередньою механічною обробкою місця приварки.
Маятникові підвіски виготовляються зі сталей Ст.З, Ст.5 й 38ХС. Зношення опорної поверхні верхньої головки утворяться від взаємодії із гніздом 11 (див. рис. 8.6, б), а зношення нижньої головки утворяться від взаємодії із крюкоподібною опорою центруючої балочки 14 (див. рис. 8.6, в).
Крім того, у маятникових підвісках утворяться тріщини й обриви, частіше в головок, що відбувається на сортувальних гірках й особливо, якщо зчеплені два вагони з різною довжиною консольної частини рами, у результаті чого відбувається зависання вагонів і передача вертикальних навантажень на маятникові підвіски.
Підвіски із тріщинами не відновлюються, а зношення поверхонь головок дозволяється відновлювати за умови, що в зношеному місці її висота не менш 18 мм. При цьому наплавлений метал не повинен доходити до стрижня підвіски на 3...5 мм щоб уникнути підрізу.
