- •Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів
- •1.2. Об'єкт вагонобудівного й вагоноремонтного виробництва
- •1.2. 1. Складальні елементи вагона
- •1.2.2. Технологічність конструкції вагона
- •1.2.3. Спеціалізація й кооперування виробництва
- •1.3. Виробничий і технологічний процеси
- •1.3.1. Поняття виробничого процесу
- •1.3.2. Технологічний процес і його структура
- •1.3.3. Класифікація технологічних процесів
- •1.4. Проектування технологічних процесів
- •1.4.1. Загальні схеми виготовлення й ремонту вагонів
- •1.4.2. Розробка технологічного процесу
- •1.4.3. Побудова технологічних процесів залежності від типу виробництва
- •Річна програма випуску деталей або складальних одиниць, шт., одного типорозміру для різних типів виробництва
- •1.4.4. Нормування й тарифікація технологічних процесів
- •1.4.5. Розробка технологічної документації
- •1.4.6. Автоматизоване проектування технологічних процесів
- •1.5. Економічна оцінка технологічних розробок
- •1.5.1. Техніко-економічні принципи проектування
- •1.5.2. Показники якості технологічних розробок
- •1.6. Особливості розробки складальних технологічних процесів
- •1.6.1. Загальні положення
- •1.6.2. Форми організації складальних робіт
- •1.6.3. Такт і ритм потокових ліній
- •1.6.4. Технологічні схеми складання
- •1.6.5. Технологічне оснащення складальних технологічних процесів
- •1.7. Точність і методи складання в технології виробництва й ремонту вагонів
- •1.7.1. Складальні розмірні ланцюги й методи їхнього рішення
- •1.7.2. Методи складання при виготовленні й ремонті вагонів
- •1.8. Процеси зношування деталей і складальних одиниць вагонів
- •1.8.1. Основні поняття теорії тертя й зношування
- •1.8.2. Механізм зношування деталей пар тертя й види руйнування робочих поверхонь
- •1.8.3. Фактори, що впливають на процеси зношування
- •1.8.4. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.8.5. Зношення від втоми й руйнування
- •1.8.6. Технологічні методи підвищення опору втоми
- •1.9. Система ремонту вагонів
- •2.1.2. Методи пластичного деформування матеріалу в гарячому стані
- •2.1.3. Виготовлення деталей з листового й профільного прокату
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення суцільнокатаного колеса
- •Операції холодного штампування, застосовувані при виготовленні деталей вагонів
- •2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
- •Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
- •2.2. Виготовлення візків вантажних вагонів
- •2.2.1. Основні технічні вимоги
- •2.2.2. Складальні одиниці візка
- •2.2.3. Загальне складання візків
- •2.3. Особливості виготовлення візків пасажирських вагонів
- •2.3.1. Технічні вимоги й матеріали
- •2.3.2. Основні складальні одиниці
- •2.3.3. Загальне складання візка
- •2.4. Виготовлення рам вагонів
- •2.4.1. Основні складальні одиниці
- •2.4.2. Виготовлення хребтових балок типової конструкції
- •2.4.3. Особливості виготовлення хребтових балок піввагонів, платформ і пасажирських вагонів
- •2.4.4. Загальне складання рам вантажних вагонів
- •Маршрутний опис технологічного процесу виготовлення рами піввагона
- •2.4.5. Особливості технології виготовлення рам пасажирських вагонів
- •2.5. Виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.1. Особливості конструкції й технології виготовлення бічних стін вагонів
- •2.5.2. Технологічні процеси виготовлення бічних стін
- •2.5.3. Особливості виготовлення бічних стін з коррозійно-стійких сталей
- •2.6. Виготовлення дахів вагонів
- •2.7. Складання кузовів і загальне складання вагонів
- •2.7.1. Технічні вимоги, пропоновані до кузовів вагонів. Способи базування при складанні кузовів
- •2.7.2. Технологія складання кузовів вагонів
- •2.7.3. Загальне складання й випробування вагонів
- •2.8. Виробництво цистерн
- •2.8.1. Загальні вимоги
- •2.8.2. Виготовлення казанів цистерн
- •2.8.3. Загальне складання цистерн
- •Розділ 3 методи діагностики технічногостану складальних одиниць деталей вагонів
- •3.1. Загальні відомості про систему технічногодіагностування й неруйнівного контролю складальних одиниць і деталей вагонів
- •3.1.1. Основні завдання й структура технічної діагностики вагонів
- •3.1.2. Засоби технічної діагностики
- •3.2. Класифікація методів неруйнуючого контролю
- •Класифікація видів і методів нк
- •Розділ 4 технічний стан і ремонт колісних пар
- •4.1. Аналіз зношень і пошкоджень колісних пар і причини їхнього утворення
- •Несправності суцільнокатаних коліс
- •4.2. Технічне обслуговування й ремонт колісних пар
- •4.2.1. Система контролю технічного стану
- •4.2.2. Ремонт колісних пар без зміни елементів
