- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
Несправності поздовжніх повідців
З метою зменшення зсуву кузова вагона в горизонтальній площині надресорна балка за допомогою поздовжніх шарнірно-тягових повідців з'єднана з поздовжньою балкою рами візка.
Для цього при зборі повідців необхідно забезпечити розрахункове затягування гумових пакетів шляхом стиску кожного з них на величину 2...3 мм, що відповідає 1/2-3/4 обороту гайки. Ця величина затягування гумових пакетів відіграє істотну роль у забезпеченні підвищених динамічних якостей візка.
При незатягнутих або недостатньо затягнутих гумових пакетах повідців поворот надресорної балки відстає від повороту візка, безперервність фрикційного зв'язку між візком і кузовом порушується, з'являється можливість вільного непогашеного виляння візків, що погіршує ходові якості вагона.
Обстеження технічного стану візків показало, що в значної частини вагонів гумові пакети не мають необхідного затягування і є різний по величині люфт у шарнірах повідців.
Цей люфт може утворитися також у результаті старіння й осідання гумових пакетів. Гумові деталі пакетів після 1-2 років експлуатації мають залишкову деформацію від 2 до 3,5 мм.
У деяких випадках при незначному строку служби спостерігається розтріскування й розшарування гуми, що свідчить про низьку її якість. Крім того, в експлуатації під дією горизонтальних сил у тязі повідкового пристрою (рис. 6.17) виготовленої зі сталі Ст. З ГОСТ380-71, утворюються зношення, забоїни на цапфах тяги 1 і тріщини 2 по зварних швах. Усуваються ці дефекти відповідно до інструкції.
Рис. 6.17. Несправності тяги повідця
Несправності надресорної балки
Надресорна балка візка виготовлена у вигляді коробчатої конструкції з листового прокату. Основними дефектами балки є тріщини по зварних швах приварки нижнього горизонтального листа до вертикального, у кінцевих частинах й у зоні приварки похилої частини верхнього горизонтального листа до вертикального. Ці тріщини утворяться під дією навантажень, переданих на балку, а також через наявність концентрації напруг у зварних швах й околошовної зони. Іноді ці тріщини супроводжуються деформаціями кронштейна для кріплення гасника коливань і тріщинами по зварному шві приварки кронштейна до надресорної балки. Ці деформації й тріщини з'являються у випадку ненормальної роботи гідравлічного гасника коливань: при заклинюванні, витоку змащення й інших дефектів. У цих випадках вертикальні прискорення, передані від колії на візок, без в’язкостного гасіння коливань, жорстко передаються на кронштейн, приводячи до перерахованих руйнувань.
Іншою групою дефектів надресорних балок є несправності опорних ковзунів. Візок КВЗ-ЦНИИ на відміну від інших візків сприймає вертикальне навантаження від кузова безпосередньо на ковзуни, а не на підп'ятник. У даній конструкції передбачений конструктивний зазор між п’ятником і підп'ятником, рівний 16 мм.
У цьому випадку опорні ковзуни виконують дві функції: передають вертикальне навантаження від кузова на візок, а також завдяки наявності сил тертя між верхніми й нижніми ковзунами протидіють повороту візка при її звивистому русі (вілянні) і при вписуванні в криві.
Верхній ковзун, розташований на шкворневій балці рами вагона, виготовляється з легованої сталі марки 40Х, термічно обробленої до твердості 45 HRC.
Нижній ковзун (вкладиш), розташований на надресорній балці візка, виготовляється із сірого чавуну марки СЧ-21-40, що має твердість 170...240 НВ. На верхній площині вкладиша робляться два кільцеві виточення глибиною 10 мм, у які заставляється противозадирне змащення.
У процесі експлуатації стан опорних поверхонь ковзунів погіршується, зменшується наявність змащення, у змащення попадають тверді частки. Все це приведе до підвищеного тертя й до появі задиров. Тому при планових ремонтах ковзуни повинні бути ретельно очищені, оглянуті й, якщо виявлені задири, зняті з вагона для механічної обработки-строжки й фрезерувані з наступним шліфуванням. Високі вимоги до ковзунів поясняються необхідністю стабілізувати силу тертя: при недостатній силі тертя не може відбуватися гасіння виляння візка, при завищеній силі тертя створюються умови для збільшення зношування гребенів коліс через підвищений опір повороту візка в кривих ділянках колії.
Перед подкаткою візків під вагон на поверхні ковзунів й у кільцеві виточення заставляється противозадирне змащення.
