- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
Несправності деталей надбуксового підвішування
Надбуксове підвішування значною мірою визначає динамічні якості вагона. Необхідна ефективність роботи надбуксового підвішування залежить від технічного стану складальних одиниць, що входять у його состав, і особливо елементів фрикційного гасителя коливань.
Зношення шпинтонів
Шпинтони призначені для обмеження переміщень букс у горизонтальній площині й не дозволяють їм, а отже, і колісним парам роз'єднуватися з рамою візка при сході вагона з рейки.
Шпинтони виготовляються виливком зі сталі 25Л. У процесі експлуатації зношування шпинтона по циліндричній поверхні 1 (рис. 6.10) відбувається в результаті вертикальних переміщень фрикційної втулки, які виникають при ослабленні затягування гайки. При цьому одночасно утвориться зминання й зношування заплічок 4 шпинтона при зіткненні з верхньою кромкою фрикційної втулки.
Ослаблення затягування гайки відбувається в результаті недостатнього затягування гайки при ремонті візка, при зношуванні, зминанні різьблення 2 під дією вертикальних сил при переміщенні фрикційних клинів і втулки, а також через корозію різьблення.
Дозволяється наплавлення зношеної циліндричної поверхні 1 шпинтона при зношуванні для візка КВЗ-ЦНИИ більше 2 мм при капітальному ремонті за умови, що рівномірне зношування не перевищує 10 мм по діаметрі, а при однобічному - не більше 5 мм на сторону.
Перед наплавленням циліндричної частини шпинтон нагрівають до t=З00...350 °С.
Попереднє нагрівання здійснюють із метою поліпшення зчеплення наносимого шару металу з основним і щоб зменшити вплив залишкових термічних напруг, що виникають при наплавочних роботах.
При цих зварювальних роботах застосовують електроди типів Э-42, Э-42А, Э-46, ОЗН-350, порошковий дріт ПП-ТН350, тобто присадочні матеріали з підвищеними механічними властивостями. Відновлення різьбової частини шпинтона 2 проводиться після попереднього видалення зношеного різьблення на токарному верстаті.
Наплавлення цієї поверхні доцільно робити аналогічно наплавленню циліндричної частини шпинтона.
Відновлення різьблення по наплавленій поверхні виробляється на токарних верстатах. Однак такий спосіб не забезпечує необхідної міцності витків різьблення й тому доцільно після виточення різьблення піддавати її зміцненню накаткою роликами. Відновлення зношених жолобників 4 до альбомних розмірів дозволено за умови, що величина зношування не зменшує більш ніж на 30 % переріз основного металу.
Рис. 6.10. Зношення шпинтонів
Іноді в експлуатації зустрічаються шпинтони із тріщинами по циліндричній частині й у підошві шпинтона, що йдуть від отвору під болт 3.
Шпинтони із тріщинами й зламами циліндричної частини не підлягають ремонту. Заварка тріщин у підошві дозволена за умови попереднього місцевого підігріву до t=250...300 °С и повільного охолодження після заварки.
Зношення фрикційних втулок
Фрикційні втулки шпинтонів виготовлені зі сталі Ст.45, загартованої до твердості 45 HRC.
Втулка одягається на хвостовик шпинтона й нерухомо закріплюється на ньому: одним кінцем втулка впирається в жолобник шпинтона, з іншого боку кріплення здійснюється корончатою гайкою, натискання від якої передається через тарілчасту пружину. Ця пружина повинна постійно забезпечувати натискання на втулку, компенсуючи зношування її торців і заплічка шпинтона.
У процесі коливань вагона й рами візка на надбуксових пружинах відбувається переміщення фрикційних сухарів і виникнення більших сил тертя між втулкою й сухарями. У результаті такої роботи сил тертя з'являються зношення зовнішньої циліндричної поверхні 1 (рис. 6.11) і зношування внутрішніх поверхонь заплічок 2.
Рис. 6.11. Зношення фрикційної втулки
Поверхні втулки зношуються нерівномірно як уздовж утворюючої, так і по окружності. Нерівномірність зношування по глибині може досягати 2-3 мм. Це поясняється різною величиною зусилля, з якої окремі сухарі притискаються до втулки й переміщаються уздовж втулки. Величина цього зусилля залежить від «повноти» сухарів і стану похилих поверхонь сухарів і кілець. Поверхня втулки зношується так, що зверху й знизу (див. рис. 6.11) утворюються бурти різної конфігурації залежно від глибини зношування.
Ступені що утворилися при зношуванні втулки, шкідливо впливають на роботу надбуксового гасника, викликаючи удари сухарів об сходи втулки при проходженні його верхнього й нижнього положення. Втулки зі зношуванням більше 1 мм на сторону або 2 мм по діаметрі повинні піддаватися відновленню. Наплавлення може вироблятися, якщо зношування по зовнішньому діаметрі становить не більше 30 % від товщини стінки втулки. При більшому зношуванні втулки не підлягають ремонту.
Для підвищення зносостійкості й довговічності наплавлення втулок доцільно робити порошковим дротом марки ПП-ТН350 або електродами ОЗН-400. Втулки, наплавлені цими електродами, не вимагають термообробки, тому що твердість і зносостійкість їх не уступає термічно обробленими (45HRC).
Виміри твердості, а також зовнішнього діаметра втулки потрібно робити по робочій поверхні на відстані 100... 150 мм від її нижньої кромки.
