7.2. Несправності й ремонт ресор

У процесі експлуатації в ресорах утвориться цілий ряд дефектів, представлених на рис. 7.2. Зсуви листів 1 і хомутів 3 утворяться при дії горизонтальних сил, особливо при недостатнім обтисненні хомута. Ці зсуви допускаються до 3 мм для нових ресор і до 4 мм для ресор колишніх в експлуатації.

Тріщини й злам листів 2 є дефектами усталостного походження, і листи не підлягають ремонту.

Зазори між листами 4 погіршують тертя між листами й, таким чином, знижують ефект гасіння коливань. Осідання ресор є наслідком втрати пружних властивостей стали, яку можна усунути при ремонті.

Іноді зустрічається вироблення листів або їхнє корозійне зношування по товщині. Вироблення листів утвориться при взаємному терті листів при відсутності або недоліку змащення між ними, або при влученні в зазор твердих часток. Допускаються ці два види зношень до 10 % альбомних розмірів, а при більших значеннях листи вибраковуються.

Рис. 7.2. Пошкодження ресор

Крім того, зустрічаються тріщини, забоїни м витерті місця на поверхнях хомута. Особливу групу дефектів становлять тріщини, злами наконечників й зношеннях в упорах 5.

Ремонт ресор виробляється залежно від їхнього технічного стану. Ресори, зняті при розбиранні візків, спочатку проходять попередній огляд, щоб по зовнішніх ознаках - по особливостях корозії, зсувам листів і хомутів й інших ознак зробити попередній висновок про їхній технічний стан.

Після ресори подаються в мийну машину для очищення, після чого їх повторно оглядають, вимірюють і сортують на придатні й негідні для подальшої експлуатації.

Придатні по зовнішніх ознаках ресори надходять на прес для випробувань, за результатами якого на випробування, що витримали, ресори ставлять клеймо підприємства.

Після цього спеціальними пристроями тертьові поверхні листів змазують графітним мастилом.

Дефектні ресори залежно від пошкоджень сортують по видах ремонту на ресори, що вимагають часткового розбирання або повного розбирання.

Ремонт ресор із частковим розбиранням виробляється, коли несправні наконечники, є дефекти хомутів або зсуви листів. Ці несправності усуваються заміною хомутів і наконечників. При цьому ремонті необхідно всі листи зберегти на своєму місці, тому що вони в процесі попередньої взаємодії приробили друг до друга й повинні добре гасити вертикальні коливання.

Після заміни негідних деталей тертьові поверхні листів змазують змащенням і ресори відправляють на випробування й приймання.

Ремонт ресор з повним розбиранням починається з їхнього розбирання під пресом, де зрізують заклепки наконечників, а потім під пресом для зняття хомутів. Після випресування шпильки ресору розбирають, листи оглядають, виявляють їхні дефекти. Замість забракованих листів підбирають нові листи або придатні, що були в роботі листи з інших ресор.

Просівші листи піддають виправленню й загартуванню в гибозакалочной машині при температурі 880...920 °С. Як гартівне середовище застосовують трансформаторне або веретенне масло з температурою 60 °С. Дозволяються корінні листи гартувати у воді, підігрітої до 30...40 °З.

Після загартування всі ресорні листи піддаються відпустці при температурі 440...480 °С с мінімальним розривом у часі, щоб уникнути утворення гартівних тріщин. Тривалість витримки листів у печі повинна бути в межах 40...50 хвилин і наступним охолодженням на повітрі.

Після термообробки листи піддаються зовнішньому огляду, а листи, загартовані у воді, піддаються магнітно-порошкової дефектоскопії.

Якість проведеної термообробки листів перевіряють визначенням твердості, що повинна бути в межах НВ 363...432. Ця перевірка виробляється по опуклій стороні листа, волокна які працюють на стиск.

Комплектування ресор повинне вироблятися з дотриманням умови збереження, по можливості, взаємного розташування листів до розбирання.

Підібрані листи змазують графітним мастилом, збирають на шпильку й після обтиснення листів розклепують кінці шпильки й насаживають хомут, нагрітий до температури 900...1150 °С. Хомут піддають обтисненню у двох напрямках на спеціальному пресі, забезпечуючи цим щільне прилягання листів друг до друга й хомута до листів.

Всі відремонтовані ресори повинні бути перевірені на відповідність альбомним розмірам і піддані випробуванням на пресі на відсутність залишкової деформації під пробним навантаженням, а також на відповідність фактичного прогину ресори розрахунковому під робочим статичним навантаженням.

На кожній визнаній придатній ресорі, на бічній поверхні хомута однієї із крайніх секцій верхнього й нижнього напівкомплекту ставлять клейма підприємства, після чого ресори офарблюють емаллю.

Для забезпечення нормальної експлуатації вагонів при складанні візків виробляється підбор і регулювання елементів ресорного підвішування.

У пасажирських вагонів жорсткість ресорного комплекту порівняно невелика, тому підбор пружин і ресор у комплект й установку їх у візках роблять залежно від маси тари й брутто вагона й розподілу маси по довжині вагона.

По висоті надбуксові пружини однієї букси не повинні відрізнятися більш ніж на 2 мм. Різниця висот пружин центрального підвішування візків КВЗ-ЦНИИ допускається не більше 4 мм.

Пружини центрального підвішування візків КВЗ-ЦНИИ розділяються по висоті на три групи: перша - 506...502 мм; друга - 501...497 мм; третя - 496...491 мм. У візок котлового кінця вагона ставлять пружини першої й другої групи, у візок не котлового кінця - другої й третьої групи.

Висота зовнішніх і внутрішніх пружин ресорного комплекту візків 18-100 у вільному стані повинна бути 249_-2⁺⁷ мм, а різниця висот пружин в одному комплекті допускається до 3 мм.