- •4.2.3. Ремонт колісних пар зі зміною елементів
- •4.2. 4. Ремонт різьбової частини шийок осей
- •4.2. 5.Обробка отворів маточин кілес
- •4.2.6. Механічна обробка нових осей
- •4.3. Формування колісних пар
- •4.3.1. Оцінка якості формування колісних пар
- •Види відхилень від нормальної форми діаграм запресування
- •4.4. Шляхи збільшення надійності й довговічності колісних пар
- •Розділ 5 технічний стані ремонт буксових вузлівз роликовими підшипниками
- •5.1. Аналіз пошкоджуваності буксових вузлів з роликовими підшипниками
- •5.2. Система технічного обслуговування й ремонту буксових вузлів
- •5.3. Технологія монтажу й демонтажу буксових вузлів
- •5.4. Змащення буксових вузлів
- •Розділ 6 технічний стан і ремонт візків вагонів
- •6.1. Аналіз пошкоджуваності візків вантажних вагонів
- •Пошкоджуваність фрикційних планок
- •Пошкоджуваність фрикційних клинів
- •Пошкоджуваність надресорних балок
- •Пошкоджуваність сполучних балок чотиривісних візківмоделі 18-101
- •6.2. Технологічний процес ремонту візків моделі 18-100 (цнии-х3)
- •Ремонт візків у вагонному депо потоковим методом
- •6.3. Аналіз пошкоджуваності візків пасажирських вагонів
- •Несправності рам візків
- •Несправності деталей надбуксового підвішування
- •Зношення шпинтонів
- •Зношення фрикційних втулок
- •Зношення фрикційних сухарів
- •Зношення кілець надбуксових гасників коливань
- •Зношення деталей колискового підвішування
- •Несправності поздовжніх повідців
- •Несправності надресорної балки
- •6.4. Ремонт візків пасажирських вагонів
- •Ремонт візків на поточно-конвеєрній лінії врз
- •Глава 7 технічний стан і ремонт елементів пружнього підвішування
- •7.1. Несправності й ремонт пружин
- •7.2. Несправності й ремонт ресор
- •7.3. Шляхи підвищення надійності й довговічності пружин і ресор
- •7.4. Аналіз пошкоджуваності й ремонт гідравлічних гасників коливань
- •Дефектация гасників коливань за формою робочих діаграм
- •Глава 8 технічний стан і ремонт автозчепного пристрою
- •8.1. Аналіз пошкоджуваності автозчепного пристрою
- •8.1.1. Пошкоджуваність корпуса автозчепу
- •8.1.2. Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу
- •8.1.3. Пошкоджуваність поглинаючих апаратів
- •8.1.4. Пошкоджуваність тягових хомутів
- •8.1.5. Пошкоджуваність деталей центруючого приладу
- •8.1.6. Причини саморозчеплень автозчепів
- •8.2. Система оглядів і ремонту автозчепного пристрою вагонів
- •Параметри автозчепного пристрою, що перевіряють, на вагоні
- •Глава 9 технічний стан і ремонт кузовів вагонів
- •9.1. Експлуатаційні фактори, що впливають на технічний стан кузовів вантажних вагонів
- •9.2. Пошкоджуваність рам вагонів і технологія їхнього ремонту
- •9.3. Пошкоджуваність і ремонт кузовів піввагонів
- •9.4. Пошкоджуваність і ремонт кузовів критих вагонів
- •9.5. Пошкоджуваність і ремонт платформ
- •9.6. Пошкоджуваність і ремонт котлів цистерн
- •9.7. Пошкоджуваність і ремонт кузовів пасажирських вагонів
- •Глава 10 захисні й декоративні покриття вагонів
- •10.1. Призначення лакофарбових покриттів
- •10.2. Властивості лакофарбових матеріалів
- •10.3. Компоненти лакофарбових матеріалів
- •10.4. Технологія нанесення лакофарбових покриттів
- •Методи нанесення захисних покриттів
- •10.5. Методи сушіння пофарбованих поверхонь
2.1. 4. Обробка різанням деталей вагонов
Домінуючим в цей час способом одержання деталей точних розмірів є механічна обробка. Механічна обробка універсальна й здійснюється на металорізальному обладнанні різанням або тиском.
Поверхні заготівки, що підлягають обробці різанням, завжди повинні мати припуск на обробку.
Залежно від точності заготівки й технічних вимог до готової деталі обробка заготівок різанням ділиться на три етапи: чорнова, чистова, оздоблювальна. У ряді випадків підвищена точність заготівок, відносно невисока точність розмірів і параметри шорсткості поверхонь готових деталей спричиняють можливість однократної обробки окремих поверхонь або деталей у цілому.
Розділення технологічного процесу обробки різанням на чорнові, чистові й оздоблювальні операції залежить також від типу виробництва, форми, розмірів і маси деталі. У крупносерійному і масовому виробництві такий поділ є обов'язковим.
Чорнову обробку заготівок передбачають у тих випадках, коли виконання операції за один прохід не забезпечує заданої точності або шорсткості поверхні, а також у випадку, коли оброблювані поверхні мають завищені припуски на обробку. При чорновій обробці знімають основну частину припуску, застосовуючи для цього високошвидкісні режими різання, що допускаються системою верстат - пристрій - інструмент - деталь (СВПІ).
