1.3.3. Класифікація технологічних процесів
Технологічні процеси будь-якого виду робіт можуть розрізнятися ступенем деталізації (подробиці) опису їх у технологічних документах і способом організації виконання.
По деталізації опису розрізняють маршрутні, операційні й маршрутно-операційні технологічні процеси. При розробці технологічних процесів кожної з них повинен бути розкритий як мінімум по технологічних операціях. Якщо подальша деталізація техпроцеса не передбачається, то його називають маршрутним. Якщо ж кожну технологічну операцію розкривають ще й по переходах, то такий технологічний процес називають операційним. У маршрутно-операційних технологічних процесах тільки частина найбільш складних операцій розкривають по переходах.
По способах організації розрізняють одиничні, типові й групові технологічні процеси.
Одиничний технологічний процес — це техпроцес виготовлення або ремонту виробу одного найменування, виконання й типорозміру (технологічний процес складання й зварювання рами 4-ного піввагона, технологічний процес ремонту корпуса автозчепу СА-3 й ін.).
Типовий технологічний процес — це техпроцес виготовлення або ремонту групи виробів, що володіють загальними конструктивними й технологічними ознаками.
Групові технологічні процеси розробляють для сукупності виробів, що володіють різними конструктивними, але загальними технологічними ознаками.
Типізація технологічних процесів дозволяє:
узагальнити й привести в систему різноманіття технологічних процесів на заводі й звести їхній обсяг до обмеженого числа;
проектувати оптимальні процеси для різних умов виробництва;
максимально використати уніфіковане оснащення;
більш широко застосовувати засоби механізації й автоматизації процесів обробки;
різко скоротити строки й вартість підготовки виробництва нових виробів.
Типізація технологічних процесів базується на класифікації об'єктів виробництва, що полягає в поділі об'єктів виробництва за ознаками, що втримується в конструкторській документації, на окремі для них розробляють загальні технологічні процеси. Найпоширенішийо поділ деталей на наступні групи: вали (а також осі, штоки, пальці, штирі й т.п.), втулки (а також вкладиші, гільзи й т.п.), диски (а також кільця, маховики, шківи, фланці й т.п.), ексцентричні деталі (колінчаті вали, ексцентрики й т.п.), важелі (а також шатуни, тяги, серги й т.п.), плоскі деталі (плити, рами, столи, станини, планки й т.п.), зубчасті колеса, ходові гвинти й черв'яки, стояка.
На мал. 1.3 показані групи деталей із загальними конструктивними й технологічними ознаками, для яких можуть бути розроблені типові процеси їхньої обробки.
Груповий процес обробки деталей полягає в тім, що обробка групи деталей здійснюється з одного настроювання встаткування, пристроїв й інструментів. Для цього деталі групують згідно елементам з обліком їхніх геометричних форм і спільності оброблюваних елементів. Серед деталей кожної групи вибирають найбільш характерним, утвореним сполученням окремих поверхонь, у тім або іншому ступені характерних для інших деталей даної групи.
Рис.1.3. Групи деталей для обробки по типових технологічних процесах:
а — вали; б — втулки; в — диски
Таку деталь називають комплексною. Розробивши для комплексної деталі технологічний процес і виконавши групове настроювання верстата й технологічного оснащення, обробляють всі поверхні деталей цієї групи з одного настроювання або з її незначними підналагодженнями. Деталі, оброблювані по груповому процесі на револьверному верстаті, наведені на мал. 1.4.
Рис. 1.4. Деталі, оброблювані по груповому процесі на револьверному верстаті:
а — комплексна деталь; бів — групи деталей, що складаються з окремих елементів комплексної деталі; 1—8 — основні елементи
Групові налагодження розширюють можливості використання високопродуктивних технологічних методів у серійному виробництві й значно скорочують або виключають час на переналагодження.