Розділ 1 теоретичні основи технологій виробництва й ремонту вагонів

1.1. Предмет галузевих технологій виробництва й ремонту вагонів

Технологія (від грецького techne — майстерність, уміння, мистецтво й logos — слово, навчання) — це сукупність методів, способів і приймань одержання, обробки або переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію. Технологія як наукова дисципліна передбачає розробку й удосконалювання таких методів, способів, приймань. Завданням такої дисципліни є виявлення фізичних, хімічних, механічних й інших закономірностей з метою визначення й використання на практиці найбільш ефективних й економічних виробничих процесів, що вимагають найменших витрат часу й матеріалів.

Галузеві технології виробництва спеціальних машин (літаків, судів, вагонів й ін.) є складовими частинами технології машинобудування в цілому. Однак розвиток машинобудування зажадав виділення технології машинобудування в окрему наукову дисципліну. Предметом цієї дисципліни є загальні для різних галузей машинобудування основи й методи заключних стадій виробництва - перетворення заготівок у деталі й складання машин з утворенням типових з'єднань (підшипникові вузли, посадки із зазором або натягом, зубчасті передачі й ін.). Причиною такого обмеження є те, що складність процесів виробництва, їхня розмаїтість і відмінні риси для окремих галузей не можуть бути повністю освітлені в межах однієї технологічної дисципліни. Тому особливості виробництва, що спеціалізується на виготовленні або ремонту машин певного виду, обумовили утворення спеціалізованих технологічних дисциплін, у тому числі й таких, як «Технологія вагонобудування», «Технологія ремонту вагонів» та ін.

Технологія вагонобудування включає вибір способів одержання заготівок, розробку оптимальних технологічних процесів виготовлення складових частин вагона, його загального складання й обробки, а також вибір засобів технологічного оснащення для виконання всіх процесів виробництва вагонів.

Технологія ремонту вагонів включає питання підготовки вагонів до ремонту, технічної діагностики їхнього стану, розробку найбільш прогресивних технологічних процесів відновлення працездатності або ресурсу вагонів, а при необхідності і їхній модернізації, вибір засобів технологічного оснащення для контролю стану складових частин вагонів і виробництва ремонтних робіт.

Спільність об'єкта виробництва й значної частини застосовуваних технологічних методів, а також необхідність комплексної підготовки фахівців як з питань виробництва вагонів, так і з питань їхнього ремонту дозволили об'єднати зазначені вище технологічні дисципліни в одну загальну навчальну дисципліну «Технологія виробництва й ремонту вагонів».

Загальне завдання даної дисципліни полягає в комплексному вивченні наступних питань:

• побудова й розробка найбільш раціональних й економічних технологічних процесів виготовлення й ремонту складових частин вагонів, їхнього загального складання й обробки;

• розробка й здійснення планів реконструкції, технічного переозброєння й модернізації виробництва;

• проектування виробничих систем з повним обґрунтуванням кількості встаткування й робітників, організаційних форм і структури виробничих ділянок і цехів, межопераційного транспорту й інших засобів автоматизації й механізації виробничих процесів.