- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
Пасажирські вагони експлуатуються в різних кліматичних умовах, при різному технічному стані колії, при підвищених швидкостях руху.
Все це істотно відбивається на силовому впливі на візки і, відповідно, на характері й інтенсивності пошкоджуваності всіх складальних одиниць візків КВЗ-ЦНИИ.
Несправності рам візків
Основні несправності рам візків представлені на рис. 6.8:
Рис. 6.8. Несправності рам візків КВЗ-ЦНИИ
• порушення зварних швів й утворення тріщин у поздовжніх 1, кінцевих 4 і поперечних балках 2;
корозійні пошкодження елементів рами;
прогини поздовжніх гальмових балок 3;
тріщини по зварних швах приварки кронштейнів підвіски важільної передачі б і кронштейнів для кріплення гасників коливань 9;
зношення бічних 7 і торцевих 8 вертикальних ковзунів.
Порушення зварних швів й утворення тріщин по них можливо в різних зонах рами візка, однак частіше зустрічаються в центральній частині візка.
Ці тріщини є наслідком недостатньої усталостної міцності металу зварних швів й околошовної зони під дією вібраційного навантаження.
У цей час із метою усунення цих дефектів рекомендується застосовувати при виготовленні рам суцільне зміцнення зварних швів.
Ця операція може здійснюватися механічною обробкою зварних швів шліфувальним колом або фрезою для зняття поверхневих дефектів зварного шва й додання швам плавного обрису на границі переходу від металу шва до основного металу.
Інший метод зміцнення розроблений в інституті електрозварювання ім. Е.О. Патона й полягає в тім, що плавний перехід від шва до основного металу створюється оплавленням границь шва електричною дугою вольфрамовим електродом, що не плавиться, у середовищі аргону. У процесі оплавлення усуваються прикордонні дефекти зварного шва типу підрізу.
Підвищення усталостної міцності здійснюється за рахунок спільного ефекту, створюваного зниженням концентрації напруг, зменшенням кількості неметалічних включень і залишкового водню в околошовної зоні.
Крім того, доцільно робити поверхневий наклеп зварних швів спеціальними зміцнювателями або обкатуванням роликами. Підвищення усталостної міцності досягається за рахунок створення в поверхневих шарах залишкових напруг стиску, що досягають границі текучості металу.
Тріщини в поздовжніх і поперечних балках усуваються відповідно до Інструкції [18].
Ділянки рам, уражені корозією, дозволяється відновлювати наплавленням за умови, що товщина металу в зоні не менш 50 % альбомної величини.
В експлуатації зустрічаються прогини гальмових балок. При капітальному ремонті не допускаються прогини балок більше 10 мм і пропелерність більше 6 мм. При наявності деформацій вище зазначених величин вони усуваються виправленням.
При усуненні прогинів і пропелерности рами необхідно забезпечити, щоб її поверхня й опори, на які встановлюються шпинтони 5 (див. рис. 6.8), були в одній площині. Для цього їх необхідно вирівняти. Кращим способом вирівнювання площини опор рами є фрезерування цих поверхонь із одного установа на повздошно-фрезерному верстаті. При відсутності такого верстата вирівнювання виробляється шляхом підбора пластин по товщині й зачищенню, що вимагає більших трудових витрат і часу.
Після вирівнювання опорних площин рама повинна перевірятися на стенді, що являє собою стіл з вісьма площадками (по числу опор шпинтонів). Рама накладається на стенд своїми опорними площинами. Бажано, щоб всі опори рами щільно прилягали до опорних площадок стенда. Допускаються рівномірне неприлягання однієї або більше опор рами до опор стенда по всій площині на величину, що не перевищує при капітальному ремонті 6 мм, а для рами, що виготовляє знову, не більше 2 мм.
Після перевірки опорних поверхонь виробляється установка шпинтонів й їхнє закріплення, після чого рама ще раз піддається перевірці. При цьому перевіряються наступні параметри, представлені на рис. 6.9:
• перпендикулярність шпинтонів до привалочних поверхонь рами. Перевірка виробляється вугольникам 3 (рис. 6.9, а). Відхилення допускається не більше 1 мм;
• центри чотирьох шпинтонів однієї сторони візка перебувають на одній лінії (рис. 6.9, б). Перевірка робиться додатком лінійки 5 до обробленої поверхні шпинтона. Зазор між лінійкою й шпинтоном допускається не більше 2 мм;
• коливання у висоті шпинтонів не перевищують 2 мм. Перевірка проводиться лінійкою, як показано на рис. 6.9, в;
Рис. 6.9. Перевірка правильності складання рами:
1 — рама візка; 2 — шпинтон; 3 — вугольник; 4 — осьова лінія установки шпинтонів; 5 — лінійка; 6 — площина циліндричної частини шпинтона; 7 — трубки, що надягають на шейки шпинтонов і які служать опорами для центруючих планок; 8 - центруючі планки; 9 - штихмас
поздовжня база візка (рис. 6.9, г). Різниця в розмірах двох вимірів по обидва боки візка не повинна бути більше 2 мм;
поперечна база візка (рис. 6.9, д);
діагоналі візка (рис. 6.9, е). Різниця по діагоналі не повинна перевищувати 5 мм.
Всі перевірки виробляються за допомогою центруючих планок і штихмаса.
Крім зазначених перевірок виробляються також виміри відстаней:
між ковзунами середніх поперечних балок;
між ковзунами поздовжніх балок;
між кронштейнами підвіски гальмових башмаків;
між кронштейнами важільної передачі.
Для нормальної роботи візка важливе дотримання зазорів між бічними ковзунами рами 7 (див. рис. 6.8), торцевими вертикальними ковзунами 8 і ковзунами надресорної балки. Зазори в бічних ковзунах візка КВЗ-ЦНИИ повинні бути в межах (сумарно по обидва боки надресорної балки) 3...5 мм, а в торцевих ковзунах 85 мм.
Вкладиші ковзунів, що мають зношування більше 2 мм, ремонтують наплавленням або заміняють новими. Накладки ковзунів виготовляються зі Ст.45 з наступною термічною обробкою до твердості 30...40 HRC.
