- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
Колісні пари є одним з основних елементів ходових частин, від технічного стану яких істотно залежить надійність роботи вагона в цілому. При русі колісної пари по рейковій колії на неї діє комплекс статичних і динамічних вертикальних і горизонтальних сил. Крім того, вісь колісної пари випробовує додаткові напруги стиску в зонах напресування маточин коліс на осі й ряд інших експлуатаційних факторів. Сполучення комплексу цих факторів сприяє виникненню в елементах колісних пар ряду несправностей. Несправності осей колісних пар підрозділяють у загальному виді на зношення, тріщини, злами.
У середній частині осі в умовах експлуатації утвориться ряд несправностей, розташування яких представлене на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Несправності середньої частини осі
Найнебезпечнішими дефектами є поперечні тріщини 1. Виконаний аналіз великої кількості осей зі зламами в середній частині показав, що переважна більшість тріщин має втомлений характер викликаний багаторазовим повторенням циклічних навантажень, посилених додатковим впливом завантаження вагонів понад установлені норми, нерівномірним розподілом вантажу по кузові, утомою металу, наявністю концентраторів напруг, а також дефектами поверхонь кочення коліс (повзун, вищербина й т.д.), що викликають додаткові динамічні навантаження. При виявленні поперечних тріщин в осі незалежно від інших параметрів колісна пара підлягає розформуванню.
Поздовжні тріщини 2 утворяться внаслідок наявності в поверхневих шарах металу дефектів технологічного походження у вигляді неметалічних включень, заходів, полон, забоїн. Осі колісних пар з поздовжньою тріщиною довжиною більше 25 мм заміняються справними. Бракування похилих тріщин 3 залежить від кута нахилу а до утворюючої осі. При куті нахилу 30° і менш, тріщина ставиться до поздовжніх, а при куті а більше 30° — до поперечного.
Тріщини можна виявити за допомогою ультразвукової або магнітної дефектоскопії, або візуально (в умовах ПТО) по ряду зовнішніх ознак. Практикою встановлено, що плівка фарби в зоні розташування тріщини щільно не прилягає до осі, а в деяких випадках здувається у вигляді міхура або відшаровується. Більше глибокі тріщини можуть бути виявлені влітку по скупченню пилу, а взимку по наявності інею. Поясняється це тим, що в тріщині концентрується волога, до якої влітку прилипає пил, а взимку волога перетворюється в іній.
Кільцеві вироблення на середній частині осі 4 виникають від тертя вертикальних важелів і горизонтальних тяг, неправильно зібраної або неправильно відрегульованої важільної передачі гальма або їхнього падіння на вісь. Значна глибина стирання може привести до зламу осі, тому колісні пари з протертістю осі глибиною більше 2,5 мм бракуються.
Забоїни й вм'ятини 5 - механічні пошкодження, які характеризуються утворенням місцевого поглиблення, що виникає в результаті пластичної деформації від удару яким-небудь предметом (найчастіше в процесі навантаження або вивантаження колісних пар). Осі колісних пар бракуються по цих дефектах, якщо діаметр осі в місці його розташування допуска менше.
Зігнутість осі колісної пари - механічне пошкодження з утворенням вигину осі в результаті деформації її від ударів при аваріях і катастрофах. Зігнутість визначається вимірюванням відстані між внутрішніми гранями коліс у чотирьох точках по окружності або як биття при обертанні осі в центрах. Колісні пари із зігнутістю осі до експлуатації не допускаються.
Дефекти підматочиної частини осі в основному пов'язані з додатковим впливом запресовування маточини колеса на вісь. Найнебезпечніший дефект тріщина — порушення суцільності металу в зоні контакту осі й маточини в її торця. Відразу ж від поверхні тріщини поширюються під кутом 70...75° (рис. 4.2) усередину підматочиної частини осі, а потім на глибині 2...4 мм міняє свій напрямок на перпендикулярне до поверхні. Нахил тріщини від поверхні осі пов'язаний з тиском, надаваним кінцями маточини колеса, у перерізах яких тиск зростає в 1,5...1,8 рази від нормального тиску маточини колеса після посадки на вісь.
Причиною різкого зниження витривалості осі в цій зоні є також пошкодження поверхні осі внаслідок корозії тертя (фретинг-коррозиї), що розвивається на поверхнях сполучених деталей у процесі циклічного навантаження. Крім того, при контактному терті відбуваються процеси мікрозношування, хімічного окислювання поверхні, а також розвиваються електроерозійні явища за рахунок виникаючого при терті двох металів термоелектричного струму.
Дефекти в шейках осей:
Тріщини в шейках осей утворяться найчастіше поблизу жолобників. Основною причиною їхнього утворення в шейках осей з роликовими підшипниками є місцева концентрація напруги в зоні торця внутрішнього кільця, особливо поблизу заднього жолобника. Характер цих тріщин аналогічний характеру тріщин у підматочиної частини, тобто є наслідком концентрації напруг по перерізі торця внутрішнього кільця роликового підшипника. З метою зниження концентрації напруг у цій зоні необхідно виконувати канавки, що розвантажують, поблизу заднього жолобника глибиною 0, 04 мм.
Рис. 4.2. Характер утворення тріщини в підматочиної частини осі
Задиры й ризики на шейках і передпідматочиних частинах — кругове нерівномірне по поперечному профілі зношування. На шейках і передпідматочиних частинах з підшипниками кочення поперечні задири й ризики утворяться через провертання внутрішніх кілець підшипників і лабіринтових кілець при нагріванні букс або недостатному натягу кілець при монтажі.
