- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
Хребтова балка піввагона з люками (див. рис. 2.14, б) відрізняється від типової конструкції тим, що в її состав уведений додатковий елемент - двотавр № 19. На етапі виготовлення балку можна розчленувати на два технологічних вузли: двотавр у складанні з державками петель кришок люків й основа у вигляді двох зетовых профілів у зборі з упорами й надпятниками.
Виготовлення двотавра в зборі полягає в обрізку його в розмір по довжині, свердлінні по накладних кондукторах отворів під заклепки для кріплення державок, клепці.
Технологія виготовлення основи відрізняється тим, що при підготовці зетовых профілів крім обрізки їх у розмір по довжині потрібно прорізати щілини під нижні листи діафрагм. Крім того, при складанні основи хребтової балки піввагона не можна допустити утворення уступності в стику верхніх полиць зетових профілів, тому що двотавр при цьому буде встановлений з перекосом. Отже при складанні основи як установачної бази повинні бути прийняті площини верхніх полиць зетових профілів.
І, нарешті, поздовжний зварний шов у з'єднанні двох зетових профілів розташований не зовні, а усередині балки. Цей шов доцільно виконати після з'єднання основи балки із двотавром, тоді полку двотавра буде одночасно й своєрідною підкладкою. Перед складанням основи із двотавром основі потрібно додати зворотний вигін з таким розрахунком, щоб він компенсував зварювальні деформації при накладенні трьох зварних швів; у з'єднанні зетових профілів й у з'єднанні двотавра з ними.
Відмінною рисою хребтових балок платформ є те, що вони мають змінний переріз по довжині. Форма балки близька до форми бруса рівного опору. Вихідним профілем для одержання балки змінного перерізу є двотавр № 60 (див. рис. 2.14, г). Для платформ, довжина яких перевищує довжину прокату, що поставляє, двотаври попередньо зварюють із двох частин, що з'єднують встик з обробленням кромок (рис. 2.19, а)
Рис. 2.19. Схема виготовлення деталей із двотавра для хребтових балок платформиа — стикування двотаврів; б — кінець двотавра після вирізки клина в стенді; в — кінець двотавра після підгибанні полки й заварки стику; г — кінець двотавра після вирізки частини нижньої полиці
До якості зварного шва в цьому випадку пред'являються дуже тверді вимоги, тому він піддається ультразвукової дефектоскопії. Наявність непровару, пористості, неметалічних включень у зварному шві не допускається.
Для одержання профілю змінного перерізу в стінці двотавра вирізують клин (рис. 2.19, б), після чого нижню полицю підгинають до частини, що залишилася, стінки й приварюють (рис. 2.19, в). Клини вирізають по копіру одночасно двома газорізальними головками на кожному з кінців профілю. Головка, що переміщається вздовж ламаної сторони клина, нахилена до площини так, що на стінці утвориться підготовлена кромка (з обробленням).
Після різання стики заварюють автоматичним зварюванням під шаром флюсу послідовно на двох робочих місцях. На першому робочому місці, обладнаному пневматичними притисками, підгинають нижню полицю до частини, що залишилася, стінки профілю й заварюють підварной шов, тобто шов на поверхні стінки, розташований із внутрішнього боку хребтової балки. На другому робочому місці заварюють основний шов, розташований із зовнішнього боку.
Підготовлені в такий спосіб профілі надходять на робоче місце для обрізки в розмір по довжині й вирізки частини нижньої полиці (див. рис. 2.14, д) у місцях установки упорів автозчепу й поглинаючого апарата. І остання операція перед складанням хребтової балки - фрезерування підварного шва в одну площину з основним металом у місцях установки упорів і поглинаючого апарата. Подальші послідовності складання балки розглянутої й типової конструкції аналогічні з урахуванням конструктивних особливостей розглянутого вузла.
Профіль хребтової балки пасажирського вагона (швелер) набирають із трьох частин, стикування яких аналогічна стикуванню двотаврів для платформ.
Технологічний процес складання хребтової балки включає операції складання в стенді, часткового зварювання в стенді, сверління, установки запобіжних планок і клепки, зварювання в кантувачі. Всі ці операції виконуються аналогічно розглянутим вище з урахуванням відзначеного способу кріплення переднього й заднього упорів.
У цей час розроблені конструкції вантажних вагонів без хребтової балки (платформа для перевезення довгомірних рейок, вагон для перевезення мінеральних добрив моделі 3113) і пасажирські вагони з полегшеної в середній частині хребтовою балкою. Рами таких вагонів все-таки мають по кінцях короткі середні поздовжні балки для розміщення автозчепних пристроїв. При виготовленні таких середніх балок можна рекомендувати виготовляти обидві балки як єдину конструкцію за типовою технологією складання хребтових балок з наступним поділом її на дві частини будь-яким способом різання.
