2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
Рами пасажирських вагонів можуть мати наскрізну (на всю довжину вагона) хребтову балку, а можуть і не мати такої балки. Це визначає істотне розходження технологічних процесів.
Рама пасажирського вагона із хребтовою балкою (рис. 2.22) у процесі виготовлення розчленовується на два великих технологічних вузли: хребтова балка в зборі (мал. 2.23) і настил підлоги.
Перший вузол збирають у спеціальному складальному стенді в нормальному положенні. У стенд по черзі закладають плити скользунів, нижні листи шкворневих балок, листи посилення буферних балок, хребтову балку, кінцеві балки, з'єднані попарно діафрагмами вертикальні листи шкворневих балок.
Рис. 2.22. Поперечний розріз рами пасажирського вагона:1 — хребтова балка; 2 — бічна балка; 3 — листи підлоги; 4 — балка підлоги; 5 — посилена поперечна балка
Після поджиманя всіх складових частин до базових елементів стенда й одного до іншого здійснюють прихватку складових частин між собою й зварювання доступних зварних швів, що займають нижнє положення.
Рис. 2.23. Хребтова балка в зборі; 1 — кінцева балка; 2,3 — верхній і нижній листи посилення кінцевої балки; 4 — хребтова балка; 5 й 10 — листи посилення хребтової балки; б — кільце; 7 й 8 — відповідно нижній і вертикальний листи шкворневої балки; 9 — ребро; 11 — плита; 12 — ковзун; 13 — п’ятник
У шкворневому вузлі відсутній одна деталь - верхній лист шкворневої балки, що звичайно включають до складу другого великого технологічного вузла рами - настилу підлоги або встановлюють на етапі загального складання рами.
Після складання й часткового зварювання в стенді вузол надходить на зварювання спочатку в кантувачі, а потім на стелажі. Після зварювання вузол передається на монтаж п’ятников, ковзунів, поглинаючих апаратів, які встановлюють так само, як і на рамах вантажних вагонів, з тим лише розходженням, що п’ятники кріплять болтами. Монтаж ковзунів характерний тільки для рам пасажирських вагонів і полягає у свердленні отворів у плитах і нижніх листах шкворневих балок, кріпленні болтами ковзунів з деревинно-шаруватого пластику.
Другий технологічний вузол — настил пола включає балки: бічні 2 і підлоги 4 (див. рис. 2.22), листи підлоги 3, а також дрібні деталі для кріплення дерев'яних деталей підлоги (скоби, вугольники й ін.).
Технологічний процес виготовлення настилу підлоги зводиться до складання вузла в складальному стенді, зварюванні листів між собою й приварку до елементів каркаса, установці й приварку дрібних деталей. Листи підлоги між собою й з елементами каркаса з'єднуються контактним точковим зварюванням. Тому перед складанням місця нахлесточних з'єднань, а також сполучені поверхні, каркаса й листів необхідно заґрунтувати струмопровідною ґрунтовкою. Найбільше часто для цієї мети застосовують протекторну ґрунтовку з наповнювачем з алюмінієвої пудри ПАК-3 або ПАК-4 на пентафталевому лаку ПФ-170. Контактне зварювання настилу підлоги звичайно виконують зварювальними установками портального типу. Найчастіше застосовують спосіб зварювання із двостороннім підведенням струму, тому стенд для зварювання повинен бути обладнаний опускаючими або складальними опорами.
Операцію установки й приварки дрібних деталей виконують на стелажі із застосуванням різних шаблонів для базування деталей на поверхні технологічного вузла. Це дозволяє значно знизити трудомісткість робіт з розмітки місць установки деталей.
Загальне складання рами полягає в з'єднанні настилу підлоги із хребтовою балкою. Ця операція виконується в спеціальному стенді при положенні вузла «низом нагору». На цій же операції встановлюють всі балки, які при нормальному положенні рами перебувають під настилом підлоги: посилені поперечні балки, балки для кріплення білизняного й акумуляторного ящиків, гальмових приладів й ін. У складальному стенді здійснюється й зварювання вузла. У зв'язку із цим стенд обладнаний більшою кількістю притисків, що дозволяють піджати листи підлоги знизу до хребтової й поперечної балок.
Зварений вузол надходить на монтаж автозчепного, гальмового й підвагонного обладнання. Обсяг монтажних робіт на рамі пасажирського вагона великий, однак при порівняно невеликих обсягах виробництва монтажні роботи виконують на декількох стаціонарних робочих місцях без застосування конвеєрів.
Рами без хребтової балки характерні тим, що їхньої конструкції дозволяють виділити в самостійний технологічний вузол консоль рами. Цей технологічний вузол включає кінцеву балку, середню балку в зборі з переднім і заднім упорами, шкворневу балку в зборі з п’ятником і ковзунами, а також поздовжні й поперечні балки кінцевої частини рами. Звернему увагу на те, що технологічний вузол балка шкворнева може бути повністю закінченим (зібраним з п’ятником і ковзунами) тільки для рам, у яких середня балка доходить лише до шкворневої балки. Якщо ж середня балка перетинає шкворневу, то тут залишається традиційна схема формування шкворневого вузла рами. Крім того, при складанні рам з полегшеною хребтовою балкою в середній частині доцільно консолі рами разом з кінцевими частинами хребтової балки виділити в самостійні вузли, а середню частину хребтової балки формувати на етапі загального складання рами. Це обумовлено тим, що хребтова балка з ослабленою середньою частиною перестає бути транспортабельною.
Можливість виділення консолі в самостійний вузол має велике значення, тому що при збереженні всіх переваг вузлового складання з'являється ще можливість повертати вузол щодо поздовжньої й поперечної осей і тим самим надавати більшості зварних швів положення «у човник».
Загальне складання рами виконують у стенді, установлюючи в стенд дві консолі, бічні й поперечні балки, а потім зварюють отриманий каркас рами, установлюють і приварюють листи підлоги.