- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
Рами пасажирських вагонів можуть мати наскрізну (на всю довжину вагона) хребтову балку, а можуть і не мати такої балки. Це визначає істотне розходження технологічних процесів.
Рама пасажирського вагона із хребтовою балкою (рис. 2.22) у процесі виготовлення розчленовується на два великих технологічних вузли: хребтова балка в зборі (мал. 2.23) і настил підлоги.
Перший вузол збирають у спеціальному складальному стенді в нормальному положенні. У стенд по черзі закладають плити скользунів, нижні листи шкворневих балок, листи посилення буферних балок, хребтову балку, кінцеві балки, з'єднані попарно діафрагмами вертикальні листи шкворневих балок.
Рис. 2.22. Поперечний розріз рами пасажирського вагона:1 — хребтова балка; 2 — бічна балка; 3 — листи підлоги; 4 — балка підлоги; 5 — посилена поперечна балка
Після поджиманя всіх складових частин до базових елементів стенда й одного до іншого здійснюють прихватку складових частин між собою й зварювання доступних зварних швів, що займають нижнє положення.
Рис. 2.23. Хребтова балка в зборі; 1 — кінцева балка; 2,3 — верхній і нижній листи посилення кінцевої балки; 4 — хребтова балка; 5 й 10 — листи посилення хребтової балки; б — кільце; 7 й 8 — відповідно нижній і вертикальний листи шкворневої балки; 9 — ребро; 11 — плита; 12 — ковзун; 13 — п’ятник
У шкворневому вузлі відсутній одна деталь - верхній лист шкворневої балки, що звичайно включають до складу другого великого технологічного вузла рами - настилу підлоги або встановлюють на етапі загального складання рами.
Після складання й часткового зварювання в стенді вузол надходить на зварювання спочатку в кантувачі, а потім на стелажі. Після зварювання вузол передається на монтаж п’ятников, ковзунів, поглинаючих апаратів, які встановлюють так само, як і на рамах вантажних вагонів, з тим лише розходженням, що п’ятники кріплять болтами. Монтаж ковзунів характерний тільки для рам пасажирських вагонів і полягає у свердленні отворів у плитах і нижніх листах шкворневих балок, кріпленні болтами ковзунів з деревинно-шаруватого пластику.
Другий технологічний вузол — настил пола включає балки: бічні 2 і підлоги 4 (див. рис. 2.22), листи підлоги 3, а також дрібні деталі для кріплення дерев'яних деталей підлоги (скоби, вугольники й ін.).
Технологічний процес виготовлення настилу підлоги зводиться до складання вузла в складальному стенді, зварюванні листів між собою й приварку до елементів каркаса, установці й приварку дрібних деталей. Листи підлоги між собою й з елементами каркаса з'єднуються контактним точковим зварюванням. Тому перед складанням місця нахлесточних з'єднань, а також сполучені поверхні, каркаса й листів необхідно заґрунтувати струмопровідною ґрунтовкою. Найбільше часто для цієї мети застосовують протекторну ґрунтовку з наповнювачем з алюмінієвої пудри ПАК-3 або ПАК-4 на пентафталевому лаку ПФ-170. Контактне зварювання настилу підлоги звичайно виконують зварювальними установками портального типу. Найчастіше застосовують спосіб зварювання із двостороннім підведенням струму, тому стенд для зварювання повинен бути обладнаний опускаючими або складальними опорами.
Операцію установки й приварки дрібних деталей виконують на стелажі із застосуванням різних шаблонів для базування деталей на поверхні технологічного вузла. Це дозволяє значно знизити трудомісткість робіт з розмітки місць установки деталей.
Загальне складання рами полягає в з'єднанні настилу підлоги із хребтовою балкою. Ця операція виконується в спеціальному стенді при положенні вузла «низом нагору». На цій же операції встановлюють всі балки, які при нормальному положенні рами перебувають під настилом підлоги: посилені поперечні балки, балки для кріплення білизняного й акумуляторного ящиків, гальмових приладів й ін. У складальному стенді здійснюється й зварювання вузла. У зв'язку із цим стенд обладнаний більшою кількістю притисків, що дозволяють піджати листи підлоги знизу до хребтової й поперечної балок.
Зварений вузол надходить на монтаж автозчепного, гальмового й підвагонного обладнання. Обсяг монтажних робіт на рамі пасажирського вагона великий, однак при порівняно невеликих обсягах виробництва монтажні роботи виконують на декількох стаціонарних робочих місцях без застосування конвеєрів.
Рами без хребтової балки характерні тим, що їхньої конструкції дозволяють виділити в самостійний технологічний вузол консоль рами. Цей технологічний вузол включає кінцеву балку, середню балку в зборі з переднім і заднім упорами, шкворневу балку в зборі з п’ятником і ковзунами, а також поздовжні й поперечні балки кінцевої частини рами. Звернему увагу на те, що технологічний вузол балка шкворнева може бути повністю закінченим (зібраним з п’ятником і ковзунами) тільки для рам, у яких середня балка доходить лише до шкворневої балки. Якщо ж середня балка перетинає шкворневу, то тут залишається традиційна схема формування шкворневого вузла рами. Крім того, при складанні рам з полегшеною хребтовою балкою в середній частині доцільно консолі рами разом з кінцевими частинами хребтової балки виділити в самостійні вузли, а середню частину хребтової балки формувати на етапі загального складання рами. Це обумовлено тим, що хребтова балка з ослабленою середньою частиною перестає бути транспортабельною.
Можливість виділення консолі в самостійний вузол має велике значення, тому що при збереженні всіх переваг вузлового складання з'являється ще можливість повертати вузол щодо поздовжньої й поперечної осей і тим самим надавати більшості зварних швів положення «у човник».
Загальне складання рами виконують у стенді, установлюючи в стенд дві консолі, бічні й поперечні балки, а потім зварюють отриманий каркас рами, установлюють і приварюють листи підлоги.
