- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
7.2. Несправності й ремонт ресор
У процесі експлуатації в ресорах утвориться цілий ряд дефектів, представлених на рис. 7.2. Зсуви листів 1 і хомутів 3 утворяться при дії горизонтальних сил, особливо при недостатнім обтисненні хомута. Ці зсуви допускаються до 3 мм для нових ресор і до 4 мм для ресор колишніх в експлуатації.
Тріщини й злам листів 2 є дефектами усталостного походження, і листи не підлягають ремонту.
Зазори між листами 4 погіршують тертя між листами й, таким чином, знижують ефект гасіння коливань. Осідання ресор є наслідком втрати пружних властивостей стали, яку можна усунути при ремонті.
Іноді зустрічається вироблення листів або їхнє корозійне зношування по товщині. Вироблення листів утвориться при взаємному терті листів при відсутності або недоліку змащення між ними, або при влученні в зазор твердих часток. Допускаються ці два види зношень до 10 % альбомних розмірів, а при більших значеннях листи вибраковуються.
Рис. 7.2. Пошкодження ресор
Крім того, зустрічаються тріщини, забоїни м витерті місця на поверхнях хомута. Особливу групу дефектів становлять тріщини, злами наконечників й зношеннях в упорах 5.
Ремонт ресор виробляється залежно від їхнього технічного стану. Ресори, зняті при розбиранні візків, спочатку проходять попередній огляд, щоб по зовнішніх ознаках - по особливостях корозії, зсувам листів і хомутів й інших ознак зробити попередній висновок про їхній технічний стан.
Після ресори подаються в мийну машину для очищення, після чого їх повторно оглядають, вимірюють і сортують на придатні й негідні для подальшої експлуатації.
Придатні по зовнішніх ознаках ресори надходять на прес для випробувань, за результатами якого на випробування, що витримали, ресори ставлять клеймо підприємства.
Після цього спеціальними пристроями тертьові поверхні листів змазують графітним мастилом.
Дефектні ресори залежно від пошкоджень сортують по видах ремонту на ресори, що вимагають часткового розбирання або повного розбирання.
Ремонт ресор із частковим розбиранням виробляється, коли несправні наконечники, є дефекти хомутів або зсуви листів. Ці несправності усуваються заміною хомутів і наконечників. При цьому ремонті необхідно всі листи зберегти на своєму місці, тому що вони в процесі попередньої взаємодії приробили друг до друга й повинні добре гасити вертикальні коливання.
Після заміни негідних деталей тертьові поверхні листів змазують змащенням і ресори відправляють на випробування й приймання.
Ремонт ресор з повним розбиранням починається з їхнього розбирання під пресом, де зрізують заклепки наконечників, а потім під пресом для зняття хомутів. Після випресування шпильки ресору розбирають, листи оглядають, виявляють їхні дефекти. Замість забракованих листів підбирають нові листи або придатні, що були в роботі листи з інших ресор.
Просівші листи піддають виправленню й загартуванню в гибозакалочной машині при температурі 880...920 °С. Як гартівне середовище застосовують трансформаторне або веретенне масло з температурою 60 °С. Дозволяються корінні листи гартувати у воді, підігрітої до 30...40 °З.
Після загартування всі ресорні листи піддаються відпустці при температурі 440...480 °С с мінімальним розривом у часі, щоб уникнути утворення гартівних тріщин. Тривалість витримки листів у печі повинна бути в межах 40...50 хвилин і наступним охолодженням на повітрі.
Після термообробки листи піддаються зовнішньому огляду, а листи, загартовані у воді, піддаються магнітно-порошкової дефектоскопії.
Якість проведеної термообробки листів перевіряють визначенням твердості, що повинна бути в межах НВ 363...432. Ця перевірка виробляється по опуклій стороні листа, волокна які працюють на стиск.
Комплектування ресор повинне вироблятися з дотриманням умови збереження, по можливості, взаємного розташування листів до розбирання.
Підібрані листи змазують графітним мастилом, збирають на шпильку й після обтиснення листів розклепують кінці шпильки й насаживають хомут, нагрітий до температури 900...1150 °С. Хомут піддають обтисненню у двох напрямках на спеціальному пресі, забезпечуючи цим щільне прилягання листів друг до друга й хомута до листів.
Всі відремонтовані ресори повинні бути перевірені на відповідність альбомним розмірам і піддані випробуванням на пресі на відсутність залишкової деформації під пробним навантаженням, а також на відповідність фактичного прогину ресори розрахунковому під робочим статичним навантаженням.
На кожній визнаній придатній ресорі, на бічній поверхні хомута однієї із крайніх секцій верхнього й нижнього напівкомплекту ставлять клейма підприємства, після чого ресори офарблюють емаллю.
Для забезпечення нормальної експлуатації вагонів при складанні візків виробляється підбор і регулювання елементів ресорного підвішування.
У пасажирських вагонів жорсткість ресорного комплекту порівняно невелика, тому підбор пружин і ресор у комплект й установку їх у візках роблять залежно від маси тари й брутто вагона й розподілу маси по довжині вагона.
По висоті надбуксові пружини однієї букси не повинні відрізнятися більш ніж на 2 мм. Різниця висот пружин центрального підвішування візків КВЗ-ЦНИИ допускається не більше 4 мм.
Пружини центрального підвішування візків КВЗ-ЦНИИ розділяються по висоті на три групи: перша - 506...502 мм; друга - 501...497 мм; третя - 496...491 мм. У візок котлового кінця вагона ставлять пружини першої й другої групи, у візок не котлового кінця - другої й третьої групи.
Висота зовнішніх і внутрішніх пружин ресорного комплекту візків 18-100 у вільному стані повинна бути 249-2+7 мм, а різниця висот пружин в одному комплекті допускається до 3 мм.