Осі. Основні технічні вимоги, пропоновані при механічній обробці до осей вагонів, що випливають:
Партія чорнових осей, що підлягають механічній обробці, повинна супроводжуватися документом про якість і приймання. При цьому кожна вісь повинна мати чітке маркування й таврування. Осі з неясним маркуванням у виробництво не допускаються.
Перед обробкою поверхні, на які нанесені маркування чорнової осі, маркування повинна бути перенесена на правий торець осі. Правою стороною осі вважається сторона, на шейку якої при виготовленні чорнової осі нанесені знаки й клейма.
Після обробки різанням осі повинні бути піддані зміцненню накочуванням у шейках, підматочиних, передпідматочиних і середніх частинах, у галтелях переходу від одних частин до інших. Параметр шорсткості підматочиних частин перед накочуванням повинен бути Rz < 20 мкм, а в інших частин осі —Rz < 40 мкм.
Кожна остаточно оброблена вісь при прийомоздавальних випробуваннях повинна бути піддана магнітному дефектоскопічному контролю.
У крупносерійному і масовому виробництві для механічної обробки вагонних осей служать механізовані й автоматизовані потокові лінії. Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники на потоковій лінії в умовах крупносерійного виробництва наведене в табл. 2.3. Слід відмітити, що зазначений маршрут відноситься до осі типу РУ1 з торцевим кріпленням підшипників
Таблиця 2.3
Маршрутний опис технологічного процесу механічної обробки осі під роликові підшипники
Зміст операції
|
Обладнання, інструмент
|
Схема обробки |
1 |
2 |
3 |
1. Відрізка кінців осі, свердління й зенковка центрових отворів
2. Перенос клейм маркування із середньої частини осі на торець
3. Чорнове обточування поверхні осі
4. Ультразвуковий контроль осі
5. Фрезерування на тор- цях осі пазів, свердлення отворів під різьбу М12 нарізування різьби
6. Чистове обточування поверхні осі 7. Накочування середньої частини осі
8. Накочування шийок і галтелій передпідматочиних частин осі
9. Накочування передпідматочиних частин осі
10.Обточування жолобників, фасок і різьбових канавок
11. Шліфування шийок
12. Шліфування поверхонь під різьбу M 110x4, розвантажуючих канавок і перехідних радіусів
13. Шліфування подсту- пичных частин 14. Накочування різьблення M 110x4
15. Накочування підматочиних частин осі
16. Магнітний контроль осі
|
Центровально-відрізной напівавтомат КЖ-4250 Пресс; касета з набором клейм
Гідрокопіювальний напівавтомат 1А832
Стенд; дефектоскоп УД2-102
Фрезерно-свердлильний напівавтомат
Гідрокопіювальний напівавтомат 1А833 або 1А833М
Накатной напівавтомат КЖ-1843
Накатної напівавтомат КЖ-1842
Спеціальний напівавтомат для накатки передпідматочиної частини вагонної осі
Токарний верстат 163
Безцентрово-шліфо-вальний автомат 3185 А
Те ж
- Резьбонакатной автомат
Спеціальний напівавтомат 1842
Стенд; магнітний дефектоскоп |
|
гайкою, крім того передбачена зміцнююча обробка осі накочуванням роликами по всіх її елементах (див. операції 7, 8, 9 й 15). При виготовленні осі типу РУ1Ш с торцевим кріпленням шайбою необхідно змінити зміст операцій 5 й 12 і виключити операцію 14.
Рис. 2.10. Схема обробки колеса на токарно-карусельному верстаті із застосуванням спеціальної розточувальної борштанги: 1 — борштанга; 2 й 4 — відповідно праві й лівий радіусні різці; 3 — правий підрізний різець; 5 я 6 — ліві прохідні різці, відповідно до чистової й чорнової
Суцільнокатані колеса. Остаточну обробку різанням бічних поверхонь обіду колеса, гребеня, поверхні кочення й зовнішнього торця маточини виконують на підприємстві-виготовлювачі коліс. На заводах (депо), що здійснюють формування колісних пар, обробці різанням піддаються тільки внутрішній торець маточини й отвір у маточині колеса під запресовування осі. Обробка різанням коліс повинна проводитися з дотриманням наступних технічних вимог.
Діаметр отвору у маточині колеса при розточенні повинен бути виконаний всоответствии із замовленням, обумовленим при формуванні колісних пар.
Колеса, що надходять на обробку, повинні мати температуру, рівну температурі повітря в цеху.
Допуск співвісності обробленого отвору маточини й кола катання колеса 1 мм.
Допуски форми поверхні отвору маточини не повинні перевищувати: овальність 0,025 мм і конусність 0,05 мм (за умови розташування більшого діаметра із боку внутрішнього колеса).
Обточування внутрішнього торця маточини й розточування отвору в маточині колеса виконують на токарно-карусельних верстатах за одну операцію (рис. 2.10). Для цього в серійному виробництві застосовують токарно-карусельні верстати 1531, а в крупносерійному і масовому - токарно-карусельні верстати 1А501.
