- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
Найбільш прогресивною формою складання кузовів в умовах середньо- і крупносерійного виробництва є рухоме складання із застосуванням конвеєрів для переміщення кузова з однієї позиції на іншу. Для переміщення кузова можна використати як власні (штатні) візки вагона, так і технологічні (тимчасові багаторазового використання або спеціальні).
Складання кузова може здійснюватися як у вільному стані, так й у спеціальному складально-зварювальному стенді - стапелі. При складанні у вільному стані як базовий елемент використають раму вагона. Для тимчасового кріплення на рамі (до зварювання) бічних і торцевих стін застосовують різне технологічне оснащення: стяжки, розпірки, гвинтові струбцини й ін. При складанні кузова у вільному стані продуктивність праці збирачів дуже низька.
Істотно підвищити продуктивність праці при складанні кузова можна, застосовуючи високомеханізовані стапелі, у яких базують і закріплюють всі складові частини кузова.
Сучасні конструкції кузовів передбачають в основному з'єднання складових частин дуговим зварюванням. Зварні шви різним образом орієнтовані в просторі, причому в одній і тій же конструкції можуть бути короткі й довгі шви. Розташовуються вони як із внутрішнього, так і із зовнішнього боку кузова. Тому при зварюванні кузовів найчастіше застосовують напівавтоматичне зварювання.
При накладенні довгих зварних швів необхідно обертати увагу на попередження залишкових зварювальних деформацій. Найбільш доступним способом у цьому випадку може бути повітряно-водяне охолодження зварного шва. Сутність цього способу полягає в тім, що слідом за зварною дугою (а при приварці обшивки до елементів каркаса - зі зворотного боку) переміщають зі швидкістю зварювання форсунку, за допомогою якої зварний шов прохолоджують струменем повітря з розпиленням у ньому водою. Спосіб дозволяє на 70...80 % знизити залишкові напруги у зварній конструкції, а відповідно і її деформації.
Складання кузова піввагона з люками й глухими торцевими стінами здійснюються на головному конвеєрі. Роботи зі складання кузова можуть бути закріплені за позиціями конвеєра в такий спосіб.
Позиція I — опускання рами на візки (візка надходять у вагоноскладальний цех з візкового цеху).
Позиція II — установка бічних стін на спеціальному стенді з гідропритисками. Стенд (рис. 2.34) дозволяє реалізувати схему базування, показану на рис. 2.33. Базування в поздовжньому напрямку (у напрямку опорних баз) проводиться: рами - по осях шкворневих балок, бічних стін - по осях шкворневих стояків. Гідроциліндри нижніх бічних притисків на лівій і правій сторонах стенда мають по двох штока й включені в гідролінію послідовно, тому вони крім поджиманя бічних стін до рами одночасно сполучають поздовжню вісь збираємої конструкциї з віссю стенда.
У стенді виконують також прихватку бічних стін до балок рами й зварювання стельових швів. Тому позиція обладнана монорейками для переміщення механізмів, що подають, зварювальних напівавтоматів.
Рис. 2.34. Стенд для загального складання кузовапіввагона:
а — вид на кутову і проміжну стійкі; 6 — вид на шкворневий стояк; 1 — монорейка для переміщення подаючих механізмів зварювального напівавтомата; 2 - бічні притиски, що центрують; 3 - притиск рами; 4 - настановний і напрямний упор бічної стіни
Позиції III—V— зварювання вертикальних швів, установка й приварку планок піддомкрачування вагона й сполучних накладок, зачищення швів і здача виконаних зварювальних робіт.
Позиція VI — установка механізму запирання кришок люків (закидачок і запірних секторів). Позиція обладнана монорейками для переміщення пневматичних гайковертів.
Позиція VII— припасування й закривання кришок люків. Позиція обладнана спеціальними підйомниками для закривання кришок люків (люкозакривателями).
Позиція VIII - установка торцевих стін на стенді з гідропритисками й напівавтоматами для прихватки торцевих стін до бічного й до рами.
Позиції IX—XI — приварку торцевих стін до рами й бічних стін. Тут застосовується автоматичне зварювання, тому дві останні позиції обладнані кантувачами для повороту кузова й пристроями для підведення зварювальних автоматів до місць зварювання. Перед поворотом кузова (після закріплення його в кантуватчі) візка спеціальними підйомниками опускають у приямки (поглиблення в підлозі цеху).
Позиція XII — здача зварювальних робіт з торцевих стін і виправлення габариту кузова (забезпечення розміру по ширині в зоні верхніх обв’язок на всій довжині кузова). Позиція обладнана спеціальним пресом, що переміщається на порталі уздовж кузова.
Позиції XIII—XIV— з'єднання гальмової передачі рами й візків, регулювання зазорів між ковзунами, установка поручнів і підніжок і здача кузова контролерові ОТК і представникові замовника. Прийнятий вагон через габаритну рамку подається в малярський цех.
Складання кузовів вантажних критих вагонів теж відбувається на конвеєрах. Технологія складання й зварювання кузова до установки даху подібна з технологією складання кузова піввагона. Основна відмінність полягає в тім, що при складанні кузовів вантажних критих вагонів обсяг зварювальних робіт значно більше, тому що необхідно приварювати не тільки стоки стін до бічних балок рами, але й обшивку по всьому периметру вагона. Далі на конвеєрі передбачаються позиції для установки й кріплення даху, навішення навантажувальних дверей, настилу дерев'яної підлоги, підшивки деревинно-волокнистими плитами стін і стель, здачі кузова.
Складання кузовів пасажирських вагонів здійснюється на потокових лініях з переміщенням кузова на тимчасових технологічних візках. При складанні кузова доцільний змішаний спосіб базування з послідовним переносом баз. Стосовно до цього способу базування технологічний процес може бути побудований у такий спосіб.
Позиція I — раму опускають на технологічні візки.
Позиція II-чотири пневмопідьйомника, головки яких виставлені в одній площині по нівелірі, орієнтують раму в горизонтальній площині. На раму подають комплект технологічних рамок для базування бічних стін і по черзі ліві й праву бічні стіни. Шкворневі стойки бічних стін сполучають із осями шкворневих балок, закріплюють стіни по шкворневих стойках технологічними рамками й приварюють шкворневі стойки к обв’язкам.
Далі підтягують раму до кінців стойок бічних стін в інших точках, прихоплюють стойки до обв'язки рами, закріплюють стіни технологічними рамками в проміжних точках (усього сім-дев'ять рамок), установлюють і прихоплюють торцеві й тамбурні стіни. На цій позиції доцільно встановити й прихопити підніжки. Використання технологічних рамок вимагає істотних витрат часу й праці на базування бічних стін. Перевагами в порівнянні зі складанням у стапелі є те, що рамки можуть залишатися в кузові аж до установки й приварки даху. Це дає можливість переміщати кузов і виконувати зварювальні роботи із закріпленими стінами.
Позиція III— зібрану конструкцію знову орієнтують у горизонтальній площині й виконують зварювальні роботи. Застосовується в основному напівавтоматичне зварювання в середовищі захисних газів.
Крім перерахованих на потоковій лінії необхідно мати ще чотири - шість позицій (залежно від такту випуску) для завершення зварювальних робіт, монтажу водяних баків, перехідних площадок й інших елементів. Завершуються роботи звичайно виправленням кузова.
